Сумщина посіла чи не останнє місце за кількістю грантових заявок до Українського культурного фонду. На програму, спрямовану на підтримку регіонів, постраждалих від війни, подалося лише два заявники. Цукр дізнався причину такої низької зацікавленості у виконавчого директора УКФ Владислава Берковського. Також попросили його поділитися дієвими порадами, які допоможуть проєкту перемогти в конкурсі.
Можливості від Українського культурного фонду
Український культурний фонд — це один із найбільших державних донорів, який підтримує митців та діячів культури та розподіляє кошти на конкурсній основі. Тобто державні, комунальні, громадські організації та фізичні особи можуть створити проєкт, пройти відбір та отримати гроші на реалізацію своєї ідеї.
За словами Владислава Берковського, у 2023 році фонд отримав 150 мільйонів гривень на фінансування шести програм підтримки: «Відновлення культурно-мистецької діяльності», «Культурна спадщина», «Аудіовізуальне мистецтво», «Гранд подія», «Культура без бар’єрів» та «Культура. Регіони».
За допомогою останньої фонд опікується культурним розвитком ОТГ, районних центрів і сіл, що постраждали від війни. Обласні центри в ній участі не брали. За грантовий сезон, із 9 грудня 2022 року до 6 березня 2023, УКФ отримала 180 заявок від охочих отримати кошти у цій програмі. У топі за кількістю — Київщина та Львівщина. За ними — Рівненська, Одеська та Івано-Франківська області.
Сумщина виявилася не надто активною — лише двоє заявників захотіли створити й реалізувати проєкти
«Це неприпустимо мало, у вас такий заможний регіон?»
Серед двох заявників від Сумщини — відділ культури й туризму Кролевецької міської ради з ідеєю створити культурно-пізнавальний маршрут «Десять причин відвідати Кролевеччину». Цей проєкт пройшов технічний відбір і наразі його аналізують спеціалісти УКФ. Друга заявка під назвою «Цифрове мистецтво» надійшла від Охтирської дитячої художньої школи імені Т. Г. Шевченка. Цей проєкт технічний відбір не пройшов.
Усього, говорить Владислав Берковський, від Сумщини на різні грантові проєкти надійшло 17 заявок.
Це неприпустимо мало, — каже він та з іронією запитує: — У вас такий заможний регіон?
— Програма «Культура регіону» була конкретно розрахована на прифронтове пасмо, тобто на території, де відбувалися бойові дії та які були звільнені. Ми побачили, що навіть Запорізька область, велика частина якої зараз тимчасово перебуває в окупації, дала більше заявок, ніж Сумщина.
Припускаю, причина в тому, що фронтові області втратили свій найбільш активний громадянський потенціал, він просто евакуювався. Чомусь мені здається, що зараз ми бачимо чистий показник: без професійних грантрайтерів, тобто людей, які професійно створюють та координують проєкти. Проте, це не означає, що написати його якісно — непідсильне завдання для інших.
Звичайно, є певні складнощі. Якщо ви подаєте грант уперше, то шанс, що ви пройдете складає лише 9,1%. Але якщо вдруге — відсоток прохідності зростає й становить 34. Ті, хто подаються втретє — мають 79-відсоткову гарантію на перемогу.
Як створити заявку, що переможе
Перша порада: усі проєктні заявки УКФ починає розглядати з кінця, тому важливо, щоб у фіналі був конкретний продукт. Дехто пише речі на кшталт: «Наша мета — досягнути загального добробуту, щоб усі люди отримали часточку світла й щастя, радості й сонця». Що це таке? Ви можете його виміряти? Ні! Тому, якщо готуєте фестиваль, то й отримати маєте фестиваль. Якщо плануєте провести резиденцію, то чітко знаєте: участь в ній візьме 5 осіб. Це будуть митці, які в результаті створять 6 скульптур у визначених місцях.
Друга: має бути реалістичний кошторис. Розумію, всі хочуть заробити, але проєкт, в якому 73% бюджету — це заробітна плата, в нашому розумінні не є реалістичним. Ще один нюанс — заявники вигадують послуги, які коштують у п’ять разів дорожче за середні. В УКФ працюють професійні економісти, бухгалтери, колишні співробітники контрольно-ревізійного управління та Держаудитслужби. Вони все це бачать і на засіданні повідомляють, що в проєкті такому-то виставлена завищена ціна за послугу.
Третя: вам обов’язково потрібна команда й одним із найважливіших її елементів є бухгалтер. Тому що 99 відсотків помилок в кошторисах стосуються саме бухгалтерії.
Четверта: уважно читайте інструкції, виписуйте які саме документи та в які терміни необхідно подати. Зважайте, що усі поля в електронній заявці мають бути заповнені, якщо пропустили хоча б одне, проєкт не пройде технічний відбір. Цей етап у нас повністю автоматизований.
П’ята: вчитуйтеся в завдання програми. Якщо вона називається «Культурна спадщина» і перший лот — «Діджиталізація», отже він призначений для створення цифрових копій культурної спадщини. Не треба туди подаватися з фестивалем, натомість необхідно оберіть відповідний лот.
Шоста: відкладіть створену заявку на кілька днів, а потім знову до неї поверніться та відредагуйте за потреби. Постарайтеся подати її за два дні до завершення конкурсу, не відтягуючи це на останню добу. Щоразу в нас трапляється одна й та ж технічна ситуація: о 18:00 припиняється подання документів, а о 18:58 понад триста заявників намагаються їх завантажити. Звичайно, вони не встигають цього зробити.
Фінансувати фестиваль чи ремонтувати міст?
Сфера культури — це теж фронт, говорить Владислав Берковський, тому нині УКФ не лише оперує державними коштами. Організація взялася представляти Україну на міжнародній арені, аби в світі знали про наші культурні надбання.
— Наших локальних історій тут немає. Це пов'язано, з тим, що на такий рівень виходять тільки масштабні проєкти. Для того, щоб вивести туди регіональні, потрібно більше коштів і стратеги, які розуміють Європу та можуть подати їй нашу унікальність.
В Україні таких спеціалістів можна перерахувати по пальцях, і вони, як правило, працюють лише з масштабними проєктами. Це біда, від якої не маю рецептів. У вас, на Сумщині, є що показати, наприклад, горюнська культура, але цього мало, треба ще й вміти її подавати, — додає Владислав.
— Щоразу, коли беремо участь у великому європейському проєкті, нас відкривають по-новому. Є речі, унікальні для іноземців. Чи знаєте ви, що принцеса Монако, яка є кураторкою циркового мистецтва, щороку приїжджає до Національного цирку України на відбір талановитих випускників? Ми також маємо нові підходи до мистецтва: наші художники, скульптори, декоратори й дизайнери використовують їх у своїй творчості.
— Зараз скажу річ, за яку мене критикують. Так, нам потрібні нові мости на місці зруйнованих, проте деколи можна поїздити й через понтони чи в об’їзд. Ті кошти можна направити на культурний проєкт, який принесе набагато більше. Профінансувати, наприклад, великий оперний фестиваль в Європі, куди виїдуть потужні українські колективи: Національна опера з Харкова, Херсона чи Львова.
Вони тиждень «розриватимуть» Європу своєю професійністю, а це принесе більше економічних вигод. Світ має зрозуміти українців: що ми маємо свою державу, унікальну культуру, що ми не є росіянами і можемо дати набагато більше, ніж вони. Усе це потребує чималих коштів, — пояснює Владислав Берковський.
