Дарія називає себе корінною полтавкою, яка закохалася в Суми. У серпні 2024 року вона переїхала сюди до хлопця-військового. Виїхавши із Полтавщини, дівчина знайшла в Сумах те, чого не мала й досі — відчуття спокою й згуртованості. Чому Дарія називає Суми «своєю інформаційною бульбашкою», які місця тут їй подобаються найбільше та чому мріє залишитися в нашому місті — розповідаємо в інтерв’ю з нею.

Могла поїхати за кордон, та обрала Суми

24-річна Дарія Литвиненко народилася й виросла в Лубнах Полтавської області. Та у 2024 році вирішила переїхати в Суми — місто, в якому ніколи не бувала. Невдовзі вона поділилася своїми спостереженнями у Threads: «Стає легше, коли все місто думає про спільне, коли люди намагаються підтримувати одне одного і цінувати, бо відчувають постійну небезпеку. Тому я і люблю Суми — це моя інформаційна бульбашка».

ESH 17 (4)
Дарія розповідає, чому не поїхала за кордон

Дарія не хотіла б жити закордоном, хоча бувала там не раз: в Єгипті, Німеччині, Австрії. Вона навчалася на філологиню у Київському лінгвістичному університеті. Колись почула, що лише 5% українців вільно спілкуються англійською мовою, тож вирішила виправити це. Відтак вона стала викладати англійську й німецьку індивідуально й в онлайн-школах.

— Часто рідні запитують: «Ти знаєш англійську, німецьку, чого ти не куди не поїдеш?». Тому що я не хочу, мені подобається жити в Україні. Мені здається, що європейські країни менш сучасні. Наприклад, у Німеччині за один бургер в МакДональдзі видають довжелезний чек, у більшості закладах Відня — паперові меню й розрахунок лише готівкою. Натомість в українських ресторанах можна і страви подивитися, і оплатити рахунок за QR-кодом, — ділиться Дарія.

Опинилася з тривогою на самоті

У червні 2023 року Дарія познайомилася з айтівцем Дмитром. Хлопець теж був із Лубен, тож вони почали зустрічатися. А за кілька місяців — і жити разом. Влітку 2024 хлопець Дарії пішов артилеристом на службу в Збройні сили України. У червні він переїхав у Суми й покликав за собою Дарію.

ESH 10 (4)
У серпні Дарія переїхала в Суми

— Я одразу погодилася на пропозицію — це був знак для мене, особливо після важких подій минулого літа. Тоді моя подруга з Києва переживала складний період. Вона рік не бачилася зі своїм нареченим-військовим, який служив на Харківщині та Донеччині. Коли він запропонував одружитися, вони обрали день реєстрації шлюбу і його святкування. Проте нареченого для цього не відпустили із війська, свято перенесли на невизначений термін. Подруга важко переживала цю невизначеність, не знаходила розуміння серед оточення і не змогла ні з ким поділитися своїми страхами. У липні 2023 року її не стало — вона скоїла самогубство.

Дарія говорить, що українці, чиї близькі служать у війську, часто залишаються наодинці зі своїми тривогами. Натомість вони бачать, що життя в людей навколо наче й не змінилося, здається, лише ти чекаєш на кохану чи коханого з фронту. Саме тому вона вирішила бути ближче до Дмитра, — розповідає дівчина.

Вже гуляла Троїцькою і відвідала заклади

Переїхавши влітку в Суми, Дарія одразу пішла досліджувати місто у свій улюблений спосіб: гуляла парками, ходила вздовж річок, а знайшовши пам’ятку архітектури чи скульптуру, «гуглила» про неї більше. Якось її захопила вулиця Троїцька, її архітектура й зручне розташування, адже можна швидко дійти до центру. Тією дорогою вона прогулювалася вздовж садиби Харитоненка.

— Цю постать я знаю ще з уроків історії в школі. Тоді мене так захопило, що в ті часи люди займалися меценатством, вкладали свої кошти у розвиток міста. Та побачивши в якому стані садиба, засмутилася. Харитоненко вкладався в місто, тож тепер ми маємо зберегти пам’ять про нього, — каже Дарія.

Дівчина любить бути біля води, тож і в цьому Суми її не розчарували. Вона прогулювалася вздовж озер і річок міста. Зараз з Дмитром вони бачаться раз на чотири дні, разом досліджують сумські кав’ярні й ресторани.

— За цей час у мене з’явилися три улюблені місця в Сумах. Затишна вулиця Соборна, де ввечері вмикають гірлянди й ліхтарі, озеро Чеха, адже люблю бути поруч із водоймою. Також сподобався стадіон «Авангард», адже там є інфраструктура і для бігунів чи пішоходів, і для футболістів. Прочитавши про стадіон, дізналася що чимало скороходів родом із Сум.

ESH 15 (3)
За пів року життя в Сумах у дівчини з'явилися тут улюблені місця

Нині Дарія спілкується із дівчиною, яка теж нещодавно переїхала в Суми. Каже, разом «новеньким» триматися краще. Але і самі сум’яни допомагають їй досліджувати місто. Часто люди в маршрутках можуть підказати їй, до якого визначного місця краще поїхати, чи в який заклад сходити.

— Завдяки цьому я почуваю себе в безпеці й бачу, що нам із хлопцем у Сумах раді, — ділиться Дарія.

Лубни чи Суми?

Відвідавши Суми, у дівчини склалися два пазли — те, що вона чула раніше, і те, що побачила на власні очі. Дарія чула безліч розповідей про Павлівський завод Харитоненка, про те, що цукор — «біле золото» Сумщини. А коли їй написала журналістка Цукру, одразу зрозуміла, чому назва медіа саме така.

У Лубнах і Сумах вона побачила чимало спільного. І Полтавщина, і Сумщина мають козацьке минуле, а ще вздовж них протікають Сула й Ворскла. Дорогою до Сум Дарія дивилася на мапу, там помічала схожі населені пункти: Терни, Луки й Лука. Тому відчуває, що «наче з дому і не їхала». 

Оскільки Дарія — філологиня, то прислухалася до мови сум’ян. Вона тут більш наближена до літературної, натомість в Лубнах переважає суржик, стверджує дівчина. Хоча і в Сумах вона його помітила.

ESH 13 (3)
Дарії подобається прислухатися до мови сум'ян

— Нещодавно повз мене проходила мама з донькою, яка зверталася до неї: «Доця, пашлі». Це перше слово так лагідно й по-українськи звучало, хоча стояло й поруч зі зросійщеним. Також на Полтавщині ми часто сперечалися, як варто називатися: кременчужани чи кременчуківці. А тут помітила таку ж дискусію між сумчанами й сум’янами. Мені до вподоби другий варіант, адже у назві Суми, немає літери «к», яка б чергувалася й утворила «ч», — говорить Дарія.

У Сумах Дарія одразу помітила, що парки намагаються доглядати, працюють фонтани, а комунальники прибирають місто. Спершу вона здивувалася, що наближене до Росії місто встигає налагоджувати благоустрій, а потім задумалася: чому в Лубнах із цим гірше?

— У своєму місті часто чула нарікання від людей про те, що влада нічого не робить. Але, як на мене, містяни самі мають почати щось робити: у своєму домі, дворі, на вулиці, — каже Дарія.

«Суми — моя інформаційна бульбашка»

Саме в прифронтовому місті Дарія стала почуватися в безпеці. Тут віднайшла те, чого було замало в Лубнах — спільноту й підтримку. Хоч її рідне місто росіяни обстрілюють не так часто, та інформаційна тиша в ньому пригнічує ще більше.

— Нещодавно я була в батьків і чула вночі «шахед». У місцевих пабліках — тиша. Перепитавши у рідних, я переконалася, що мені не почулося. Таке відчуття, що це мовчання про «шахед» — це газлайтинг: ти наче й чуєш його, а інформаційні канали переконують, що все в порядку. Єдиний спосіб дізнатися, що сталося вночі — зранку пройтися містом і поговорити зі знайомими. 

Натомість у Сумах Дарія почувається більш спокійно, бо може відстежувати ситуацію в реальному часі. Тут і місцеві медіа, і Telegram-канали одразу повідомляють про небезпеку, розповідає Дарія.

ESH 20 (3)
Дівчина відчуває в Сумах спільноту й підтримку

Саме тому вона й називає Суми своєю «інформаційною бульбашкою». Тут бачить, як люди гуртуються після обстрілів: пропонують прихисток тим, чиї будинки пошкоджені, привозять необхідні речі, допомагають із транспортом.

— У великих містах, далеких від війни, людям легше абстрагуватися від неї. Моя подруга з Івано-Франківська волонтерить, але їй важко закрити збір коштів серед містян, важко пояснити важливість допомоги. А в Сумах близькість війни впливає на рівень свідомості. Люди розуміють, що треба щось робити, аби вона не прийшла ще ближче, — говорить дівчина.

Хоча спершу рідні відмовляли Дарію від переїзду через близькість до Росії, вона не шкодує про своє рішення. Вона хоче й надалі жити в Сумах, придбати тут житло біля води та народити дитину. А ще — більше дізнатися про історію міста, його засновників, почути міські легенди.

— Переживання зараз для мене складніші, ніж фізична небезпека. Якби я залишилася вдома, у невизначеності й без можливості бачитися з коханим, мені було б важче, ніж тут, поруч із ним, — розповідає Дарія.

Сподобалося тепле інтерв'ю? Підтримайте мою роботу одноразовим донатом. Так Цукр писатиме більше історії про місто і його людей, які вас надихатимуть.
фото ані
Шпурік Анна
Журналістка Цукру

Вас може зацiкавити

Processed with VSCO with m3 preset
🏰 «Привиди міста, козацька фортеця та радянська архітектура». Гайд екскурсій вулицями й будівлями Сум
Попри усі виклики, з якими зараз зіштовхується наше місто, ми хочемо його досліджувати. Вуличка, дворик чи будівля, повз які сум’ян проходять щодня, можуть розказати більше про себе на екскурсіях. Кілька сум’ян створили маршрути нашим містом: залаштунки театру Щепкіна, Петропавлівський цвинтар, територія колишньої козацької фортеці чи будівлі Петропавлівської, Троїцької й Соборної. У гайді розповідаємо все про […]
pexels postiglioni 1927376
🥩 СНАУ розроблятиме рослинне м’ясо з амаранту. Проєкт отримав подвійну підтримку
У Сумському національному аграрному університеті планують розробляти натуральний рослинний замінник м'яса. Такий стартап PLANTARA MEAT пройшов одразу до двох програм сфери «Інноваційні харчові технології. Створення замінників м’яса». Про це повідомили в СНАУ. Амарант замість м'яса Науковці з кафедри технології харчування розробили стартап PLANTARA MEAT, котрий пройшов одразу до двох акселераційних програм: Science & Business Acceleration […]
494683683 122199875108248644 8480193227683909549 n
🏢 Оформити статус ВПО та знайти житло. У Ромнах відкрили новий транзитний центр
9 червня в Ромнах запрацював новий транзитний центр ГО «Плурітон» для евакуйованих жителів прикордоння Сумщини. У ньому можна оформити статус ВПО, а також знайти тимчасовий прихисток. Про це повідомили в обласній військовій адміністрації. Які послуги надає «Плурітон» У транзитному центрі можна оформити статус внутрішньопереміщеної особи, отримати тимчасове житло й допомогу в пошуку постійного. Також тут […]
photo 2 2025 06 12 17 39 37
🇺🇦 «Воювати на Сумщині — це коли попереду ворог, а позаду — дім». Як артилеристи 35-го Сумського полку створили бойове братерство та повернулися на рідну землю
Фліска медика Юрія вкрилася маленькими дірками після російського обстрілу поблизу селища Нью-Йорк. Відтоді ця кофтина отримала статус легендарної в артилерійській батареї «Арес». Коли Юрій з’являється в ній на позиції, то це означає, що її треба якісно облаштувати. Таких історій у «Юли», «Крота» і «Ріхтера» — десятки. Вони разом воювали на Покровському й Вовчанському напрямках, а […]
DSC 4744
🍳 Гастро-двіж у «Дворику на Кузнечній». Тепер тут можна замовити й сніданки
Маємо смачні новини. Ми запускаємо сніданки у «Дворику на Кузнечній». Скуштувати ранкові страви від нового закладу в ДНК можна в суботу й неділю з 9:00 до 13:00. Які сніданки є в меню Тепер у «Дворику на Кузнечній» ви можете замовити вітелло тонато з маринованими яйцями та хлібом, салат із різних овочів і зелені, гречку з […]
b9c8b0 484fd0ca441240f0a9abcb0c37сы8cef0d~mv2
🧵 Від меду до шкіряних сумок. Сумські крафтовики взяли участь у «Музейному вікенді» в Межигір’ї
З 31 травня по 1 червня вісім представників крафтового бізнесу із Сумщини взяли участь у «Музейному вікенді» в Межигір'ї. Подію відвідали близько 7 000 людей, а нашу область представляли близько восьми крафтових виробників. Про це повідомили в асоціації сумських бізнесів «4Бізнес». Як сумські крафтовики потрапили до Межигір'я Організатори культурно-туристичних заходів у Києві помітили сумську спільноту […]