Книжковому клубу Цукру в березні виповнюється два роки. У ньому близько 20 активних сум’ян обговорюють класичну й сучасну літературу українських та іноземних авторів, волонтерять, влаштовують розмови на навколокнижкові теми, обміни подарунками на свята, письменницькі ігри й не тільки. Стати учасниками спільноти можуть усі, хто доєднався до Клубу Цукру. До окремого закритого чату книжкового вже долучилися понад 100 людей. За весь час учасники прочитали близько 25 книг. Ми поспілкувалися з учасницями Юлією Левенко, Юлією Криворотенко й Анною Івановою, чому вони долучилися до спільноти і які зустрічі найбільше запам’ятали.
«Позначаю зустрічі клубу в календарі як святкові»
Анна Іванова долучилася до книжкового клубу близько півтора року тому. Вона любить спільноту за атмосферу й формат вільного модераторства, коли до організації події може долучитися будь-який учасник.
— Найбільше запам’яталися зустрічі, присвячені «Таємному Миколаю» і всій цій різдвяно-новорічній атмосфері. Вони були дуже теплими, наче трошки магічними, як свято в дитячому садочку, коли всі розпаковують подарунки. Обговорення «Руж» Мони Авад проходило в барі — в атмосфері самої книжки. Коли читали «Книголюбів» Емілі Генрі, модераторки організували зустріч у вигляді побачення, — ділиться Анна.
Сум’янка Юлія Левенко долучилася до книжкового клубу наприкінці травня 2025 року. Вона розповідає, що намагається ходити на всі зустрічі, позначаючи їх в календарі як святкові. За цей час з 23 подій Юлія була майже на всіх — і прочитала з клубом сім книг.
— Найбільшим відкриттям для мене стала книжка «Завтра завтра завтра» Ґабріель Зевін. З книжкових обговорень мені сподобалася зустріч «Книголюби. Емілі Генрі», бо дівчата-модераторки зробили її максимально атмосферною. Також ми організовували письменницьку гру: на ній кожен міг уявити себе письменником і створити власну історію. Класним івентом була «Благодійна барахолка», бо тоді ми продали 62 власні книжки на понад дев’ять тисяч гривень, які потім задонатили, — ділиться Юлія.
Юлія Криворотенко розказує, що в клубі вже майже рік і прочитала за цей час близько восьми книг: доєдналася в березні 2025 року, до переїзду в інше місто ходила на кожну зустріч. Зараз вона продовжує долучатися до онлайн-івентів.
— Я вступила в клуб, бо усвідомила, як важливо мати власну спільноту. Також це була чудова нагода вийти зі стану «нечитуна». Клуб мотивує читати більше: дуже цікаво обговорювати літературу разом. Найбільше мені запам’яталися зустрічі за біографією Черчилля, бо був дрескод і класний квіз, а ще — за твором Ніцше «Так казав Заратустра», бо було багато тем для розмов. Я дуже рада, що ми не маємо читати все підряд, хоча можемо доєднуватися до кожного обговорення. Це дає свободу і простір досліджувати різні жанри у своєму темпі. Найбільшу атмосферу створюють люди, з якими дуже комфортно і безпечно обговорювати будь-що, — каже дівчина.
Також Юлії Криворотенко подобаються навколокнижкові зустрічі. На одній з них учасники задавали теми на написання власних історій, а потім зачитували їх і вгадували, хто автор чи авторка. На іншому івенті презентували свої книжкові полиці.
Чому Цукр про це пише
Менеджерка Клубу Цукру Юлія Козлова говорить, що книжковий — це «спільнота, яка вийшла з-під контролю». Пояснює: сум’яни часто самостійно організовують зустрічі, вигадують цікаві теми, підтримують важливі ініціативи. Зокрема, нещодавно спільнота зібрала і передала військовим до госпіталю 30 книг і 13 журналів. За час існування книжкового клубу, щонайменше п’ять сум’ян, які долучилися до спільноти, створили свої блоги про літературу. Ми радіємо, що в Клубі Цукру збираємо ініціативних, активних людей, які розвивають культуру читання в нашому місті.
