fbpx

Що робити, якщо у тебе є право голосу? Квест-матеріал

Ніч, сотні-тисячі-мільйони голосів, скриньки, бюлетені, члени виборчих комісій, кандидати, спостерігачі, вибори...Хіба не романтика?

Неділя 31 березня, як мінімум для мільйона (навіть більше) українців, які працюватимуть на виборчих дільницях плавно перетече в понеділок з безсонною ніччю підрахунку голосів між ними. Хочеться вірити, що вони там добре знають свої обов’язки, бо і присягу ж давали.

А поки що ЦУКР пропонує вам перевірити, яким рівнем складності виборчої витримки ви можете похизуватись, у цьому матеріалі-квесті.

Рівень 1 (Бегіннер)

Експрес-мануал. Місія: “Дійти до дільниці”

Optimized-1 (1)

Якщо вам все зрозуміло на малюнку, вітаємо! Ви успішно пройшли перший рівень!

Рівень 2 (Медіум)

Місія: “Дійти до дільниці і проголосувати”

Optimized-2 (1)

Ого! А ви нічого так! Ідем далі.

Рівень 3 (Хард)

Виборець здорової людини

  1. з 8:00 до 20:00 прийшов на дільницю проголосувати
  2. змотивував друзів та знайомих іти на вибори
  3. взяв з собою на дільницю паспорт або ID-картку
  4. показав паспорт (або ID-картку, ну ви зрозуміли) членам комісії, розписався у списку виборців та на контрольному талоні бюлетеня, отримав бюлетень, зайшов в кабінку, поставив позначку навпроти кандидата, вкинув бюлетень у скриньку, покинув дільницю
  5. повідомив поліцію, якщо помітив порушення

Виборець курця

  1. не взяв на дільницю паспорт або ID-картку
  2. агітує за чи проти кандидата\ів в переддень і день виборів
  3. бере за це гроші
  4. продав свій голос за гроші, товари, знижки або домовився про таку “вигідну угоду”
  5. перешкоджає голосуванню інших виборців
  6. отримує виборчий бюлетень без паспорта;
  7. отримує виборчий бюлетень замість іншого виборця
  8. фотографує або знімає відео з бюлетенем
  9. демонструє заповнений бюлетень комусь перед вкиданням у виборчу скриньку
  10. виносить бюлетень за межі виборчої дільниці

Увага, підсумкове запитання до 3 рівня: скільки пунктів списку дій "виборця курця" обійдуться вам лише штрафом, а за скільки передбачена кримінальна відповідальність? 🙂

Якщо ви не відповіли правильно, не замучуйтесь, адже це також може означати, що ви просто ніколи навіть і подумати про такі страшні речі не могли.

Правильні відповіді:

Виборець здорової людини

          1. молодець
          2. молодець
          3. молодець
          4. молодець
          5. молодець

Виборець курця

            1. не отримає бюлетень
            2. штраф
            3. штраф
            4. кримінал
            5. кримінал
            6. кримінал
            7. кримінал
            8. кримінал
            9. кримінал
            10. кримінал

Рівень 4 (Суперхард)

Такий важкий шлях тобі, дорогий наш читач, довелось подолати, але ти таки дійшов до надважкого левелу цього квест-матеріалу. А якщо таки дійшов, впевнені, зможеш добити і його.

Отже, знайомся! ЦУКР поговорив з гостем із Закарпаття Святославом Бабілею, регіональним координатором Громадянської мережі ОПОРА. Цей чоловік спостерігає за виборами з 2010 року, тож знає про них, м'яко кажучи,  не мало. Він повідав нам про те, як розбиратись у всіх цих кандидатах, розповів про те, на що орієнтується сам, перед тим, як зробити вибір, а також про те, що чекає на виборця після цих виборів.

Святослав Бабіля, регіональний координатор Громадянської мережі ОПОРА

Святослав Бабіля, регіональний координатор Громадянської мережі ОПОРА

Вибори - це найпростіший і найменш ризикований крок до змін

Ми дуже добре з історії пам’ятаємо, що відбувається, якщо не використовувати спосіб зміни влади або направлення влади через вибори - це закінчується революціями, втратами для держави, як економічними, так і, на жаль, людськими.

Головна ознака влади, яка дає їй право виступати від імені громадян, від імені народу - є легітимність. А легітимізується влада через вибори. І чим більше громадян взяли участь у цьому голосуванні, чим якісніше організований виборчий процес, чим прозоріше він проходить, тим більше ми можемо довіряти результатам. А вибору більшості громадян ми маємо довіряти. У тому є суть демократії, це не найкраща модель, але, на жаль, кращої за неї поки що немає в світі.

Як простому виборцю розбиратись у цьому всьому?

А чи потрібно виборцю в цьому настільки глибоко розбиратись? Це залежить виключно від нього, від його інтересів. Об’єктивно, якщо людина не має наміру вникати в тонкощі економічної чи міжнародної політики, то навіщо? Ми могли би розказати купу фактів, статей, людям, яким це нецікаво, але ж це не цільова аудиторія. І ЗМІ, і цілі інституції громадянського суспільства, і міжнародні організації часто намагаються донести таку інформацію, але в першу чергу має бути запит. В цілому ж більшості байдуже.

Ключове для тих, кому не байдуже:

  • наскільки кандидат говорить реалістичні речі;
  • наскільки те, що він говорить, співпадає з повноваженнями, які він отримує.

У нас президент займається, фактично, зовнішньою політикою та безпекою. І коли кандидати в президенти починають говорити, що вони будуть забезпечувати певний рівень пенсій, запроваджувати якісь соціальні програми, зміни в банківській системі, тобто займатись речами, які не притаманні на посаді президента - то вони або не розуміють повноважень, або трохи лукавлять. Звичайно, президент має право законодавчої ініціативи, але це річ, яка не залежить повністю від президента, тобто чи ухвалять, чи не ухвалять в парламенті;

  • першочергово, на що я особисто звертаю увагу, це те, наскільки кандидат в президенти говорить мені правду (це випливає з перших двох пунктів);
  • послідовність слів і дій кандидатів.

Багато хто з кандидатів - народні депутати. Є цілий ряд інструментів, зокрема, інструмент, який розробила ОПОРА - rada4you, де можна подивитися наскільки депутат, по-перше, виконував свої повноваження у Верховній Раді, по-друге, як він голосував за певні напрямки, ми їх називаємо “політики”. Наприклад, як кандидат-депутат голосував за законопроекти, які мають сприяти вступу до ЄС, НАТО, як він голосував за бюджет, медреформу, реформу освіти, підтримку української мови і культури і т.д. І можна відслідкувати наскільки те, що кандидат говорить, співмірне з тим, що він декларує в своїй програмі. Якщо людина в програмі вказує одне, а протягом каденції не голосувала за це, то виникає питання “а що заважало раніше підтримувати ті чи інші ініціативи?”;

  • наявність команди.

У кандидата є довірені особи, уповноважені особи, керівники штабів. Варто звертати увагу на цих людей, їхню історію. Дуже часто кандидати бувають досить неперебірливі, з точки зору політичної ідеології. І якщо вони неперебірливі у виборі кадрів під час своєї кампанії, то не факт, що вони будуть перебірливі під час реалізації владних повноважень.

Ми маємо розуміти, що без запиту виборця кандидат чи чиновник не буде змінювати своїх підходів. Якщо у нас є запит на те, щоб виборцю дали 500-700 грн і він прийшов проголосував, то йому будуть цей запит реалізовувати. Інше не буде цікавити політиків, тому що це найбільш ефективний спосіб реалізувати себе у владі. Звичайно ж, відповідальність є і у політиків.

Optimized-IMG_8596

Вибори і виборці

Не можна сказати, що громадяни України несерйозно ставляться до виборів. Проблема глибша - громадяни України не розглядають вибори, як можливість змінити поточну ситуацію в країні. Саме це часто призводить до того, що громадяни не беруть безпосередню участь у виборчому процесі (бо це не тільки день голосування), а й не ходять голосувати.

Чому так:

  1. Відсутність активної політичної системної роботи політичних партій в міжвиборчий період.
  2. Розуміння, що в Україні є досить ефективними не лише легальні і демократичні методи здійснення волевиявлення, а й такі, що стимулюються підкупами чи адмінресурсом і т.д.

Тому проблема у відсутності довіри громадян до виборів, як до інструменту зміни політичної ситуації або зміни ситуації на краще.

Тенденції та особливості виборчої кампанії

  1. Як і на території всієї країни на Сумщині кампанія дуже конкурентна
  2. Інформаційна перевантаженість
  3. Відсутність структури поліції в політичній стратегії одного кандидата і повноцінна взаємодія між правоохоронними органами в цілому
  4. Досить нервове протистояння, оскільки соціологія показує, що неможливо однозначно сказати, хто вийде в другий тур. Це є непритаманно для України, протягом всієї незалежності, за винятком першої кампанії, тому що в основному ми бачили, що можна було однозначно сказати, хто з кандидатів пройде в другий тур і з високою ймовірністю вгадати, хто виграє. А зараз розриви між кандидатами, згідно соціології (нагадую, що мова йдеться про тих, хто “визначився за кого голосуватиме”), не дають напевне прогнозувати.

Вибори стали набагато більше технологічними, аніж ідеологічними

Якщо раніше вибори були боротьбою ідеологій, прихильників цих ідеологій, то зараз, на жаль, ми рухаємося в бік, коли вибори нагадують боротьбу технологій. Ідеології кандидатів дуже часто абсолютно розмиті, деколи ліве називається правим, праве називається лівим. Кандидати зараз дуже часто використовують класичні маркетингові ходи - досліджують потреби, бажання і очікування виборців і потім їх обіцяють. Так, важливо розуміти, чого хоче виборець, це однозначно, бо це питання розуміння його потреб, але як потім використовується ця інформація, все так є різниця.

З одного боку, популізм дійсно поширюється в світі. Але політичні партії в світі все-таки намагаються на ці очікування накладати свою ідеологію, своє економічне бачення, розуміння рівня втручання держави в приватне життя особи чи суспільства, рівень економічних свобод і т.д. Вони роз’яснюють громадянам, чому саме такий ідеологічний підхід і позиція партії має забезпечити реалізацію очікувань громадян.

Optimized-IMG_8610

Мені важко уявити, щоб якісь умовні ліберали в Нідерландах пообіцяли, наприклад, посилення державного контролю над банківським сектором чи одержавлення якихось банків, навіть якщо б частина виборців цього хотіла. Але питання ідеологій там стоїть більш стійко, ніж ми спостерігаємо у нас. У нас же можна називати себе проєвропейським політиком і при цьому говорит про те, що має бути мараторій на ринок землі. Або ж якісь інші пункти з угоди про асоціацією з ЄС, а говорити зовсім протилежне.

Чому вибори нудні?

Емоції зрозуміліші за ідеї, теорії, практики і т.д. Для себе я це сформулював так: зараз ЗМІ продають не інформацію, а емоції. Якщо інформація у вас не викликає емоцій, то пересічний виборець не буде її сприймати. Це нормально, що люди хочуть відпочити від перевантаження інформацією, отримати легку для сприйняття інформацію, над якою не треба додатково задумуватись, бо у них і так достатньо своїх проблем, над якими треба подумати.

2013-2014 рік показав, що “Ніщо не зупинить ідею, час якої настав”. Люди можуть бути вмотивовані на активну політичну роботу і боротьбу. Питання в тому, скільки це може тривати і хто або що в них може цю ідею і бажання підтримувати.

Очікувати те, що більшість громадян України буде вчитуватись, намагатись розібратися в програмах - ні, але багато громадян готові повірити чесному політику, світлій ідеї і працювати на реалізацію цієї ідеї. Ми зовсім нещодавно мали такий приклад. Коли мільйони гроадян можуть “підірватися” за свою країну, віддавати свої ресурси, не вимагаючи від держави, ризикувати своїм життям і здоров’ям.

Наступні вибори. Що чекає на виборця

Ми маємо розуміти, що після цієї кампанії буде наступна. Не можна розглядати ці вибори лише в контексті президентської кампанії. Восени на нас чекає парламентська. Вона точно буде не менш конкурентною. Насправді щодо ризиків, вона ще більш ризикована, тому що там набагато більше інтересів стикається. В округах, як правило, буде більш конкурентна ситуація. Ризики протистоянь різними способами і на різних рівнях, як на мене, виглядають вищими.

Виборець зіштовхнеться з усвідомленням штабами кандидатів, які програли, що виграш був близький, але вони його не отримали. Можливо будуть оскарження, намагання політичного протесту. Не будемо гадати на кавовій гущі…

Точно виборець зіштовхнеться з підготовкою до осінніх парламентських виборів:

  • перманентний перехід в парламентську кампанію
  • збільшення активності політичних сил в регіонах;

Окремі політичні персоналії вже почали активізуватись на своїх округах, використовуючи, скажімо, всі засоби для збільшення “електоральної привабливості”. ОПОРА говорить про непрозорий розподіл державних субвенцій на соціально-економічний розвиток, про проблеми повернення адмінресурсу, використання різних бюджетних програм і т.д.

“Лупайте сю скалу, нехай ні жар, ні холод не спинить вас”, - сказав ЦУКРу Святослав Бабіля в кінці розмови, а йому до цього якось передав Іван Франко.

Свідомих нам усім виборів 😉