Двоголосий спів, поліфонія трьох скрипок та пронизливе «соло» чорно-білого інструменту — і все в одному будинку. Так звучить перший талант-центр у Сумах — LeLi, на вулиці Покровській. Його створила піаністка Єлизавета Левченко — дівчина, яка повернулася з Києва до Сум і випадково знайшла свій «музичний будиночок». Цукр прийшов у гості послухати музику й дізнався, як з’явився перший талант-центр у місті, що за диво трапилося в його стінах після ракетного обстрілу, і чим вихованці LeLi вразили MONATIKа. 

Чи страшно повернутися в Суми?

До музичної школи семирічну Лізу вперше привела мама. У Глухові, куди вони переїхали із села Слоут Шосткинського району, школа мистецтв імені Максима Березовського була одна з двома напрямами: хореографічним і музичним. Перші три роки дівчинка поєднувала танці й гру на фортепіано, а потім сім’я переїхала до Сум.

Тут Ліза вже могла обирати. Спочатку — навчалася в Сумській дитячій музичній школі №4, після неї — у фаховому коледжі мистецтв і культури імені Бортнянського. На третьому курсі знову повернулася до дитячої музичної школи, уже педагогом з гри на фортепіано і концертмейстером.

— Такою була моя перша робота у сфері музики. Я викладала гру на фортепіано й сама акомпанувала дітям. А ще з тремтінням заповнювала всі важливі документи, — згадує піаністка. Так, у 18 років, вона стала Єлизаветою Сергіївною.

Після випуску з коледжу Ліза вступила до Київського національного університету культури і мистецтв. Хотіла на факультет естрадного напряму, але він був закритий. Тож обрала хорове диригування, де її інструментами, замість клавіш, стали руки і голос. Там вона закінчила й магістратуру. 

photo 2025 06 05 14 56 17 1 1
Піаністка, засновниця талант-центру LeLi Ліза Левченко. Фото: Цукр

В університеті відбувся її справжній «випуск» у професійне життя — вчителька з вокалу запропонувала Лізі роботу з дитячим хором. Вона погодилася й стала другим хормейстером. Раніше їй доводилося працювати з дітьми тільки індивідуально. А тепер в неї було аж 30 вихованців, що співали в чотири голоси.

— Я пам’ятаю, як боялася не почути сумісність голосів. Думала: «А раптом мені лише здається, що все добре?» — пригадує колишні переживання педагогиня.

Пізніше їй доручили очолити невеличкий хор. Тоді музикантка вперше відчула себе керівницею: сама обирала репертуар, сама підбирала костюми. Згодом Ліза перейшла в інший колектив, у якому викладала дітям естрадний вокал. Та невдовзі в Україні почалася пандемія коронавірусу. 

Їй довелося обирати: залишитись у Києві чи повернутися до Сум. До переїзду дівчину схиляли «нюанси» з роботою — перехід на дистанційне навчання через пандемію. А ще — коханий чоловік, який мріяв про спільне життя в Сумах.

— У мене з’явилися думки, що, можливо, треба повернутися. Переконувала себе, що в тому немає нічого страшного. Міркувала: «Буду викладати, як і раніше, тільки онлайн, або відкрию щось своє», — пригадує Ліза.

Невдовзі аргументи переважили сумніви, а кохання — страх. Піаністка купила квитки до Сум, де її чекав майбутній чоловік і «музичний будиночок», про який вона ще нічого не знала. 

Богиня Леля або Левченко Ліза

Першою ученицею піаністки в Сумах стала дівчинка Варя. У колі друзів Ліза несподівано почула, як співає їхня донька. Вона запропонувала Варі спробувати пограти на фортепіано, й відтоді дівчинка робить це регулярно. Потім робочий графік піаністки доповнили заняття ще з кількома ученицями, яких і досі навчає.

Згодом Ліза виклала в соцмережах оголошення про набір дітей до хору. Музикантка орендувала невеличке приміщення у центрі міста і почала шукати нових учнів. Відгукнулися восьмеро, до них приєдналися ще дві учениці Лізи, які займалися з нею раніше.

Так народився невеличкий дитячий хор. Перший концерт відбувся в малій залі Обласної філармонії. Після того охочих виступати в хорі побільшало. «Сарафанне радіо» швидко розповсюдило серед батьків новину про музичні заняття, де їхні діти зможуть розкрити свій талант і вийти на сцену. 

— Дітям подобалося ходити до мене, бо це були зовсім інші уроки, ніж у музичній школі. То був хор, де не сидять, а танцюють і стрибають, — розповідає про власні прийоми навчання Ліза.

Вона вчила з дітьми їхні улюблені пісні, щоп’ять-десять хвилин уроку давала нові вправи. Усе в ігровій формі, з яскравими кольорами і без жодних радянських книжок, каже педагогиня. Бракувало тільки «рук» інших педагогів, щоб вчити всіх охочих. 

Через рік дітей стало втричі більше, а приміщення для занять — затісним. Тоді Ліза почала пошук «свого» простору. Їй траплялося чимало варіантів, але всі вони не припали до душі. Допоки не з’явилося оголошення, на яке вона зі сльозами на очах вигукнула: «Це ж мій музичний будиночок!». Центр міста, три кімнати, кухня, вбиральня — усе так, як вона собі уявляла. 

— Я пам’ятаю, що це було перед Водохрещем — наче подарунок від Бога, — пригадує дивний збіг, у який, здається, й досі не вірить, музикантка. 

photo 2025 06 05 14 56 38 2
Талант-центр LeLi. Фото: Цукр

Своє «ім’я» орендований «будиночок» теж отримав дивним чином. Ліза довго думала, аж раптом натрапила в інтернеті на образ Лелі — слов’янської міфологічної богині весни і закоханих молодих пар. Потім хтось підказав, що насправді Ліза — це майже богиня, бо з перших літер ім’я й прізвища «Левченко Ліза» виходить Лелі. Так, 4 лютого 2023 року зʼявився перший талант-центр у Сумах — LeLi. 

На початку штат працівників був невеличкий: Ліза, її помічниця Мануела, з якою вони разом керували хором, й кілька інших викладачок. Сьогодні тут також є пʼять педагогів, які викладають вокал, гру на скрипці, гітарі та фортепіано. Уроки музики відвідують як діти, так і дорослі. Також у центрі проводять групові заняття для дітей з малювання й музичного розвитку.

У складі LeLi, крім дитячого, є і дорослий хор «Рідні». У ньому співають і двадцятирічні, й ті, кому за 50. Вікових обмежень, як і будь-яких інших, для учасників немає. Ліза каже: «Співати здатен кожен, хто може чути і говорити». 

Лелята з Монатіком, у театрі й на YouTube

До талант-центру LeLi приймали всіх, у кого Ліза бачить «величезні очі» з щирим дитячим «хочу». Так вона зібрала колектив, який почав підкорювати глядачів на власних концертах, у театральних залах, інтернеті й навіть на концерті MONATIK. 

Своїх вокальних заходів було близько 30. Серед них — звітні, благодійні, тематичні концерти Також квартирники, різдвяні мюзикли, спектаклі. Окремо — різноманітні виступи на міських заходах до Дня захисту дітей, Дня Святого Миколая. Крім цього, вихованці хору часто беруть участь у виїзних конкурсах, фестивалях. Ліза каже, особливо їх обожнюють батьки — за спільні спогади і час, проведений разом з дітьми.

У дитячого хору «Лелі» є власний YouTube-канал — LELI Children's Choir. Там публікують записи концертів, музично-театральних вистав та відеозйомки конкурсів, у яких беруть участь учасники. Також є кілька каверів на пісні українських співаків. Один з них став поштовхом до співпраці зі співаком Дмитром Монатіком. 

— Ми переклали текст пісні «Молчунам» українською мовою: приспів взяли у дівчинки з тік-току, куплети переклала моя мама. Виконали його з дитячим хором, записали кліп і виклали в YouTube. Це побачили менеджери Монатіка і запросили нас разом зі студією GolDem виступити на його концерті в Сумах, — розповідає про успіх дитячого хору «Лелі» Ліза.

Їхній колектив погодився і невдовзі співав пісню «Мріяти не шкідливо» на одній сцені разом із співаком. Після виступу Ліза разом з дітьми чекали Дмитра майже до комендантської години, щоб виконати йому свою версію «Мовчунам». На останніх хвилинах вони все ж встигли це зробити. 

Затим на дітей чекала ще одна колаборація. Під час навчання в Києві Ліза співпрацювала з «Віце Міс Україна Всесвіт» і співачкою Яною Бріліцькою. Дівчата провели кілька концертів і записали кавери. Також Ліза створила аранжування для авторської пісні Яни «Мамо», яка стала кращою у репертуарі співачки. 

— Потім я взяла дозвіл, щоб виконати цю пісню разом з хором, і вона стала мега хітом. Відео набрало понад 200 000 переглядів у YouTube.  

На сцені театру імені Щепкіна дитячий хор опинився «за обміном». Ліза попросила режисера Владислава Писарєва масштабувати її новорічний авторський мюзикл. У цей час він ставив моновиставу «Птах на горищі» й шукав дітей для виконання колискових та лічилок в одній зі сцен. Зрештою, у театральній постановці хор «Лелі» звучав як «голос дітей, у яких вкрали дитинство». А в мюзиклі «Добро переможе» голосом тих, хто по-дитячому продовжує в нього вірити.

IMG 5026 1 1
Фото з архіву Лізи Левченко

Усі «лелята», як їх називає Ліза, для неї особливі. У однієї учениці — шикарний тембр, інша — справляється зі складними ритмами. А хтось має таку пам’ять, що наступного дня вже знає пісню напам’ять.

— Діти тримають мене не тільки в емоційному плані, а й у педагогічному. Пропонують: «А давайте ми тут так станцюємо, а тут змінимо куплет. А які в нас будуть костюми? А я вже в Pinterest знайшла, подивіться!» — вони завжди в процесі, — захоплюється своїми учнями викладачка. Їх у талант-центрі вже понад 50, якщо не рахувати дорослих «лелят».

«А як же Лелі?»

13 квітня росіяни атакували центр Сум ракетами. Найбільших руйнувань зазнав Конгрес-центр на вулиці Покровській. За кілька метрів від нього розташований талант-центр LeLi. 

— Я лежала вдома, а коли дізналася про «приліт», навіть не подумала, що нас це якось торкнеться. Коли мені почали писати: «А як же “Лелі”?», я здригнулася: «Точно, а я вдома лежу!» — розповідає події того дня Ліза. Вдома вона була з новонародженим малям, тому оцінювати наслідки поїхали її батьки. На місце події їх не пустили. Пізніше сусіди талант-центру надіслали фото вибитих вікон. Найбільше Ліза переживала за апаратуру, якій міг нашкодити найменший скляний осколок. У разі чого, довелося б купляти нову. 

— Я можу з упевненістю сказати, що нас вберіг Бог, бо всі вікна вибиті, а апаратура стоїть на місці. Уся в пилу, але стоїть! — дивуючись ділиться засновниця талант-центру.

photo 2025 06 05 14 55 31 1 2
Фото: Цукр

Також виявилося, що крім вибитих вікон у одній з кімнат провалена стеля. Але і тут з-поміж шматків даху на підлозі та бруду визирало диво — ціле фортепіано. 

«Музичний будиночок» повертали до «життя» чоловік Лізи, її батьки та батьки вихованців, які в ньому займаються. Спочатку прибирали скло від вибитих вікон. Потім — встановлювали нові. Затим — реконструювали стелю. Через два тижні Leli працював, як і раніше. І в маленькій кімнатці, що постраждала найбільше, вже грали на фортепіано, яке дивом залишилося неушкодженим. 

«Піаністочка», Єлизавета Сергіївна, мама

Але «темні часи» — не такі вже й темні, коли з дитячого ліжечка тобі посміхається твоє новонароджене сонечко, впевнена музикантка. Тож «всплакнуть» або думати про щось погане тоді вона навіть не могла, бо… 

— Ти просто дивишся на Борю й думаєш: «Ну, золото!». А «музичний будиночок» можна відремонтувати, — розпливається в усмішці, коли згадує про сина, Ліза. 

photo 2025 06 05 14 54 12 1 1
Фото: Цукр

Кілька місяців поспіль «робочою рутиною» музикантки переважно є колискові. Їх Ліза співає  вдома своєму новонародженому сину. Вона досі керує талант-центром, але поки дистанційно, бо Єлизавета Сергіївна тепер стала «мамою». Декретну відпустку вона називає «кайфовим» періодом, хоча уявляла її інакше. 

— Я думала, це буде нереально, бо люблю бути присутньою на уроках, а не сидіти вдома і все вирішувати телефоном. Але наразі так, і мені це подобається, — зізнається музикантка.

Насправді ж під час материнства вона вже встигла організувати участь вихованців у телевізійному проєкті «Проміння добра», а ще провела вокальний концерт «Лелята у світі мультфільмів». У Лізи є свій невеличкий блог в Instagram, який назвала «Піаністочка». Коли гуляє з дитиною, знімає контент для своїх друзів — засновників нової «Кав’ярні мистецтв» у Сумах, а також крамниці з крафтовими товарами місцевих брендів — «Крафтниці». 

Поки мамині пісні щодня слухає маленький Боря, Ліза згадує свій перший сольний концерт. Тоді на «Даху» в Сумах зібралося 100 глядачів, які слухали авторські композиції піаністки. Усього їх 20, вони лягли в основу альбомів Out of the light та All of a sudden.

Ці композиції Ліза створювала студенткою, у безтурботні роки в Києві. Нові, каже, зʼявляться «трохи пізніше», бо поки продовжує керувати талант-центром LeLi з дому. Зараз Ліза мріє створити саундтрек для фільму і почути його у залі кінотеатру. Хоча не вірить, що це може бути реальністю. Але ж і «музичний будиночок» колись був лише її мрією. 

Вас може зацiкавити

1
📸 Сумські архітектори створили 3D-моделі будівель, які були пошкоджені внаслідок атаки 13 квітня
Після ракетного удару по історичному ареалу Сум 13 квітня були значно пошкоджені садиба Суханових-Сумовських та один із корпусів СумДУ. Тож архітектори спільноти «Суми Майбутнього», департамент культури, туризму та релігій, управління містобудування та архітектури ОДА зафіксували ці руйнування. На основі фото команда створила точні 3D-моделі цих об’єктів. Про це повідомили на сторінках спільноти СМ і СумДУ. […]
2
🏠 Як внести житло до реєстру за 10 хвилин, аби отримати компенсацію в разі пошкоджень
Обстріли Сум змушують замислитися, хто зможе отримати компенсацію за пошкоджене майно. Якщо ваша квартира чи будинок куплені до 2013 року, їх може не бути в реєстрі нерухомості. А без цього запису — ви не отримаєте компенсацій від держави, також можуть бути проблеми з продажем, орендою, оформленням кредиту. Розповідаємо, як зареєструвати нерухомість онлайн, не стоячи в […]
IMG 2908
⚡️ Росіяни атакували центр Сум безпілотниками
Вдень 16 червня росіяни завдали удару невідомими безпілотниками по центру Сум. Про це повідомили журналісти Цукру з місця влучання. Про атаку ворожими БпЛА також написав в.о. міського голови Артем Кобзар. Удар по Сумах Приблизно о 14:04 в Сумах пролунав вибух, десь за 10 хвилин після цього було чути ще один. О 14:27 в області оголосили […]
Sumska oblast 11 1
🪖 Фортифікації 2014 року і російський підрозділ «Рубікон». Військові назвали основні причини інтенсивного наступу росіян на Сумщині
Останні кілька місяців росіяни активно наступають на Сумщині. На 15 червня, за даними DeepState, було відомо про майже 200 км2 захопленої ворогом території області. Українські військові говорять про відсутність будь-яких фортифікацій, які б стримували російські війська. «Українська правда» зібрала інформацію про актуальну ситуацію на Сумському напрямку, який Генштаб називав «Курським», а тепер — Північно-Слобожанським. Журналісти […]
IMG 5664
🎭 Він, вона і соціальні фобії. У «Дворику на Кузнечній» покажуть виставу «Легені»
Двічі в одну річку не ввійдеш, а тричі можна. Втретє у «Дворику на Кузнечній» Сумський національний театр Щепкіна покаже виставу «Легені». Її проведуть 28 червня о 19:00. Квитки вже можна купити за цим посиланням. Про те, як важко дихати на повні груди Виставу «Легені» поставили за твором сучасного британського драматурга Данкана Макміллана. Вона про те, […]
Processed with VSCO with m3 preset
🏰 «Привиди міста, козацька фортеця та радянська архітектура». Гайд екскурсій вулицями й будівлями Сум
Попри усі виклики, з якими зараз зіштовхується наше місто, ми хочемо його досліджувати. Вуличка, дворик чи будівля, повз які сум’ян проходять щодня, можуть розказати більше про себе на екскурсіях. Кілька сум’ян створили маршрути нашим містом: залаштунки театру Щепкіна, Петропавлівський цвинтар, територія колишньої козацької фортеці чи будівлі Петропавлівської, Троїцької й Соборної. У гайді розповідаємо все про […]