В Охтирці презентували «Візію розвитку молоді громади». Понад рік команда ГО «Центр розвитку вуличних культур» працювала над документом і збирала думки молодих охтирчан. Через соціологічні опитування, неформальні зустрічі й обговорення виявили реальний стан справ, потреби й очікування молоді в місті. Про це Цукру повідомили в «Центрі розвитку вуличних культур».
«Місто, де молодь хоче жити, діяти і залишатися»
«Візія розвитку молоді Охтирки» — це документ-орієнтир, який показує, як перетворити місто на простір, де молодь хоче залишатися, створювати свої проєкти й комфортно відчувати себе вдома.
— Ми вирішили це зробити, тому що на власному досвіді розуміємо: місто має величезний потенціал і спроможність молодих людей, але цей ресурс чомусь не використовується повною мірою. Тому ми вирішили опитати молодь громади і створити візійний документ, який показує можливі напрямки розвитку — як самої молоді, так і молодіжної політики в громаді. Поштовхом стали, мабуть, передусім власні відчуття, що нам хочеться розвивати свою громаду, а не шукати можливості деінде, — розповів Цукру засновник проєкту Павло Ігнатченко.
Для дослідження опитали 500 молодих охтирчан. Окрім аналізу результатів опитувань, провели додаткові консультації з представниками молоді громади, зокрема з військовими й людьми з досвідом служби. Загалом у вибірці були старшокласники, студенти, фахівці, підприємці.
Ключові елементи візії:
- Відкритий календар молодіжних подій громади.
- Неформальна освіта.
- Розвиток молодіжного підприємництва та економічної самореалізації.
- Підтримка неформальних молодіжних спільнот, об’єднань та вуличних культур.
- Розвиток закладів вищої та професійної освіти.
- Мобільність молоді та мобільна молодіжна робота.
- Мікроподії, ініційовані молоддю.
- Публічні простори та міські магніти.
- Мотивація, утримання та повернення молоді.
— Зараз для нас важливо, щоб цей документ працював за призначенням. Він створений як підґрунтя для розробки соціальних і стратегічних програм у громаді — щоб не вгадувати «пальцем в небо», а чітко розуміти, який запит є у молоді, — сказав Павло Ігнатченко.
Нудьга як соціальний синдром ➡️ «живе місто»
75,2% опитаних часто або дуже часто відчувають нудьгу в Охтирці, а понад 72% серед причин від’їзду називають роботу, освіту й дозвілля. Регулярні культурні, освітні або молодіжні події сприймають як поодинокі, а не як частину постійного міського ритму.
Візія «живого міста» означає не збільшення кількості заходів, а формування сталої екосистеми, тобто:
- регулярні активності;
- інфраструктура для самореалізації;
- можливості для професійного розвитку;
- підтримка молодіжних ініціатив;
- поєднання культурного, освітнього й економічного життя громади.
Страх самовираження ➡️ безпечні середовища
44% опитаних молодих людей іноді або часто стикалися з упередженим ставленням чи недовірою через походження з малого міста. Ключові бар’єри:
- відсутність просторів, де можна зробити перший крок у безпечних і гідних умовах;
- страх осуду, невпевненість у собі, відсутність підтримки.
Молодь боїться проявляти себе — не лише через осуд оточення, а й через відсутність підтримки на старті. Потрібні місця, де можна пробувати, помилятися і не боятися осуду. Саме там виростають майбутні лідери та підприємці, вважають у «Центрі розвитку вуличних культур».
Любов до міста ➡️ майбутнє в Охтирці
Середній рівень зв’язку з містом серед опитаних — 3,7 з 5. Понад 60% оцінюють прив’язаність на 4,5 з 5. Водночас лише 25,7% чітко планують залишатися; 27,7% — схиляються до від’їзду, 44,6% — не визначилися.
Любов до міста сьогодні має переважно емоційний характер — як до дому, дитинства, родини та друзів. Проте ця емоційна прив’язаність не завжди підкріплена впевненістю в професійних та економічних перспективах. Майже 70% молоді перебувають у «зоні рішень». Ключовий виклик полягає не у відсутності любові до міста, а у відсутності переконливого образу майбутнього в ньому. Завдання громади — трансформувати емоційну прив’язаність у свідомий вибір залишатися або повертатися. Це можливо через:
- формування позитивного образу міста як простору можливостей;
- розвиток освітніх і професійних траєкторій;
- підтримку зайнятості й підприємництва;
- створення можливостей реалізації в культурній і громадській сферах.
Відсутність механізмів участі ➡️ молодь як партнер громади
Понад 68% молоді вважають, що розвинене громадське середовище утримує молодь у громаді, але не бачать реальних інструментів впливу.
Формальна участь без цього впливу формує втрату довіри й відчуття дистанції між молоддю та інституціями громади. Системна молодіжна політика передбачає перехід від символічного залучення до співтворення рішень. Молодь має бути не лише аудиторією консультацій, а партнером у плануванні та реалізації змін, вважають у «Центрі розвитку вуличних культур».
Люди з досвідом війни як частина молодіжного середовища громади
Підхід громади має базуватися не на ізоляції, а на включенні людей з досвідом війни в наявні можливості розвитку. Надмірне відокремлення може посилювати дистанцію між різними групами мешканців, тоді як інтеграція сприяє взаєморозумінню та формуванню нової культури довіри. Молодіжна політика громади розглядає людей із військовим досвідом як активних учасників розвитку — у сфері освіти, підприємництва, культури, громадської діяльності та неформального лідерства.
Має бути візія інтегрованої участі. Охтирка 2030 — це місто, де люди з досвідом війни можуть долучатися до молодіжних і громадських процесів у різних ролях:
- як учасники освітніх і культурних ініціатив;
- як наставники й партнери для молодших поколінь;
- як ініціатори власних проєктів і підприємницьких ідей;
- як амбасадори громади, що поєднують досвід служби з досвідом цивільного життя.
Громада створюватиме середовище без стигматизації, де взаємодія молоді та людей з військовим досвідом будується на повазі, добровільності та різноманітності шляхів повернення до активного життя.
Чому Цукр про це пише
Понад рік команда «Центру розвитку вуличних культур» збирала думки молодих охтирчан — опитувала, зустрічалася, говорила з військовими. «Візія розвитку молоді Охтирки» показує, що треба змінити в місті, щоб молодь хотіла тут залишатися, і може стати основою для спільних дій громади, партнерів і влади до 2030 року. Паралельно команда вже подала пропозиції щодо молодіжної політики до стратегії розвитку міста — тобто візія має шанс стати не просто документом, а реальною частиною міського планування.
Це вже не перший стратегічний документ для Охтирки. Раніше місто розробило урбан-візію — бачення того, як воно може розвиватися в довгостроковій перспективі після руйнувань від війни. У Сумах схожі питання стоять не менш гостро. Досвід Охтирки — хороший приклад того, що розмову про майбутнє міста можна і треба починати вже зараз.
