🧠 Що таке ПТСР і як його уникнути: пояснює психолог Мартін Лазіцкий

Відчувати брак сил — це нормально

Мартін Лазіцкий

«Поки ПТСР нікому не загрожує, це буде після війни», — говорить Мартін Лазіцкий, кризовий психолог та нейропсихолог. Під час лекції у «Розумному хабі» він описав дію стресу, причини посттравматичного стресового розладу та поділився схемою, що допомагає його уникнути. Цукр публікує конспект виступу, де Мартін заспокоює: «ПТСР матимуть щонайбільше 5-7% людей, виходячи з результату минулих війн».

Усе починається із перевантаження

Стрес провокує будь-що, наприклад, дедлайн на роботі. Якщо розв'язати цю проблему швидко, перевантаження не настає і ми повертаємося до нормального стану. Натомість тривалий стрес виснажує внутрішні ресурси й «будить» вже вирішені проблеми: до прикладу поганий сон, який ви налагодили.

Якщо не впоратись із перевантаженням, стається травматичний досвід

Ситуація переходить у травму після первинних емоцій: завмирання, активної дії або уникання. Людина відчуває безсилля та брак підтримки, не бачить кінця стресу та не переносить емоції.

Потрібно розуміти причину стресу

— У випадку стресу активуються захисні механізми. Якщо їх достатньо, ви почуватиметеся погано, але принаймні будете у свідомості. У гіршому варіанті, то цих ресурсів не вистачає, людина входить у реактивний стан, психічний розлад, і перестає орієнтуватися в особистості та часі. Такі ситуації ми помічали на 3-4 день війни. Одна із моїх клієнток забула своє ім’я, хоча раніше не мала таких проблем.

Боротьба зі стресом залежить від вроджених механізмів

Ми не обираємо якість центральної нервової системи, процесів збудження та гальмування, і те, як рецептори сприймають гормони та нейромедіатори. Саме на цих компонентах будується стресостійкість, — говорить Мартін.

— Під час стресу люди можуть забувати про соціальний протокол, оскільки на нього не вистачає сил. Спершу йдеться про збереження серцевинки — его, яке необхідна для виживання. Утримавши його на поверхні, після закінчення війни ми дійдемо до динаміки постстресу, але поки залишаємося під його дією. Коли він врешті припиниться, організм протягом 2-3 тижнів дослідить, чи це дійсно так. Далі настане або хороший сценарій, коли ми повернемося до нормального стану, або посттравматичний стресовий розлад, — зазначає психолог.

Щоб адаптуватися та повернутися до нормального життя, потрібно розуміти причину стресу. Вона не обов’язково раціональна. До прикладу клієнтка Мартіна, після пережитого травматичного досвіду насильства вважала, що так Бог її випробовував.

Далі необхідне прийняття з боку культури. Людина може ділитися досвідом у блозі, щоденнику, серед групи підтримки чи в соціальних мережах — це теж спосіб терапевтування. І врешті потрібно проявляти емоції, аби вони не перетворилися на стрибунця, що довбає ваші стіни зсередини. Але якщо цей сценарій не вдається, починається ПТСР.

Набридлива реклама та мініфільми

Посттравматичний стресовий розлад настає після зникнення причини стресу. Він розвивається протягом 2 тижнів — 2 місяців після цього та має понад 15 симптомів. У 90% випадків трапляється розлад сну, зокрема помітний у військових і медсестер, які перевіряють пацієнтів у реанімаціях.

— Від незначного стимулу або й без нього з’являється неприємне зображення, флешбек. Він схожий на набридливу рекламу у вигляді картинки, «гіфки», звуку та найогиднішого – запаху. Його важко позбутися, хіба перебити іншим ароматом. Тим часом картинки та гіфки можна розмити або переробити. У такому випадку відділяємо людські емоції та працюємо далі із самим зображенням.

— «Бридкі спогади» гірші, бо виглядають як мініфільми тривалістю від 4 секунд. Найбільш травматична — їхня фрагментарність. Психіка не любить незавершеність, тому прокручує ці ситуації, щоб закінчити. Завдяки технікам ми доводимо їх до логічного завершення або змінюємо сюжет і посил, — говорить Мартін Лазіцкий.

— У військових флешбек може переходити в дію. Ми не працюємо із цією реакцією до кінця військової служби, бо ця навичка допомагає людині виживати. Лише радимо родині приймати його та нормально реагувати на його дію.

Ще один поширений симптом «перерваного життя», коли людина живе минулою ситуацією. Він, зокрема, помітний у військових під час відпустки чи лікування — вони все одно думками знаходяться на фронті.

Відчувати брак сил — нормально

З ПТСР у початковій формі можна жити, каже психолог. У середній та важкій формі симптомів стає більше і вони частішають. З цим теж можливо існувати, але в постійній напрузі та тривозі. Оскільки ми не знаємо, коли закінчиться війна, найкращий вихід зараз — подбати про залишки ментального здоров’я та перетворити їх на повноцінну систему.

Мартін демонструє профілактичну систему Ph. Вона складається із 6 пунктів і допомагає уникнути «перерваного життя». Перший — це віра в будь-що: у себе, ЗСУ, Бога. Такий собі «невидимий щит», який утримує нас у важкі моменти.

— Наступний пункт — емоції. Їх можна стримувати, руйнуючи себе зсередини, виражати, іноді шкодячи довкіллю, або контейнерувати – називати, визначати причину та впорядковувати їх за шкалою. Останнє потрібно, аби контролювати власний емоційний стан.

Окрім емоцій, важлива уява — завдяки їй можливе планування

— Якщо мозок може це уявити, отже може і реалізувати. Цей момент недооцінюють. Наприклад, люди із сильною раціоналізацією більше спиралися на планування. У результаті, коли продумати справи наперед не вдалося, вони відчули себе безпорадними.

Тим часом зосередитися на поточній ситуації допомагає раціональне мислення. Особливо це стосується людей, які більше довіряють емоціям. З цим допомагають вправи на зони відповідальності: визначте, що не контролюєте взагалі, що частково, а з чим впораєтеся самостійно. Це допомагає повернутися до життя і займатися тим, на що можете вплинути.

Також ситуацію нормалізує спілкування із людьми, яких тривожить та ж проблема. Ще допоможе фізична активність: прогулянки, заняття з йоги, вигулювання котів чи собак. Вона нагадує, що світ довкола не зник і повертає людину до нього.

Мартін Лазіцкий наголошує, що відчути брак сил і зізнатися в цьому — теж нормально: «Попросити про допомогу — це суперський варіант, адже від цього залежить якість життя».