Якщо ви хоч раз у житті замислювалися над тим, аби звернутися до психолога чи психотерапевта, але не знаєте, як обрати спеціаліста, на які аспекти варто звернути увагу на першому сеансі та як визначити, що терапія ефективна, то цей текст стане вам у пригоді. Оксана Брезме — сумська лікарка-психіатриня, яка працює у цій сфері з 2013 року, а зараз займається приватною практикою. Разом із нею розбираємося, коли треба звертатися за психологічною допомогою, які існують напрямки та школи, а головне — що свідчить про успішність терапії.
Коли варто звернутися до спеціаліста?
Страждання людини — не привід йти до психолога. Бажання позбутися цих страждань — ось це привід. Загалом, усе залежить від рівня проблеми. Наприклад, людина може відчувати, що вона не розуміє, як знайти себе в житті, не знає, чого вона дійсно прагне, має негаразди у стосунках із дитиною, чоловіком чи самою собою. Або якщо є проблеми із самооцінкою, чи самореалізацією, коли є постійні старання, але немає результату або задоволення.
Є складніші питання: поганий сон понад два тижні, або повна його відсутність протягом кількох днів, постійні неадекватні реакції на звичайні ситуації, плутання думок, плаксивість, відчуття тривоги, напруга в тілі
Переміщення уваги всередину себе — мова йде не про інтровертність, а про зміну фокуса — якщо раніше людина була відкритою та життєрадісною, а потім замкнулася. До слова, якщо людина обійшла всіх лікарів, а їй сказали, що вона абсолютно здорова, хоча вона себе такою не відчуває — ось тут також «ласкаво просимо» до психолога, психотерапевта чи психіатра.
Психолог, психотерапевт чи психіатр?
Якщо мова йде про життєво-соціальні питання — це робота з психологом. Будь-який психолог має справу з людськими емоціями — він точно працює з тривогою, страхами, сумом, травмою чи втратою.
Якщо мова йде про здоров’я — ці питання вирішують лікарі. Наприклад, у пацієнта часте серцебиття й він був у трьох кардіологів, двох неврологів, одного терапевта та чотирьох ендокринологів. Кожен сказав: «Усе нормально». У такій ситуації це питання має й надалі вирішувати медик. Він визначатиме, чи є психіатричний діагноз, чи це більше соціальні проблеми. У першому варіанті підберуть або напрямок психотерапії, або ж медикаментозне лікування. У другому — перенаправлять до психолога.
Важливо проговорити кілька законодавчих моментів — психологія не належить до напрямку медицини. Психології вчать університети, які підпорядковуються Міністерству освіти та науки України. Натомість психотерапевти та психіатри — лікарі, які вчаться у медичних вишах. Психотерапевти можуть як назначати ліки, так і займатися в психотерапевтичному напрямку. Психіатри мають основний інструмент роботи — фармакотерапію — тобто медикаменти.
Загалом, багато людей соромляться йти до психотерапевта чи психіатра, тож ідуть до сімейного чи будь-якого іншого лікаря
І там є кілька таборів: одні говорять: «Це не до мене. Вам до психіатра». Попри те, що пацієнти можуть дуже ображатися, це хороша ситуація, адже медик не бере на себе чужої відповідальності. Є другий табір — лікарі, які починають назначати медикаменти: антидепресанти, протитривожні чи інші засоби. Комусь вдається отримати результат, комусь ні — і тоді втрачається цінний час.
Безумовно, спершу можна звернутися до лікаря первинної ланки й за потреби він дасть направлення до державного психотерапевта чи психолога. До державного психіатра ж направлення не потрібно. До будь-якого приватного спеціаліста можна звернутися без направлення.
За якими принципами підбирати фахівця?
Більшість людей обирають приватного спеціаліста, питаючи, яка вартість сесій. Безумовно, це нормальна ситуація, адже в нас не страхова медицина й пацієнту чи клієнту потрібно на щось розраховувати. Але, на жаль, ніхто не запитує, яка в нього освіта. На мою думку, першими питаннями мають бути: «Який університет ви закінчили?», «Яка ваша освіта?», «У якому методі ви працюєте?».
Коли ви приходите в державний медзаклад — це інша ситуація. Навряд чи там працюватиме людина без медичної освіти. Також важливо звертати увагу на такі нюанси:
- Чи є під час сесій моральний тиск. Наприклад, коли спеціаліст говорить: «Ви обов’язково повинні…»;
- Чи є оцінки на кшталт: «Сьогодні ви вчинили погано»;
- Чи є у вас довіра до вашого психолога чи психотерапевта.
Які існують напрямки терапії та як обрати свій?
Найбільш відомим є психоаналітичний метод: його показують у фільмах і в ньому працював Фрейд. Також є позитивна психотерапія, гештальт-терапія, символдрама, системна-сімейна та просто сімейна терапії, когнітивно-поведінкова та діалектична поведінкова терапії тощо. Як обрати — питання складне та важливе. Метод мають обирати й спеціаліст, і клієнт чи пацієнт. Проте, є нюанс — різні структури комунікації.
Психологічний і психотерапевтичний процес є горизонтальним, його учасники рівні. Людина приходить із запитом і говорить: «Я хочу ось так». Можна це реалізувати, чи ні, стає зрозумілим у діалозі — їй ставлять специфічні питання, які допоможуть досягнути мети, або змінити мету, якщо вона нереальна. Але спершу говорить саме пацієнт — він обирає.
У психіатрії комунікація директивна — лікар дає вказівку, визначає діагноз, назначає ліки й спосіб прийому та несе за це відповідальність. Безумовно, у психіатрії є діалог пацієнта й медика, але він не варіюється в межах: «Хочу чи не хочу», «Буду чи не буду». Є діагноз та лікування.
У всіх випадках важливо звертати увагу на доказову базу — чіткі рекомендації про стани та види терапії, які будуть ефективними. Це не таємниця, це можна дізнатися в психотерапевта, психолога чи психіатра
Зараз стали модними успіхотерапія, дослідження минулих життів пацієнта під час сесій. Якщо говорити про це в розрізі терапії чи психології, перше — дивимося на освіту людини, яка надає послуги. Якщо у неї є офіційний диплом — ми не можемо не називати її за тим фахом, який вона має. Друге — дивимося, наскільки ця терапія ефективна. У тих розладах, із якими я працюю, я не бачила доказової бази цих методик.
Проте, я знаю людей, які люблять ходити до таких терапевтів. І тут можна сказати одне — якщо людина витрачає на це свої гроші — вона може отримувати все, що хоче. Ми просто не можемо називати це медициною.
Як зрозуміти, що терапія допомагає?
Перше — під час та після терапії ви почуваєте себе комфортно. Ви довіряєте, у вас мінімальний супротив до терапевтичних змін. Друге — ви бачите зміни. Я не говорю лише про класично хороші. Зміни це часом розлучення або звільнення з роботи. Але якщо ви не відчуваєте жодних змін — терапія, скоріше за все, не працює.
Як запідозрити, що спеціаліст недобросовісний?
У першу чергу, вас має насторожити, якщо фахівець приховує свій вік, досвід та освіту, або ж вони не сходяться одне з одним. Наприклад, коли спеціаліст каже, що він має десять років досвіду, а йому — 30.
Якщо спеціаліст на сесії розповідає вам про випадки інших пацієнтів чи клієнтів. Зокрема, якщо говорить щось типу: «Приходила жінка, така сама, як ви, з такими ж питаннями й ситуацією». І детально розповідає про неї.
Насторожити мають і розмови про себе, поради та вираження своїх думок. Психологічний та психотерапевтичний процес це немов дзеркало — психотерапевт має відзеркалювати, а не переносити свої думки на людину. Єдине, що може дати психолог чи психотерапевт — рекомендації.
