🧢 «Колись знадобиться»: як розхламити свій дім та позбутися старих речей

Розхламити не тільки будинок, але й мозок

безлад

Часом ми не помічаємо, як все більше і більше речей займають наш особистий простір. Старі светри, які ще носила мама; тріснуті тарілки, бо шкода викинути; зламані санчата на балконі, які навіть не їздять. Цих речей може бути з десяток, але вони не несуть жодної користі, а лише захламлюють наш дім. Сумчанка Ярослава Онищенко у своєму блозі розповідає читачам Цукру, як попрощатися зі старими речами та звільнити свій дім від непотребу. Також вона поділилася власним досвідом, як «попрощатися» з важливими речами, які шкода викинути, але й не хочеться залишати.

«Може колись знадобиться»

Кожен проходить певні трансформації протягом життя. Це проявляється по-різному. Для мене одного дня такою трансформацією стало усвідомлення: «Все, що мене оточує – мене послаблює». Вдома я бачила деталі декору, які мені не подобалися, а моментами навіть засмучували: статуетки, картини, сервізи. Так, вони не заважали, але й не несли користі. Я носила одяг, який не підкреслював мою фігуру, настрій та особистість. Від цього мала постійне питання-проблему – нічого одягнути.

Кожного разу з думкою «може колись знадобиться», залишала річ, яка мені неприємна чи не пасує. Але таким чином я прирікала себе на майбутнє, в якому доведеться носити цю річ.

Це ж які мають настати часи, що мені доведеться дістати з усіх шаф старі куртки та взуття? Зрозуміло, що не від «гарного життя» таке може трапитися. Мене це не влаштовувало, тому я прийняла рішення змінити формулювання відношення до звичайних речей. Усі речі мають працювати на мене, підсилювати та надихати. Моє відчуття дискомфорту стало рушійною силою до дій. Не скажу, що розхламлення є обов’язковим та необхідним для всіх. Хтось просто не готовий змінювати своє життя, і це нормально. Для початку – слід відчути свою рушійну силу, або ж прочитати далі текст та набратися натхнення та рішучості, щоб розхламити свій простір.

giphy

Увесь одяг скинути в одну кімнату

Найскладніший та найпростіший крок – зібрати всі речі в одному місці. Будьте готові виділити на цю процедуру 4-6 годин. Можливо ви подумали: «відкрити шафу та дістати все з поличок», але ні. Увесь одяг – це одяг, який зберігається у шафі, шухлядах, пакетах, коробках, під ліжком, у дивані, на балконі, весь сезонний гардероб, що «на виріст», чи «на кращі часи».

Величезну купу одягу збираємо на підлозі в одній з кімнат. Розхламлюємо тільки свої речі. Не варто робити розхламлення одягу одразу всієї родини. По черзі, за бажанням кожного та окремо

Даю дві хвилини на усвідомлення масштабів, та для того, щоб зробити фото. Воно того варте, ось побачите. Далі, по черзі, беручи кожен предмет одягу – від шкарпетки до шуби – задаємо собі запитання: «так?», «ні?» чи «можливо». Ви відчуєте, що відповіді «так» і «ні» будуть швидкі, чіткі та емоційно яскраві. Деякі речі викликатимуть приємну посмішку, а на деякі навіть страшно глянути. З речей, яким кажемо «так», поступово формуємо купки за детальними категоріями: светри, сорочки, класичні штани, футболки, джинси й так далі.

Окремо виділяємо простір для вже не актуальних речей, що отримують від нас «ні». За бажанням формуємо окрему купу з речей, які можна продати, або віддати на благодійність. Важливо зазначити, що речі мають бути в охайному стані.

Коли величезна купа речей розсортована – повертаємося до купки «можливо». До речі, за її розмірами можете проаналізувати рівень своєї рішучості, консерватизму та небажанням прощатися з минулим. І, щоб залишити у своєму житті тільки дійсно потрібний одяг – чесно відповідаємо собі на всі наступні запитання:

  •  Чи була використана ця річ протягом останніх трьох місяців?
  •  Чи пасує мені ця річ за розміром у цей момент?
  •  Що я відчую, якщо доведеться зараз же одягнути її?
  •  Чи може ця річ знадобитися та пасувати комусь іншому?
  •  Чи немає пошкоджень? Плями, дірочки, потертості. Якщо є, то чи можу полагодити цю річ власноруч, віднести в ремонт, хімчистку?
giphy (1)

Таким чином речі продовжують розподілятися по купках «так», «ні», «благодійність». Якщо ви дійшли до останнього запитання і, навіть після нього маєте сумніви, тоді вітаємо на наступному етапі – випробування часом. Усі речі, що залишилися у купці «можливо», збираємо в одну коробку/пакет і ховаємо у шафу. Якщо протягом наступних двох місяців ви дістали звідти річ, то назад вона не повертається. Через кілька місяців, якщо ви жодного разу не зазирнули всередину, то викидаємо коробку/пакет. Пам’ятайте, що цей спосіб не підходить для сезонних речей. Зрозуміло, що взимку ви не користуєтесь літніми шортами.

По закінченню масштабного сортування пакунок «можливо» ховаємо у шафу. Те, що однозначно «ні» – викидаємо, або здаємо на переробку. Речі, які йдуть «на благодійність» – відносимо у спеціальні пункти прийому. Інший одяг розкладаємо по місцях. Тепер ви бачите свій актуальний гардероб і маєте нагоду створити список «що купити», щоб наступний шопінг не закінчився спонтанними покупками чергового непотребу. Після такого важливого, детального, довгого розхламлення, для відновлення сил – обов’язково порадуйте себе чимось смачненьким.

giphy (4)

Не завадить розхламити мозок

Ми захламлені не тільки одягом, адже у нашому житті дуже багато речей і предметів. Схему питань «так», «ні» чи «можливо», можна використовувати для сортування та розхламлення будь-яких предметів. Продовжимо? Посортуйте речі на такі категорії:

  • Взуття, гаманці, сумки та аксесуари
  • Косметика і засоби особистої гігієни
  • Господарчі товари
  • Посуд
  • Елементи декору приміщення
  • Книги, папір, документи.

Не забуваємо також про електронний простір:

  • Електронні документи, нотатки
  • Тисячі фотоархівів у галереї
  • Сотні непотрібних підписок у соціальних мережах.

Також, напередодні свят, нікому не завадить розхламити мозок. Що робити з потоком думок та списком задач, який у голові? Зібрати все в одному місці. Спочатку виписати всі думки, які є в голові. А потім почати сортувати по списках: «Купити», «Зробити до Нового року», «Ідеї подарунків», «Робота», «Новорічний стіл», «Цілі», «Мрії», «Ідеї» та інше.

Я спалила свою кепку

Деякі речі шкода викинути чи віддати комусь, але вони більше не «заряджають» і не надихають. Що робити? Для себе я знайшла крутезний спосіб «прощатися» з енергетично важливими речами. Однією з таких був так званий «трофей» – кепка з Великобританії. Я придбала її в омріяній поїздці до Англії та щасливо носила все літо. З часом вона вигоріла та втратила яскравість кольорів, що безсумнівно мене засмучувало, бо привчила себе носити тільки охайні речі.

Викинути та обезцінити – не варіант. Віддати комусь цю вицвівшу кепку було б як «на тобі Боже, що мені не гоже». У таких випадках багато хто зберігає речі, адже вони дорогі, як пам'ять. Чесно собі зізналася, що знайшовши її через рік у шафі, на думку спаде тільки: «О! Класна кепка! Ех, шкода, що вже не буду її носити». І що ж я зробила? Однієї теплої літньої ночі я без вагань її спалила. Мій спосіб не є найкращим, бо шкодить екології. Тому зараз я в пошуках менш токсичних способів, як позбуватися таких «особливих речей», але з ними також треба прощатися.

Та сама кепка з Великобританії
Процес її спалювання

«Парадний костюм» має стати повсякденним

Ми прив’язуємося до речей, бо від самого початку надаємо їм «гіперболізовану значущість». Речі – це всього-на-всього речі. Вони мають нам допомагати та підсилювати, а тих, які не виконують цю функцію – не має бути у нашому житті. «Парадно-вихідний костюм» має стати повсякденним. Не відкладайте найкращі, новіші речі на потім.

Сумніви стосовно розбитих предметів побуту, пошкодженого одягу, чи речей «з дитинства» – це не те, на що ви хочете витрачати хвилини-години свого життя. Сміливіше відпускайте та швидше впускайте нове у своє життя!

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.