На календарі вже грудень, а ви ще не поставили грандіозні цілі? Якщо переймаєтеся цим, то не варто. Насправді все нормально. Сумська психологиня, психотерапевтка, кандидатка психологічних наук Дар’я Черенщикова, яка має понад 12 років активної практики у консультуванні й терапії, переконує, що на старті року не обов’язково стрімголов створювати шалені плани. Навпаки, продумувати рік треба розмірено і розслаблено.
Чому прийнято складати плани на початку року?
Новий рік у декого може асоціюватися з новим циклом життя. Тож думки про те, що протягом наступних 365 чи 366 днів буде відбуватися щось нове, є цілком природними. Власне, як і відчуття, що ми можемо на цей процес впливати. З одного боку, це правда. Те, що ще не сталося, ми можемо контролювати. З іншого – наш вплив не є абсолютним. Не все у цьому світі підвладне нашому особистому контролю.
Як правильно будувати цілі?
Уявіть, яким ви хочете бачити цей рік. Не обмежуйте свою фантазію. Не бійтеся мріяти навіть про те, що важко втілити. Наприклад, відвідати 100 країн за рік. Чим більше пунктів ви придумаєте, тим краще.
Річ у тім, що всі наші плани є відображенням наших потреб. За кожною мрією стоїть щось конкретне. Викристалізувати всі свої потреби одразу практично неможливо, однак можна спробувати їх хоча б трішки відчути.
Погляньте на свій план. Спробуйте виділити ключові емоції, які отримаєте, коли та чи інша мрія здійсниться. Наприклад, відчуття полегшення, цілісності, гармонії, щастя тощо.
Ми прагнемо отримати не конкретну річ, а пережити якесь почуття. Приміром, відчути себе впевненим, спокійним, щасливим, натхненним тощо. Тож будувати плани треба, відштовхуючись від потреби, яка може міститися за цими відчуттями.
Подумайте, що в реальному житті допомагає вам почуватися більш упевненими, спокійним, щасливим, натхненним тощо. Це може бути що завгодно – кава зранку, спілкування з дитиною, розмова з подругою, вирішена задача. Великі цілі зазвичай досягаються повсякденними діями.
Щоб щось почати, треба на щось спертися. Спирайтеся на те, що вже є, а не на те, чого ще немає. Подумайте, що хочете вдосконалити, розширити, примножити, розвинути, посилити у тій чи іншій сфері. Поміркуйте, чого бажаєте додати до того, що вже є. Пропишіть, як саме будете втілювати це в життя.
Важливо! Ніколи не будуйте плани за принципом «Я невдаха, бо у сусіда є, а в мене – ні». Це лише більше тривожитиме і посилюватиме відчуття нестачі.
Не можна у січні створити план року, а в грудні просто перевірити його виконання. Потрібно постійно коригувати цілі відповідно до можливостей і обставин. Якщо на шляху до своєї мети тривожитеся чи побоюєтеся, запитайте себе: цей страх додає снаги чи навпаки? Якщо емоції негативні, краще змініть плани. Іноді відмовитися від задуманого – лише собі на користь.
Внутрішній чи зовнішній примус призводить до вигорання. Тож не робіть того, чого не хочеться.
Чи всі задуми можуть зробити нас щасливими?
Не всі потреби та цілі належать нам. Часто ми намагаємося досягти того, що прийнято чи очікує соціум. Наприклад, переконуємо себе, що успішна жінка має обов’язково досягти чогось в кар’єрі. Насправді для когось успіх може ховатися вдома. Максимум, що може викликати намагання втілити наші істинні потреби, – відчуття приємної й здорової втоми. Натомість нав’язані цілі призведуть до вигорання.
Що робити, коли плани не втілюються?
Так, не всі плани можна виконати за рік. Це не лише нормально, а й корисно. Тому не варто сумувати через те, що не вдається щось втілити. Краще подумати, чому все відбулося саме так, зробити з цього свої висновки та, можливо, скоригувати відповідно до ситуації напрямок своєї активності. Варто пам’ятати, що надто жорстке планування року може призвести до вигорання, відчаю тощо.
Чи можна зробити вражаючий стрибок за рік?
Зазвичай ми розвиваємося поступово і планомірно. Тому не варто очікувати від себе прориву. Так, іноді люди, не маючи нічого, роблять шалений стрибок. Але це скоріше виняток, ніж правило. Якщо з вами не відбувається те саме, це не означає, що ви щось робите не так.
Телеграм Цукру