9 Травня: свято, траур чи інформаційна війна?

main9m

Останні роки в суспільстві точаться значні суперечки з приводу 9 Травня: одні вважають, що це свято перемоги над фашизмом, інші — що не свято, а день скорботи за загиблими у Другій світовій війні. А для когось це і взагалі звичайний день. Якби була легка і однозначна відповідь на питання «що ж таке 9 Травня: свято чи траур?», то швидше за все, всі б уже її знали. Давайте спробуємо розібратися, чому стільки питань із цією датою.

Своя країна, своя Вікіпедія, своя історія: що розповідають про 9 Травня у в різних країнах?

Історія – суб’єктивна і мінлива наука. Це факт. Одні й ті самі події трактуються нею по-різному, залежно від точки зору автора, політичного курсу країни, погоди на вулиці та ще хтозна яких факторів. Тому, щоб отримати більш-менш достовірну інформацію, треба вивчати кілька джерел. Краще, щоб вони транслювали різні точки зору. А ще краще – писалися авторами з різних країн.

Давайте подивимося, що пишуть в українській, російській, німецькій та англійській Wiki про 9 Травня, і чим відрізняються записи.

Для прикладу візьмемо статтю про «День перемоги».

wiki0png

Коли та ким введено:

Встановлено указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року. До 1947 року був вихідним днем.

Тут розбіжностей немає, адже це історичний факт, який важко якось інтерпретувати по-іншому.

Скасування вихідного дня:

Отут вже починаються розбіжності. В англомовній Wiki вказано: 9 Травня стало вихідним днем поступово в різних країнах, але не вказано з яких саме причин цей день переставав бути святом та чому його поновлювали.

У всіх інших Wiki вказано той самий факт, що і в англомовній, але, на відміну від останньої, додані причини, з яких 9 Травня знову стало вихідним днем. При чому у кожній статті  — своя версія.

Українська:

З огляду на перемогу у війні весь народ, особливо фронтовики, очікували на пом'якшення сталінського режиму, чого Сталін робити не збирався. Відновили ж його святкування лише після того, коли за часи хрущовської відлиги народ дихнув трохи вільніше і зажив заможніше, вже в часи раннього Брежнєва.

Російська (перекладено Google-перекладачем):

Існує припущення, що ініціатива виходила від самого Сталіна , якому не давала спокою популярність маршала Г. К. Жукова , котра уособлювала собою Перемогу. Лише через два десятиліття, вже при Брежнєва , в ювілейному 1965 році День Перемоги знову став неробочим.

Німецька (перекладено Google-перекладачем):

Славістка Ніна Тумаркин проаналізувала зміну дня в часі Брежнєва як необхідність для системи через поступову девальвацію ленінського культу: культ «Великої Вітчизняної війни» повинен був замінити Жовтневу революцію легітимним міфом про однопартійну державу.

9 Травня в Україні

Українська:

Починаючи з 2015 року, 8 травня в Україні щорічно відзначається День пам'яті та примирення. З 2016 року замість «Дня Перемоги» 9 травня відзначатиметься «День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні». 9 квітня 2015 року депутати також проголосували за законопроекти, якими зокрема прибрали термін «Велика Вітчизняна війна» з українського законодавства і заборонили пропаганду комунізму та нацизму.

Російська:

Офіційно відзначаються День пам'яті і примирення (8 травня) і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня). Також з 2015 року на Україні в рамках декомунізації країни була заборонена радянська символіка, в тому числі Прапор Перемоги… окрема, в 2017 році в ряді обласних центрів України проводилися ходи « Безсмертного полку », які закінчилися сутичками їхніх учасників з представниками націоналістичних організацій.

У 2018 році хода в рамках даної акції супроводжувалося бійкою в Києві . Крім того, святкування Дня Перемоги в Україні було відзначено затриманнями за використання забороненої символіки (в цілому по країні було затримано 14 осіб).

Англійська:

Станом на 2015 рік Україна офіційно відзначає День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня, згідно з постановою парламенту. Додатково термін " Велика Вітчизняна війна " в якості посилання був замінений на "Другу світову війну" у всьому українському законодавстві . З 15 травня 2015 року є комуністична та нацистська символіка в Україні заборонена.

В німецькій Wiki про Україну інформації зовсім немає.

Отож, одні і ті самі факти у різних версіях (на різних мовах) однієї статті, оточені зовсім різними припущеннями та трактуваннями. З одного боку, здається ніби все нормально, адже ж написано, що це тільки припущення, але давайте будемо відверті: як багато людей піде шукати інші можливі припущення, щоб скласти якомога чіткіше уявлення лише про цей розділ історії?

Україна – країна в якій із цим питанням усе складніше. Чому так вийшло?

9 Травня – це дуже неоднозначний день в історії, а там де є неоднозначність, обов’язково знайдуться ті, хто буде «тягнути ковдру на себе», вважаючи що правильна думка лише одна, а всі інші просто тупі. Насправді ж, все надто складно, аби просто сказати хто є правий, а хто помиляється. Особливо коли йдеться про світову війну з багатьма учасниками (майже 80% населення планети), кожний з яких воював за власну ідею.

В Україні було набагато більше ніж 2 воюючі сторони: не було «поганих» та «хороших» - були лише ті, хто мав власну мету та ідею. Щоб показати наскільки все складно, давайте спробуємо спрощено розібратися в тому, хто кому був ворогом на території України.

Візьмемо для прикладу такі сторони конфлікту: СРСР, Німеччина за часів Третього рейху, Армія Крайова (польські підпільники), ОУН (б), ОУН(м). Якщо хтось не знає, то на західній Україні діяло дві основні групи націоналістів: ОУН (б) – це прибічники С. Бандери, їхня головна мета була створення незалежної України, діяли незалежно; ОУН(м) – це прибічники А. Мельника які також боролися за незалежну Україну, але в якийсь час почали співпрацювати з Німеччиною Третього рейху. (Насправді там все набагато складніше, і потребує дуже гарного вивчення).   Тепер дуже коротко опишемо хто проти кого воював та чому.

СРСР, воювали проти:

  • Німеччини, бо вони загарбники, які напали на СРСР в 1941 році, чинили звірства та геноцид населення.
  • ОУН (м) – співпрацювали з Німеччиною, воювали за незалежність, а отже і проти СРСР
  • ОУН (б) – воювали за незалежність, а отже і проти СРСР.
  • Армія Крайова – воювали за незалежність, а отже і проти СРСР.

Німеччина Третього рейху, воювали проти:

  • всіх, бо вважали всіх інших «нижчими расами» та намагалася встановити світовий контроль. Знищували євреїв, українців, росіян, поляків та всіх незгодних.

Армія Крайова, воювали проти:

  • Німеччини, бо вони розв’язали Другу світову війну захопивши Польщу, масово знищували населення країни, особливо євреїв.
  • СРСР, бо після звільнення Польщі від Німеччини, СРСР встановили свій контроль над країною і розпустили АК.
  • ОУН (м) та ОУН(б), бо вважали західну частину сучасної України територією Польщі, яку потрібно повернути.

ОУН (б),  воювали проти:

  • СРСР, Німеччини та Армії Крайової, бо боролися за незалежність України від усіх країн
  • ОУН (м), бо «не сойшлись характєром». А якщо серйозно, то після розколу ОУН в 1940 році вони воювали один з одним, бо, якщо коротко, не зійшлися в методах досягнення незалежності, та напрямках розвитку.

ОУН (м), воювали проти:

  • СРСР та Армії Крайової, бо боролися за незалежність України.
  • ОУН (б), бо «врєдні». А якщо серйозно, то дуже радимо почитати про ОУН (м) та ОУН (б), принаймні на вікі.

Навіть на цьому невеликому прикладі можна побачити наскільки Друга світова війна складна, заплутана та важка подія. Кожна сторона вела свою особисту війну, яка тривала різний час, мала різну мету, та завершилася в різний термін.

Зрозуміло, що за наявності великої кількості воюючих сторін, і кількість поглядів на одні і ті самі події буде велика. Як говорять: «правда у кожного своя».

Не можна казати, що 9 Травня – це єдина перемога «для всіх», перемога «добра» над «злом», бо не можна сказати точно хто є цим «добром», а хто «злом», бо не можна сказати хто правий, а хто помилявся.

 

Єдине що можна сказати із впевненістю – це те, що за дуже короткий час Другої світової війни людство втратило понад 60 млн людських життів, і близько 90 млн людей стали інвалідами.