До 35-річчя Незалежності України платформа українських брендів «Всі. Свої» оздобила вітрини магазинів за мотивами творчості Василя Кричевського — митця із Сумщини. На них — його орнаменти, графіка та символи. Оздоблені вітрини можна побачити на Хрещатику, 27, а також у ТРЦ Respublika Park, Lavina Mall, Blockbuster Mall і Retroville. Про проєкт «Василь Кричевський. Мова Незалежності» розказали на Instagram-сторінці «Всі. Свої».
«Василь Кричевський. Мова Незалежності» від «Всі. Свої»
Проєкт «Василь Кричевський. Мова Незалежності» ініціювала культурна платформа «Хвилюємо». Одним із джерел натхнення для оформлення вітрин магазинів «Всі. Свої» стала будівля Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. На початку минулого століття архітектор спроєктував її як будинок Полтавського губернського земства, розказали творці проєкту.
— Через оформлення вітрин «Всі. Свої» візуальний світ Василя Кричевського виходить із музейного простору. Його орнаменти, архітектурні образи та державні символи стають частиною сучасного міського середовища до Дня Незалежності України. Адже незалежність формується не тільки політичними подіями, а й культурою, мистецтвом, символами та власною візуальною мовою, — написали на платформі «Всі. Свої».
Крім оформлення вітрин, у межах проєкту «Всі. Свої» організували безплатну публічну розмову про творчість Василя Кричевського. Її проведуть 25 серпня о 17:00 на Хрещатику, 27. Лекторкою буде Ганна Лексіна — мистецтвознавиця, директорка «Музею української діаспори». Зареєструватися можна за лінком.
Чому Цукр про це пише
Василь Кричевський народився у Ворожбі на Сумщині в другій половині 19 століття. Він був художником, архітектором, графіком і дизайнером — одним із засновників українського архітектурного модерну, що поєднав українську народну традицію із сучасними європейськими підходами. На платформі «Всі. Свої» кажуть, що саме так митець сформував візуальну мову, яка стала частиною української культурної ідентичності. Розказуємо про проєкт, щоб нагадати про творчість земляка й показати, як її переосмислюють сьогодні.
