Створити ОСББ — і відчути себе власниками свого дому: нарешті «відійти» від ЖЕКів і наочно побачити вирішення усіх будинкових проблем. Голова правління 3-х ОСББ, Олена Потапова обіймає цю посаду з 2017 року, а під керівництвом Юлії Савенко знаходяться 2 будинки з грудня 2022. Цукр запитав їх, як змінилося життя після утворення ОСББ, які роботи проводять на територіях будинків, як їх організовують, кого долучають і за які кошти.
Погляд від першої особи
Мешканець будинку на вулиці Луганській, Сергій Коротенко, спільно з ініціативною групою замислювались про створення ОСББ з 2021 року. До цього будинком опікувався ЖЕК, але, за словами Сергія, працівники контори виконували прибудинкові роботи неякісно та з затримкою.
— Щоб вирішити проблему зі світломаскуванням, я зателефонував електрику і головному енергетику. Мені не відмовили у виконанні робіт, проте порадили звернутися із запитом до голови будинку. Щоб налагодити світломаскування в будинку спільно з ЖЕКом — пішло 4 тижні, — згадує Сергій.
Створити будинкову спільноту виявилося легко завдяки ініціативності та згуртованості мешканців.
— Ми з мешканцями самі збирали кошти на створення ОСББ, там вистачило і на певний інвентар, і на створення об’єднання, і на локальні заходи, — розповідає співвласник.
Сергій каже, що мешканців задовольняє використання грошей: кошти направляють лише на потреби та капітал, також жителі можуть спостерігати за рухом витрат.
Порівняно з ЖЕКом — ОСББ надає прозорість витрачання коштів, оперативність послуг, доцільність та повну звітність, — ділиться Сергій
Зміни в будинку стали відчутні зовсім скоро: співвласники зайнялися озелененням прибудинкової території, вирішували проблеми з освітленням, налагоджували естетичний стан під’їздів. Сергій розповів, що не всі мешканці беруть активну участь у спільних роботах, проте згуртованість все ж допомагає вирішувати клопоти оперативно та якісно.
Активний старт
Олена Потапова вперше взяла управління над будинком, де живе. Він розташований на Харківській 12. Потім її обрали головою правління ще кількох будинків на цій вулиці. Разом із співвласниками вони створили ОСББ «Харківська 12» у 2017 році. За словами Олени, цей період був плідним, адже для підтримки ОСББ в державі з’явилися різні програми.
— Того часу була програма «Теплі кредити». Ми проголосували за те, щоб взяти кредит, зробили обчислення й встановили індивідуальні теплові пункти та пластикові вікна у коридорах під’їздів, — розповідає Олена.
За її словами, керівники різних ОСББ, в тому числі ті, хто входять до асоціацій ОСББ, підтримують спілкування один з одним.
Стежити за витратами в «ОСББ-онлайн»
Звітування та моніторинг фінансів — частина роботи ОСББ, адже всі мешканці можуть слідкувати за рухом коштів їхнього будинку.
— Ми підписали договір з ФОПом, який розробив програму «ОСББ-онлайн», де відображаємо витрати. У програмі співвласники можуть простежити з ким ми уклали договір, кому які виплати пішли, — пояснює Олена
Якщо хтось зі співвласників хоче докладніше ознайомитися з первинними документами, то може написати письмову заяву з проханням підготувати папери до певної дати. Переглянути їх можна в офісі ОСББ за попередньою домовленістю. Також Олена розповіла, що правління ОСББ звітує мешканцям про рух коштів, використовуючи дошки оголошень. Їх встановили під час ремонту в під’їздах, і тепер розміщують на них всю необхідну інформацію.
Розмір внеску в ОСББ залишається сталим з 2019 року — 4 гривні 35 копійок за квадратний метр. За ці кошти виконуються всі необхідні ремонтні роботи.
— Все, що ми отримуємо, витрачаємо на зарплати працівників: голові правління, двірникам, людям, що працюють по договору з ФОПом. Таким чином, витрачаємо стільки ж, скільки сплачують мешканці.
«Обираємо відповідальних постачальників»
До створення ОСББ будинками опікувалися ЖЕКи: надавали технічні, ремонтні та комунальні послуги. Проте вони могли повільно реагувати на запити мешканців, робити клаптикові ремонти проблемних місць та неякісно виконувати послуги. Відійшовши від ЖЕКів, будинки все одно потребують технічної, ремонтної та комунальної підтримки, тож підрядники мають відповідати запитам та критеріям співвласників.
— Постачальників послуг ми обираємо завдяки досвіду: тих, які постійно працюють в місті й про яких вже відгукувалися колеги. Тобто відповідальних: якщо протягом гарантійного терміну виникне зауваження щодо їхньої роботи, то підрядники усувають все власним коштом, — пояснює керівниця ОСББ.
Будинок укладає угоди з ФОПами та співпрацює з працівниками ЖЕКів, щоб за потреби усунути всі незручності. Мешканці періодично проводять загальні збори, де співвласники озвучують свої запити й прохання, вирішують, як розв'язати сезонні проблеми чи ті, що виникають з плином часу.
— Зараз ремонтуємо один з чотирьох під’їздів, де є ґанок, тому що він в аварійному стані. Коли був ЖЕК, то його підрихтували трішечки, а ми змушені ремонтувати ґанок без залучення додаткових коштів, — розповідає Олена
«Складнощі були, але ми перезимували»
Усі 3 будинки, якими керує Олена, зустріли минулу зиму та відключення світла без додаткових способів живлення. Керівниця ОСББ каже, що мешканці відмовилися купувати генератор, адже його вартість висока, а кожен будинок має різні умови обслуговування. Наразі питання щодо додаткових способів живлення для будинків залишається невирішеним, наголошує очільниця ОСББ.
Голова правління ОСББ каже, що спілкується з жителями будинків у чатах. З початком повномасштабного вторгнення там ділилися важливою інформацією з мешканцями похилого віку.
— Ми надсилали інформацію, щоб підтримати пенсіонерів. Розповідали, в яких пунктах видавали продукти з гуманітарної допомоги, ділилися інформацією, яка може їх скоординувати. Той чат є і досі, тому, щоб було спілкування, час від часу надсилаємо туди інформацію, — ділиться Олена.
Труднощі та перепони
Зараз в будинках, якими керує Олена, проводяться ремонтні та технічні роботи, але через епідемію та війну в країні сповільнився процес тепломодернізації. Зокрема, не вистачає фінансування.
— Єдине, що турбує — в нашому регіоні всі роботи коштують дорого. Львів’яни та кияни, наприклад, діляться своїм досвідом із нами. У них влада сприяє розвитку ОСББ: існують додаткові програми, є певні заохочення для співвласників. Нам ось цього не вистачає, — говорить голова правління ОСББ.
«Хочеться комфорту і затишку»
Юлію Савенко вперше обрали головою правління ОСББ на вулиці Луганській в грудні 2022 року. У червні 2023 року вона стала керівницею сусіднього будинку на вулиці Куликівській.
— Цього хотіли самі мешканці. В будинок заїхала молодь з дітками, й усі прагнули комфорту та затишку, — ділиться Юлія.
З ЖЕКами виникало чимало незгод, тож мешканці вирішили об‘єднатися і самостійно створювати для себе комфорт. Керівниця будинкової спільноти розповіла, що періодично вони збиралися ініціативними групами й проводили спільні технічні роботи на житлових територіях, це спонукало їх створити ОСББ.
— Коли побачили, що ЖЕК не надає послуги, і ми все одно прибираємо ініціативною групою, то запитали себе: «Чому не можемо робити це самі, за власні кошти, навіть зекономивши на майні?», — пригадує голова правління.
Співвласники й досі збираються на колективні заходи, а після — спілкуються та ходять разом на каву
Періодично в будинках проводять збори, на яких окремо найманий бухгалтер звітує про використання та рух коштів. Юлія Савенко додає, що їхнім будинками теж не вистачає допомоги від влади.
— Хотілося б допомоги від держави: проєкти, програми, акції — ми б залюбки погоджувалися і брали в них участь, — говорить Юлія.
Хоч глобальних проблем з домівками ще не виникало, адже це лише новобудови — надалі підтримка була б доречною.
Поради для початківців
Для тих, хто хоче створити будинкову спільноту та активно її розвивати — Міжнародний республіканський інститут створив брошуру–довідник про питання власності та законодавства по ОСББ, а також механізми його функціонування, можливості підтримки об’єднання та створення асоціації ОСББ. В ній зібрані всі необхідні кроки та поради для створення об’єднання. Брошуру можна завантажити в аудіо та текстовому форматі.
