Майже два роки артпростір «Погріб» на Воскресенській був осередком творчості в Сумах. Тут збиралися стендапери, музиканти, поети й архітектори. Вони створювали нові формати подій, ділилися ідеями та мріяли про розвиток міста. Сюди приїжджали співаки з Японії й Австралії. Та в лютому команда простору повідомила про закриття.
Цукр поговорив із засновниками «Погреба» Олександром Бабичем та Ігорем Титаренком про головні досягнення проєкту, причини закриття й майбутнє спільноти «Суми майбутнього».
Завдяки «Погребу» люди не виїжджали з Сум
«Ми не ставили собі особливих задач. Просто бачили, що людям це потрібно», — розповідає Олександр Бабич. З «Погреба» спільнота вже повністю виїхала, бо орендна угода спливла наприкінці лютого. Тому ми зустрічаємося в офісі «Сум майбутнього» на Соборній, де вони орендують кілька приміщень. Тут панує тепла домашня атмосфера — на підлозі простелений килимок, тому хлопці просять роззутися й пропонують м'які рожеві капці. З вікна кімнати, де ми говоримо, можна роздивитися деталі Спасо-Преображенського собору. На робочих столах лежать яскраві наліпки, на дошці — розписані успіхи спільнот, плани й трохи молодіжних жартів.
Одне з приміщень переповнене речами, які забрали з «Погреба»: музична апаратура, меблі, роботи митців. У цій атмосфері Олександр та Ігор розповідають про свої досягнення, рефлексуючи про шлях, який пройшли.
Олександр Бабич та Ігор Титаренко познайомилися на квартирнику в Сумах у 2023 році. Невдовзі хлопці дізналися про фестиваль «Ніч музеїв» і вирішили долучитися. Орендували старий підвал на Воскресенській, щоб продемонструвати сум'янам місто майбутнього.
На своїй локації вони показували, якими могли б бути головні будівлі Сум у футуристичному стилі. На виході з підвалу хлопці поставили дзеркало з написом «Майбутнє починається з тебе».
Локація мала успіх — відвідувачі просили продовжувати креативити й обіцяли відвідувати цей простір. Олександр з Ігорем зрозуміли, що місту бракує такого майданчика, тож на місці старого підвалу запрацював «Погріб».
— «Погріб» об'єднав людей у спільноти. Вони спочатку розповідали про себе, виступали, знайомилися, а потім створили ком’юніті. Це не просто про «десь потусити чи поїсти». Вони говорили про місто, його розвиток, культуру, — розповідає Олександр, співзасновник артпростору.
— Це місце було про можливості, — додає Ігор Титаренко. — Ми створили його для реалізації творчих ідей. Намагалися давати простір будь-кому, хто мав бажання, незалежно від того, відома ця людина чи ні. До нас приходили зі словами: «Мрію попрацювати з апаратурою», «Ніколи не співала в мікрофон». І ми казали: «Чому ні? Приходь, спробуй».
Коли хлопці оголосили про закриття, молодь писала слова вдячності й зізнавалася, що залишилася в Сумах саме завдяки їхньому простору. Олександр каже, що це стало відкриттям для нього, бо він не усвідомлював, який вплив мала їхня активність.
Довкола «Сум майбутнього» утворилися спільноти стендаперів, музикантів, архітекторів, художників, поетів. У «Погребі» вони організовували свої івенти, збиралися на репетиції чи просто проводили вільний час.
Більшість спільнот час від часу збираються й досі. Одним із найактивніших лишається ком’юніті стендаперів. Вони запустили окремі формати: Women's Club, «Групу продовженого дня», «Імпровізацію». Зараз у спільноті близько 40 людей, з них приблизно 20 — регулярно виступають. І не тільки в Сумах — вони їздять до Харкова, Одеси, Києва, розповідає Олександр.
— Чимало людей, які приходили до спільноти, знецінювали свої вміння, думали, що не можуть виступати перед публікою. Хоча я, як людина, яка трохи розбирається в стендапі, бачив, що в багатьох є потенціал.
Ком’юніті архітекторів розвиває співзасновник «Сум майбутнього» Ігор Титаренко. Хлопці кажуть, що «Погріб» об’єднав цю спільноту, але вона вже вийшла на всеукраїнський рівень. Архітектори створили декілька проєктів і їздили на події в інші міста, щоб популяризувати архітектуру Сум.
Активність музикантів допомогла розкрити в Сумах хардкор-сцену. Соліст гурту Kakerlaken певний час працював у команді «Погреба». Тоді в просторі почали проводити хардкор концерти, Slambich. Раніше гурт їздив виступати в інші міста, а в «Погребі» знайшов свою авдиторію в рідних Сумах.
Один з важливих уроків, який організатори винесли завдяки роботі з різними спільнотами, — необхідність фінансової підтримки, щоб творчі ініціативи могли розвиватися.
— Активність спільнот залежить від кількості людей, які зацікавлені в розвитку, — пояснює Олександр. — Підтримували тих, в кому бачили ініціативу й потенціал. Наприклад, найактивнішим стендаперам останні вісім місяців я платив стипендію, щоб вони могли приділяти час цій роботі. Тоді спільнота почала розвиватися набагато краще.
Олександр каже, що культура в місті раніше була для нього «незрозумілою штукою». А тепер він усвідомив, що активне середовище може втримувати молодь у місті.
— Це важлива складова, без якої немає сенсу будувати свідомий соціум у місті, — вважає хлопець. — У нас багато молоді виїжджає. Ті, хто лишається, часто не знають, чим зайнятися, кажуть: «У Сумах нічого робити, їдемо в інші міста, де чимало цікавих подій». Саме тому «Погріб» обрав своєю місією культуру.
Культурна місія та вплив на місто
Олександр та Ігор кажуть, що «Погріб» став осередком, який давав змогу творчим людям знаходити однодумців і втілювати свої ідеї. Вони відчували запит від молоді, яка скаржиться на брак можливостей для самореалізації та дозвілля. Водночас хлопці усвідомлювали, що зробити такий проєкт прибутковим буде нелегко.
— Ми не мазохісти, — посміхається Олександр. — Ми розуміємо, що маємо чимало проблем. Якби хотіли робити бізнес, то займалися б чимось іншим, або робили простір в іншому місті, де на цьому можна більше заробити. Але ми відчуваємо культурну місію, і тому не здаємося й створюємо простір для цього.
Засновники артпростору також дбали про безпечну атмосферу. Вони створювали середовище, де різні люди могли знаходити себе, незалежно від їхніх поглядів чи вподобань.
Серед ключових цінностей «Погреба» — безпека, інклюзивність та повага до кожної людини, незалежно від її віку, статі чи сексуальної орієнтації.
— Для мене було відкриттям, що до нас приходило багато людей із ЛГБТК+ спільноти, — розповідає Олександр. — Мені хотілося зробити такий простір, щоб їм було комфортно.
Не менш важливим було створити безпечне середовище для підлітків. У «Погребі» часто збиралися молоді люди віком 14-16 років, які тільки формували своє бачення світу та шукали місце, де їх сприйматимуть серйозно.
— У нас не було чіткої цілі змінити свідомість підлітків — пояснює Олександр. — Але ми старалися говорити про цінності. Ми створювали простір, де чітко лунало ні дискримінації, ні сексизму, ні ейджизму. І підлітки одразу підхоплювали, що тут ці правила.
За його словами, такий підхід був своєрідним фільтром — люди, які не могли жити в межах цих цінностей, просто відсіювалися. А ті, хто був готовий поважати інших і мислити прогресивно, залишалися й продовжували взаємодіяти.
Олександр зізнається, що сформував особливе ставлення до підлітків через власний досвід раннього дорослішання.
— З 13 років я почав заробляти кошти, з 15 — почав забезпечувати себе, свою дівчину та її сім'ю. І я зрозумів, що вік не завжди корелює з можливістю людини задовольняти потреби чи бути адекватною та свідомою, — ділиться він.
Водночас засновники «Погреба» помітили велику несправедливість — підлітки в українському суспільстві не мають достатньо можливостей для самореалізації та заробітку. У команді артпростору намагалися це змінити — на волонтерських засадах працювали дівчата, які ще навчалися в школі.
— Ми були супер відкриті — запрошували батьків цих підлітків, знайомилися з ними, показували, чим займаємося, пояснювали, що тут все безпечно. Наприклад, Даша, наша колишня івент-менеджерка, почала працювати в команді, коли їй було 15 років. Ми просто побачили, що це свідома доросла людина, і не могли не дати їй шанс.
Також хлопці помічали, що дорослі люди часто некомфортно почуваються, коли приходять у місце, де є молодь. Так ставалося й у «Погребі», тому у просторі почали проводити заходи для дорослих. Старша аудиторія, наприклад, відвідала на архітектурну дискусію про проєкт «Суми 1915».
Крім івентів від власних спільнот, у «Погребі» виступали запрошені виконавці. Тут були концерти музикантів з Японії, Австралії, США.
— Ми пишаємося, що в нас виступали іноземці. Після того, як закрилися, отримали таке повідомлення від Японського гурту: «У нас новий тур Україною, а ви закрилися. Не можемо знайти, де в Сумах виступити», — розповідає Олександр.
Нині засновники «Погреба» усвідомили, що він фактично був єдиним місцем у Сумах, де могли виступати нішеві музиканти. Завдяки тому, що простір знаходиться під землею, могли проводити івенти й під час повітряних тривог, які часто лунають у Сумах з кінця літа 2024-го. До «Погреба» перенесли концерт гурту «Хамерман знищує віруси», який мали провести в Tribuna park.
— Якраз перед виступом був приліт по електропідстанції й вимкнулося світло. Але в нас була зарядна станція, яка допомогла провести весь концерт, — розповідає Ігор.
Чому закрили «Погріб»
Попри всі творчі успіхи, у лютому 2025-го «Погріб» оголосив про закриття. Хлопці кажуть, що проблеми виникли передусім із самим приміщенням.
— Корисна площа простору становила всього 40-50 квадратних метрів, — говорить Ігор. — Ми могли розмістити максимум 70 людей стоячи, а сидячи — 40-50, і це вже затісно.
Такі умови не дозволяли зробити простір фінансово успішним, команда навіть не виходила «в нуль». Олександр каже, що у «Погріб» було невигідно запрошувати виконавців, що мали райдер понад шість тисяч гривень, бо навіть зі стовідсотковим заповненням зали вони б не окупили виступ.
Ще однією проблемою стала підвищена вологість у приміщенні. Коли вони вперше виміряли її, прилади показували 100%, згадує Ігор. Щоб подолати вологість, хлопці встановлювали калорифери, вмикали кондиціонер для сушіння, навіть придбали спеціальний осушувач повітря.
— Він інколи збирав до 20 літрів води за добу. Але навіть осушувач не справлявся повністю. Вологість знизили до 60%, але все одно з'являлася пліснява, яку доводилося постійно обробляти, — каже Ігор.
— З цим неможливо було боротися якісно. Пліснява і підвищена вологість негативно впливають на легені. Ми несемо відповідальність за стан людей у приміщенні й не можемо пояснювати кожному: «Вибачте, це такі умови, ми нічого не можемо зробити», — додає Олександр.
До того ж власники приміщення почали підвищувати орендну плату. Після закриття «Погреба» на OLX з’явилося оголошення про оренду, ціна — 20 тисяч гривень на місяць. Хлопці кажуть, що не могли потягнути таку суму.
Ще один фактор вплинув на рішення закрити «Погріб» — зникло основне джерело фінансування від Олександра, який раніше покривав більшість витрат.
— Я працював із рекламою в США, і ці гроші йшли на підтримку «Погреба» й допомогу ЗСУ, — пояснює він. — Потім компанія, з якою співпрацював, припинила діяльність, і мої доходи різко зменшилися. Покривати подальші витрати з власної кишені було неможливо.
Тоді хлопці зрозуміли, що треба будувати проєкт, що може сам себе забезпечувати, бо це помилка — завжди бути залежним від якогось мецената, каже Олександр.
До осені минулого року всі гроші за вхід на івенти команда передавала на потреби ЗСУ. За цей час вдалося зібрати понад 900 тисяч гривень. Після цього частину прибутку вони почали лишати на роботу організації, а також експериментувати з цінами на квитки.
— Почали з символічних цін у 50-100 гривень, які можуть дозволити собі школярі й студенти. Боялися збільшувати, думали, що люди не приходитимуть, — пояснює Ігор.
— Але на вечорниці, один з останніх івентів у «Погребі», ми продавали квитки за 350-400 гривень і люди купували. Цього вистачало, щоб перекрити витрати на захід і вийти в невеличкий плюс. Та за весь місяць все одно був «мінус».
Тож навіть із комерційним підходом «Погріб» залишався більше ідейним, аніж бізнес-проєктом. Після досвіду з артпростором команда переосмислює підхід до фінансування. Якщо спочатку проєкт тримався на коштах Олександра, то тепер хлопці шукають більш сталу модель.
Яким буде новий простір і що чекає на «Суми майбутнього»
Після закриття «Погреба» засновники вже шукають приміщення для нового простору. Хлопці розуміють, чого хочуть цього разу, враховуючи попередній досвід.
— Шукаємо знову підвальне приміщення, бо ми не знаємо, як розвиватиметься безпекова ситуація в місті, яке за 30 кілометрів від кордону, — пояснює Ігор. — Під час повітряних тривог у «Погребі» можна було спокійно проводити заходи. Цю перевагу точно хочемо зберегти.
Але на відміну від колишнього простору, новий має бути більшим. Хлопці хочуть, щоб «Погріб 2.0» міг зібрати приблизно 120 людей стоячи або 80 сидячи. Так вони зможуть запрошувати виконавців вищого класу, «тягнути» більші райдери й розвиватися. Серед технічних вимог до нового майданчика — хороша акустика й нормальна вентиляція.
Окрім концертів і вечірок, новий простір має стати місцем, де відвідувачі зможуть отримати більше послуг.
— Хочемо додати нові куточки, щоб люди, які до нас приходять, знайшли, чим себе зайняти, — розповідає Олександр. — В ідеалі хотів би поставити ігрові автомати, приставку з Mortal Kombat, настільні ігри.
Глобально хлопці хочуть змінити підхід до того, як проводити заходи — перейти від кількості до якості. Водночас і надалі підтримувати сумських митців.
— У новому просторі івенти мають бути якіснішими, продуманішими. Ми хочемо запрошувати просунутих виконавців, але й знайомити зі своїми. На ноунейм гурт багато людей не прийде, але якщо вони виступлять на «розігріві», авдиторія зможе оцінити.
Знайти потрібне приміщення під землею поки не вдається. У місті багато підвалів, але їх або не здають в оренду, або вони потребують серйозної реконструкції. Однак ціни в кілька разів нижчі від тої, яку вони платили раніше, кажуть хлопці.
— Власників цих приміщень спробуй знайди. Багато з них навіть не думали про те, що з цих підвалів можна щось зробити й отримувати дохід. Часто думають, що це «заброшка» або погріб для картоплі, — розповідає Олександр.
Хлопці також спробували співпрацювати з офіційними культурними закладами міста, зокрема, театром імені Щепкіна.
— Одного разу ми орендували залу в театрі, але це вийшло дуже дорого. Нам відповіли: «Ми державний об'єкт, тому можемо ставити лише таку ціну». Для мене ця штука дивна, — дивується Олександр. — Коли, можливо, треба ледь не безплатно надавати приміщення, щоб культурне життя не зупинилося, щоб воно не померло в нашому місті.
За словами засновників, «Погріб» — це лише фізичний простір, а основою проєкту є спільнота людей та її цінності. В команді «Сум майбутнього» зараз шестеро людей: крім Олександра та Ігоря, ще є івент-менеджерка, SMM-спеціалістка, дизайнерка та менеджер простору.
Крім пошуку нового приміщення, зараз засновники працюють над реєстрацією громадської організації, аби в майбутньому залучати гранти на розвиток.
— ГО буде називатися «Суми майбутнього». У статуті ми хочемо зазначити максимально широкий спектр напрямів. Наша організація — це не лише культурні заходи, а й волонтерська діяльність, архітектурні проєкти, медитативні практики.
Зараз над реєстрацією ГО більше працює Олександр, а Ігор веде ФОП, щоб легально комерціалізувати діяльність. Для пошуку коштів хлопці розглядають різні варіанти, але наголошують, що не хочуть співпрацювати з партнерами, які не поділяють їхні цінності.
Поки триває пошук нового приміщення, засновники планують відновити роботу «Літнички» на Воскресенській — це відкритий простір, де влітку проводили кінопокази просто неба.
— Ми думаємо прибрати там, пофарбувати, може, щось новеньке зробити, — ділиться планами Ігор. — Для мене особисто дуже важливо також розвивати архітектурний напрямок. Хочеться зробити толоки з очищення історичних об'єктів міста.
Засновники сподіваються, що їхня ініціатива надихне й інших сум'ян створювати свої простори.
— Ми тільки зрадіємо конкуренції, — завершує Ігор. — Чим більше у нас з'являтиметься таких місць, тим більше людей розумітимуть, що можна і треба щось робити.
