fbpx

Комік з регіону. Фелікс Редька про життя стендап-коміка у Сумах

Його пости у соцмережах збирають масу неоднозначних коментарів. Дехто не розуміє його гумор і звинувачує у надмірній прискіпливості. Але він залишається патріотом свого міста, вірить у свою справу і закликає талановитих сумчан долучатися до жанру стендап-комедії.

Ми поговорили з Феліксом Редькою про те, що таке стендап, як він з’явився у Сумах, як стати стендап-коміком у нашому місті та анонсували його сольний безкоштовний концерт.

Перший стендап у Сумах проводив не я

Стендап як гумористичний жанр зародився на Заході, десь у 19-20 ст. Перед виступами артистів, коли люди збиралися в залі, а куліса була ще закрита, на сцену випускали якогось балагура, який спілкувався з публікою, щось їй розповідав, щоб люди не сумували поки не почався виступ.

У якийсь момент ці коміки стали глядачам цікавішими за артистів, і вони вирішили спробувати виступати сольно. З того часу їх виступи поступово перекочували до британських пабів, а десь у 50-х роках минулого сторіччя стався справжній бум на американському телебаченні, цей жанр дуже гарно прижився і там розвивається. Багато телеканалів спеціалізуються на випуску комедійних спешлів, а сам стендап став своєрідним стартовим майданчиком для багатьох відомих американських акторів. Наприклад, Едді Мерфі, Джим Кері, Х’ю Лорі, Робін Уільямс, Кевін Гарт, — вихідці саме зі стендапу.

На пострадянський ринок стендап дійшов буквально десять років тому.

А у Сумах він з’явився, коли через ситуацію на Сході країни зник КВН, і ще не з’явилася Ліга сміху. Утворився певний вакуум, у якому КВНщикам нічим було зайнятися, і от, спершу у Києві, а потім у Дніпрі і Харкові з’явився стендап.

felix-redka-02

Перший стендап у Сумах, якщо я не помиляюся, зробив Анатолій Бондар (зараз — співробітник агенції «Арт-Хвиля», — ред.). Він організував його у столовці Сумського державного університету — на той момент це було культове місце, де проходило багато заходів. Там він зібрав усіх сумських КВНщиків. Мене теж кликали, але тоді мені було не цікаво. Далі першого стендапу справа не пішла. Хлопці не стали далі цим займатися.

Десь через півроку у тоді ще дозволеному Вконтакті я побачив виступи стендап-коміків у Дніпрі та Харкові, і згадав, що були спроби зробити таке в Сумах. Я написав організаторам з пропозицією організувати стендап-вечір повторно, але вони сказали, що це буде нерентабельно, бо канікули і студенти не зберуться. Тоді я запитав у свого друга Іллі Глущенка, який на той момент працював у одному з кафе міста, чи дозволять власники провести у них стендап-вечір. І він відповів, що така можливість є. І от у січні 2014 року я з командою організував свій перший стендап-виступ.

Не вистачає «пендаля» у вигляді пари мільйонів доларів

Якщо у Америці та Британії існує ціла індустрія на кшталт кіноіндустрії, яка дозволяє молодому нікому не відомому коміку за допомогою певних соціальних ліфтів розвиватися у професії, то в Україні на жаль такої індустрії не існує. І не створюється вона через те, що немає жодної глобальної підтримки від медіаресурсів, у тому числі від телебачення та YouTube. У нас стендап на телебаченні якось не приживається.

Були спроби чотири роки тому зробити стендап-шоу на Новому каналі. Передача не дала рейтингів. Потім на ICTV був проект «Комік на мільйон», і він також закрився після першого сезону. Зараз Валерій Жидков робить Goodnight-шоу, і там також є стендап. Але потрібен час, щоб подивитися, чи стане це поштовхом для зародження чогось більшого.

В українському сегменті YouTube стендап так само представлений дуже слабко. Є підпільний стендап, який хлопці з Києва знімають власними силами і публікують випуски на своєму каналі, але це 10-15 тис. переглядів.

felix-redka-04

В Україні багато коміків, проектів, людей, які цим горять, щось роблять для цього, але на жаль немає популярності. Немає проекту, команди, конкретного коміка, які були б дуже популярними і завдяки яким люди змогли б дізнатися і про інших коміків.

Місто Суми повністю віддзеркалює ситуацію зі стендап-комедією в Україні. Є люди, які готові цим займатися, є місця, де можна виступати, є глядачі, які готові ходити на виступи, але все перебуває у такому непевному стані: ніби і є, але ніби й нема.

Ніби не вистачає якогось «пендаля» у вигляді пари мільйонів доларів, який «завів» би жанр.

Варто пишатися, що стендап у Сумах взагалі існує

Якщо говорити про людей, які в місті Суми виступають у жанрі стендап-комедії, то за мірками невеликого провінційного міста, їх достатньо багато. Хлопців, які мають п'ять-десять хвилин хорошого виступу можна нарахувати до десятка. В основному, це студенти. Але, якщо рахувати людей, які професійно цим займаються і заробляють на цьому гроші, то напевно я у Сумах такий один.

Стан стендап-комедії по усій Україні однаковий, і Суми демонструють «середню температуру по палаті». Єдине, що нас відрізняє і чим напевно варто пишатися, так це те, що у Сумах стендап-комедія існує. У подібних великих обласних центрах України, з населенням близько 300 тисяч людей, стендапу або взагалі немає, або там є якийсь організатор концертів, який час від часу, раз на кілька місяців, привозить у місто коміків з Києва. У нашому ж місті на місяць проходять 3-4 заходи.

felix-redka-03

Я не хочу хвалитися чи навпаки лукавити, але стендап у Сумах існує лише через те, що тут є люди, які займаються комедією. Я думаю, що якби я поїхав до Києва, то стендап у Сумах напевно б зник. Так вийшло у інших містах України: там були коміки, які «горіли» цією справою, але у якийсь період життя вони або зневірилися у цьому і почали займатися чимось іншим, або переїхали до Києва.

Звісно, у столиці стендап нікуди не зникне, бо там 10-15 організаторів, і якщо один з них припинить займатися стендапом, то лишиться ще 14. А пізніше знову з’явиться хтось новий. У Сумах з цим проблема. Якби тут було 3-4 організатори, то теж можна було б не хвилюватися, але поки усе тримається на мені і команді, яка займається організацією.

Для стендап-коміків в Україні не створено соціальних ліфтів

У цілому стендап-коміку в Україні живеться не дуже добре. Я впевнений, що завдяки цьому жанру можна бути і популярним, і заробляти, і нести якісь творчі меседжі, але досі немає прецедентів, щоб хтось з українських коміків став популярнішим за Лесю Нікітюк.

Для стендап-коміків в Україні не створено соціальних ліфтів, завдяки яким, прийшовши просто талановитим, ти зможеш стати ще й відомим. Але стендап-коміку у місті Суми при цьому живеться не гірше, ніж, скажімо, стендап-коміку у місті Харкові чи Києві.

felix-redka-07

Я, наприклад, організовую концерти і це дозволяє мені заробляти на життя, займатися творчістю, і зосередитися лише на цьому або чомусь супутньому з івент-індустрії. Якби я зараз поїхав у Київ, то отримав би набагато менше шансів та концертів, ніж я зараз маю. Там кожен намагається забезпечити себе. Крім того, якби я переїхав у Київ, то мені б точно довелося знімати квартиру і шукати додаткову роботу, а це б значно обмежило мої можливості займатися стендапом. І, хоча зараз я півмісяця їжджу з виступами по інших містах і маю займатися творчістю у поїздках, я все одно вважаю, що не набагато поступаюся столичним стендап-комікам.

Це не гурток, де збираються сором’язливі люди, які хочуть розкріпоститися

Якщо людина відчуває у собі талант та потребу спробувати себе у жанрі стендап-комедії, то є спеціальні заходи у форматі відкритого мікрофону, куди можна прийти і виступити з будь-яким матеріалом. Там кожен має три-п’ять хвилин і мікрофон, і може робити у цей час усе, що заманеться, аби тільки не кидав мікрофоном у людей.

Швидше за все, перші рази виступи будуть жахливими, але якщо людині вистачить витримки і вона продовжить працювати, то організатори, які також завжди присутні на таких виступах, побачать, що у неї є матеріал і з нею можна працювати.

Відкритий мікрофон — це спеціальний формат заходу, який повністю присвячений виступам починаючих коміків. Проходять вони досить регулярно. Мінімум двічі на місяць. Зазвичай по вівторках. Вони можуть називатися або відкритий мікрофон, або технічна вечірка.

felix-redka-05

І в нашому місті, і в Україні загалом, бракує хороших коміків. І якби зараз раптом у Сумах з’явився достатньо талановитий хлопець чи дівчина, які прийшли б на відкритий мікрофон і місяць потренувалися виступати, вони б точно отримали підтримку організаторів, коміків та свої перші невеликі концерти. Тому я б радив не зволікати, а написати жартів на три хвилини і прийти на відкритий мікрофон. А далі більш досвідчені коміки уже пояснять що і до чого.

Я б дуже хотів запросити всіх бажаючих зайнятися стендап-комедією спробувати свої сили. Ми з великим задоволенням дамо їм цей шанс. Бо коміків в Україні зараз дійсно не вистачає.

Але потрібно розуміти, що це не гурток, не театральна студія і тут не збираються сором’язливі люди, які хочуть розкріпоститися. Це молода і дуже жвава тусовка. Тут у тебе немає жодних зобов’язань — ніхто не буде з-під палки примушувати тебе щось писати. Стендап — дуже індивідуальний, егоцентричний жанр, і все залежить від людини. Тут немає цензури, редактури... Це особисто твої 3-5 хвилин біля мікрофону, і ти можеш говорити все, що вважаєш за потрібне.

Немає хрестоматійного способу написання жартів

Гарний жарт має містити кілька компонентів. По-перше, актуальність. Жарт може бути не дуже смішним, але якщо він на актуальну тему, люди відреагують. По-друге, обрив очікувань. Якщо ми візьмемо умовно якийсь портрет Брєжнєва і скажемо людям, що це Брєжнєв, то ніхто не засміється, але якщо ми щось домалюємо, вдягнемо на нього кепку і вивиться, що він схожий на Тіматі, то усі скажуть, що було смішно, бо вони такого не очікували. Ну, і по-третє, має бути «нарив», якась болюча проблема. Скажімо, з’явилася якась дуже нав’язлива реклама казино, яка усіх бісить, і якщо ти вийдеш і почнеш жартувати про неї, то люди також відреагують дуже позитивно. Головне, щоб це було актуально, знайомо людям та обривало очікування.

felix-redka-08

А загалом, написання жарту — дуже індивідуальний процес. Є таке поняття як comedy body — це людина, яка допомагає допрацьовувати жарти. І дехто так і робить: написати кілька жартів, приходять до своїх друзів-коміків і просять їх послухати та порекомендувати, як буде краще. Є люди, які за складом ума, сценаристи, і вони вечорами сідають з кавою за ноутбук і пишуть з сумним обличчям смішні жарти.

Американскі досвідчені коміки пишуть лише один жарт на певну тему і виходять з ним на сцену. Вони промовляють цей жарт, він людям подобається, комік розслабляється і починає імпровізувати. В Україні це поки-що ноу хау. Усі підгледіли, що так можна, усі пробують, але ні в кого толком не виходить. Для цього потрібно мати величезний досвід: ти маєш бути розслаблений, бо у паніці нічого не придумаєш, і ти маєш вміти дуже круто писати жарти.

Загалом, є купа варіантів, як написати хороший жарт, але одного хрестоматійного, яким користувалися б усі, не існує.

Жартувати про різницю чоловіків і жінок вважається «зашкваром»

Є теми, на які писати жарти дуже легко. Це, наприклад, секс чи стосунки. Людям це дуже знайомо. Якщо подивитися телевізійні виступи, то можна помітити, що мільйони коміків по всьому світу жартують про те, які різні чоловіки та жінки, і зал це завжди дуже веселить. Це проста тема, яку ми переживаємо щодня, тому про це легко жартувати. Серед коміків жарти на цю тему навіть вважаються «зашкваром», але людей такі жарти радують.

Також легко жартувати на актуальні теми. Але важливо бути першим, оскільки разом з тобою подібний жарт вже придумали десятки інших коміків.

Для пострадянського простору дуже смішні жарт про секс. Бо вони не звикли, що хтось та ще й зі сцени може вслух про це говорити. Це викликає переляк і одночасно сміх, бо люди не знають, як реагувати. І є коміки, які цим сильно зловживають.

felix-redka-06

Комік з регіону

felix-redka-afisha

На даному етапі в українському ком’юніті існує думка, що не можна займатися комедією в регіоні, бо усе погано, понуро, немає коміків, немає глядачів, ніхто не ходить на концерти, тому потрібно все кидати і їхати в Київ. А от там ти вже зможеш досягти всього, чого хочеш. Я нікого не відмовляю — є у столиці свої плюси. Але, в той самий момент, я вважаю, що зараз абсолютно успішно можна займатися комедією і в регіоні. Чим я, власне, і займаюся. І от, мені захотілося зібрати увесь матеріал за останній рік, зробити сольну програму і проїхатися з нею по кількох містах, прорепетирувати, і дати фінальний концерт у місті Суми. Він так і називається «Комік із регіону».

Він відбудеться 2 червня о 21:00 на TRIBUNAPARK біля стадіону «Ювілейний». І завдяки хорошим людям, які його профінансували, він буде абсолютно безкоштовним.

Єдине «але» — потрібно буде взяти запрошення. Для цього можна написати у дірект на сторінку «Стендап-вечора» або мені особисто у Telegram за номером +38 (095) 899 15 70.

Я хотів би звернутися до глядачів і сказати, що вже час і в Україні сприймати стендап як окремий вид розваги. І коли наступного разу ви обиратимете між театром, кіно та концертом Олі Полякової, майте на увазі, що ще є можливість сходити на стендап, де виступаючі смішно лаються у мікрофон та іноді, якщо це потрібно, ображають глядачів.

Фото: зі сторінки Стендап вечору на Facebook