Книжковому клубу Цукру в березні виповнюється два роки. У ньому близько 20 активних учасників обговорюють класичну й сучасну літературу українських та іноземних авторів. Також вони влаштовують розмови на навколокнижкові теми, обміни подарунками на свята, письменницькі ігри, волонтерять і не тільки. Стати учасниками спільноти можуть усі, хто доєднався до Клубу Цукру. До окремого закритого чату книжкового вже долучилися понад 100 людей. За весь час клуб прочитав близько 25 книг. Ми поспілкувалися з учасницями Юлією Левенко, Юлією Криворотенко й Анною Івановою, чому вони долучилися до спільноти і які зустрічі найбільше запам’ятали.
«Позначаю зустрічі клубу в календарі як святкові»
Анна Іванова долучилася до книжкового клубу близько півтора року тому. Вона любить спільноту за атмосферу й формат вільного модераторства, коли до організації події може долучитися будь-який учасник.
— Найбільше запам’яталися зустрічі, присвячені «Таємному Миколаю» і всій цій різдвяно-новорічній атмосфері. Вони були дуже теплими, наче трошки магічними, як свято в дитячому садочку, коли всі розпаковують подарунки. Обговорення «Руж» Мони Авад проходило в барі — в атмосфері самої книжки. Коли читали «Книголюбів» Емілі Генрі, модераторки організували зустріч у вигляді побачення, — ділиться Анна.
Сум’янка Юлія Левенко долучилася до книжкового клубу наприкінці травня 2025 року. Вона розповідає, що намагається ходити на всі зустрічі, позначаючи їх в календарі як святкові. За цей час з 23 подій Юлія була майже на всіх — і прочитала з клубом сім книг.
— Найбільшим відкриттям для мене стала книжка «Завтра завтра завтра» Ґабріель Зевін. Також сподобалося обговорення «Книголюби. Емілі Генрі», бо дівчата-модераторки зробили цю зустріч максимально атмосферною. Також ми організовували письменницьку гру: на ній кожен міг уявити себе письменником і створити власну історію. Класним івентом була «Благодійна барахолка», бо тоді ми продали 62 власні книжки на понад дев’ять тисяч гривень, які потім задонатили, — ділиться Юлія.
Юлія Криворотенко розказує, що в клубі вже майже рік і прочитала за цей час близько восьми книг. Вона доєдналася в березні 2025 року, і до переїзду в інше місто ходила на кожну зустріч. Зараз Юлія продовжує долучатися до онлайн-івентів.
— Я вступила в клуб, бо усвідомила, як важливо мати власну спільноту. Також це була чудова нагода вийти зі стану «нечитуна». Клуб мотивує читати більше, дуже цікаво обговорювати літературу разом. Найбільше мені запам’яталися зустрічі за біографією Черчилля, бо був дрескод і класний квіз, а ще — за твором Ніцше «Так казав Заратустра», бо було багато тем для розмов. Я дуже рада, що ми не маємо читати все підряд, хоч можемо доєднуватися до кожного обговорення. Це дає свободу і простір досліджувати різні жанри у своєму темпі. Найбільшу атмосферу створюють люди, з якими дуже комфортно і безпечно обговорювати будь-що, — каже дівчина.
Також, розповідає Юлія, їй подобаються навколокнижкові зустрічі. На одній з таких учасники задавали теми на написання власних історій, а потім зачитували їх і вгадували, хто автор чи авторка. На іншому івенті презентували свої книжкові полиці.
Чому Цукр про це пише
Менеджерка Клубу Цукру Юлія Козлова говорить, що книжковий — це «спільнота, яка вийшла з-під контролю». Пояснює: сум’яни часто самостійно організовують зустрічі, вигадують цікаві теми, підтримують важливі ініціативи. Зокрема, нещодавно спільнота зібрала і передала військовим до госпіталю 30 книг і 13 журналів. Крім того, за час існування книжкового клубу щонайменше п’ять учасників створили свої блоги про літературу. Ми радіємо, що в Клубі Цукру збираємо ініціативних, активних людей, які розвивають культуру читання в нашому місті.
