Пантелеймон Куліш створив перший фонетичний український правопис — так звану «кулішівку», перекладав Біблію та Шекспіра, відкривав нових письменників, видавав і популяризував українську творчість. Паралельно вів бурхливе особисте життя: фліртував, заводив романи й описував свої захоплення іншими жінками в листах до власної дружини. Виріс у Воронежі на Сумщині — там, де ще пам’ятали козацьке минуле. Про письменника розказала Рената Валюх — дослідниця української літератури з філологічною освітою, лекторка й популяризаторка нашої культури.

«Що вони творили» — нова рубрика Цукру про письменників із Сумщини. Це не шкільна програма, а історії про живих людей зі звичками, захопленнями й особистими драмами. У коротких матеріалах літературознавці розказують про незвичайні факти з життя митців: таланти, хобі, історії кохання й родин.

Письменник, перекладач і людина з характером

Пантелеймон Куліш був емоційним, суперечливим і вкрай непростим в особистому житті. Настільки, що сьогодні його легко назвали б «редфлегом», каже Рената Валюх.

Він народився на Глухівщині в Сумській області, у середовищі живої української мови, де пам’ятали козацьке минуле й передавали історії з покоління в покоління. Його батько походив із козацького старшинського роду, мати була донькою сотника. У родині співали народні пісні, шанували своє коріння й говорили українською.

Саме це середовище сформувало Куліша. Настільки, що пізніше під час навчання в гімназії він мав труднощі з російською мовою. Освітні заклади тоді були зросійщеними, і Куліш згадував, що мав «доволі мороки, поки почав розмовляти так, як пишуть у книжках».

У 1861 році в Санкт-Петербурзі почав виходити журнал «Основа». Це було перше регулярне українське періодичне видання. Формально редактором був Василь Білозерський, але саме Куліш став ідейним натхненником і рушієм проєкту. «Основа» стала справжнім центром українського інтелектуального життя, каже Рената Валюх. Тут друкувалися Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Леонід Глібов, Марко Вовчок, сам Куліш і його дружина Олександра Білозерська (Ганна Барвінок).

stara fotohrafiya panteleymona kulisha

Пантелеймон Куліш, 1860 рік

У цьому ж журналі Куліш активно просував українську мову й нову орфографічну систему, яку сам і створив. Вона називалася «кулішівкою». Це фонетичний правопис, де слова писалися так, як звучать. Саме «кулішівка» згодом стала основою сучасного українського правопису.

Куліш був упевнений: українська культура має бути частиною європейського простору. Тому перекладав Біблію і Шекспіра, доводячи, що українська мова здатна передавати складні сенси й велику літературу.

І так, це все саме про того Куліша, який написав «Чорну раду». Роман, який багато хто пам’ятає як «щось зі школи», але насправді це перший повноцінний історичний роман українською, написаний у дусі європейської традиції
Рената Валюх
дослідниця української літератури

Але є ще один бік Куліша — бурхливе особисте життя

Історія кохання з Олександрою Білозерською починалася як романтичний сюжет. Він — пристрасний і нетерплячий, хотів одразу отримати її увагу й кохання. Вона — сором’язлива, юна, приховує свої почуття, але при цьому чітко дає матері знати, що не вийде більше ні за кого, окрім Куліша.

Як він не намагався її забути, з кожним приїздом у Мотронівку на Дніпропетровщині почуття тільки підсилювалися. І нарешті її мати «здалася» й вони одружилися. Це було саме те весілля, на якому Тарас Шевченко був дружбою і звідки пішли всі оповідки про те, як він гарно співає і як любить дітей
Рената Валюх
дослідниця української літератури
panteleymon kulish i oleksandra bilozersʹka

Друзі Пантелеймона захоплювалися Олександрою та називали її «ідеальною дружиною Куліша». Він умів пристрасно закохуватися й легко втрачав межі, каже Рената Валюх. Фліртував, заводив романи, захоплювався іншими жінками й навіть описував ці почуття в аркушах до власної дружини. Серед його захоплень була і Марко Вовчок — письменниця, якій він допоміг стати відомою. Але їх пов’язувала не лише література.

Пантелеймон Куліш і Олександра Білозерська, 1877 рік

І таких захоплень було чимало: 16-річна Маня де Бальмен, 17-річна Леся Милорадович, Параска Глібова тощо. За словами Ренати Валюх, Куліш був людиною, яка створювала українську культуру, але водночас і тою, яка жила складно, суперечливо і далеко не завжди бездоганно.

Вас може зацiкавити

Остап Вишня і Варвара Маслюченко
Чекала його 10 років і жила біля табору. Історія кохання письменника із Сумщини Остапа Вишні
Вона чекала його 10 років і жила поруч із табором, де тримали письменника
Густав шольц (слева) с семьей. Город Сумы начало XX века.
💰 Архітектори, меценати та броварі — люди, які розвивали Сумщину в 19-20 століттях
Хто розбудовував Суми
e48ce614 b58e 4c27 a032 7d948164a9ba
👥 Що ви знаєте про життя видатних українців на Сумщині — тест
Як добре знаєте історію Сумщини
murchyk kasa mahazyn 04
Мурчик ігнорує покупців, а Ірен отримує зарплату паштетом. Історії котів і киць із сумських магазинів
У Сумах є магазини, де на відвідувачів чекають не лише продавці. Тут живуть коти, які стали своєрідними символами закладів. Біля входу в супермаркет «Маркетопт» лежить рудий охоронець, на порозі «Веселки» відвідувачів щодня зустрічає пухнаста «працівниця», а у ветаптеці «Айболіт» працює муркотливий зооконсультант. У міській буденності, особливо на тлі постійного стресу й новин про війну, сумські […]
Speaking club у Дворику на Кузнечній
Пледи, літнє повітря і трохи англійської. У «Дворику на Кузнечній» проведуть speaking club для Клубу Цукру
Speaking Club у Дворику на Кузнечній
obstrily travnya sumy
«Основна тактика ворога на Сумщині — тиснути малими групами». Аналіз ворожих атак у травні та ситуації на фронті
Аналізуємо російські обстріли на Сумщині за травень