Суми — це місто, де колір завжди був пов’язаний з ландшафтом. Так вважають архітектори спільноти «Суми майбутнього» Ігор Титаренко та Юрій Леонець. Характерна для Сум колірна формула — це поєднання бірюзового, білого, сірого, коричневого та цегляного кольорів. Про це архітектори розповіли PRAGMATIKA.MEDIA, а ми переказуємо, якою є палітра Сум і де вона найкраще відображена.
Колірна палітра Сум — яка вона
Суми живуть у контексті природи, зелені, річок. У місті поєднуються гармонійні колірні рішення фасадів церков, що мають блакитний відтінок, і смарагдовий колір дахів. Ці кольори також читаються в геральдиці міста й області, говорить Ігор Титаренко. Досліджуючи Суми періоду початку 20 століття, архітектори знайшли закономірність у використанні колірних акцентів. Найкраще її передає Воскресенська церква.
— Білі тиньковані, тобто оштукатурені, стіни та бірюзові або сірі дахи, а також коричневий як акцентний колір на деяких будівлях. Архітектура центру раніше мала саме таку палітру: реальне училище, міська ратуша, Покровська церква, земська управа — Сумський обласний краєзнавчий музей, прибуткові будинки. Вони органічно поєднуються з дуже зеленим міським ландшафтом Сум, — говорить Юрій Леонець.
Ігор Титаренко каже, що часто можна побачити більш світлу, тиньковану історичну архітектуру з акцентом на форму й декор. Прикладом є Спасо-Преображенський собор, де фасад білого та блакитного відтінків працює як фон для складного декоративного оздоблення. Згадують архітектори й найстаріший цегляний міст Сум, а також модерністичну спадщину — Центральний ринок і Сумську обласну наукову бібліотеку — з їхніми колірними палітрами.
Палітру кольорів нашого міста Юрій Леонець та Ігор Титаренко відобразили в брендбуці свого проєкту «Суми 1915». У його межах архітектори створюють тривимірну модель історичного центру. Вона охоплюватиме як збережені будівлі, так і ті, що були зруйновані. Саме цей період автори обрали як етап найбільшого розвитку міста, пишуть у PRAGMATIKA.MEDIA.
Повний текст про Суми в баченні архітекторів спільноти «Суми майбутнього» можна прочитати за посиланням.
Чому Цукр про це пише
Архітектор Юрій Леонець каже, що пізнання міста — процес поступовий. Щоб дізнатися більше, треба заглядати в закутки, дивитися старі мапи, читати таблички на будинках, ходити незвичними маршрутами й приглядатись до того, що тебе оточує. Дослідження місцевих архітекторів — це можливість для сум’ян на прогулянках бути уважнішими й виявляти більше цікавості до неочевидних особливостей рідного простору.
У 2024 році Цукр писав, що архітектори презентували «Суми 1915». Завдяки проєкту в майбутньому можна буде створити макет міста початку 20 століття.
