На Donbas Media Forum (DMF) 2025 виступили СЕО Цукру Дмитро Тіщенко й менеджерка Клубу Юлія Козлова. Вони говорили про те, як локальні медіа заробляють гроші й персоналізують контент для своєї аудиторії. Юлія розказала про досвід монетизації через спільноту, а Дмитро — про те, чому персоналізація для невеликих медіа — це про людяність, а не складні алгоритми.

Де заробляють локальні редакції

У другий день форуму, 10 жовтня, Юлія Козлова виступила на панелі «Гроші для медіа 2.0: де заробляють локальні редакції». Спікерами також були бренд-менеджерка магазину «Східного Варіанта» Тетяна Жук, шеф-редакторка мережі медіа Rayon.in.ua Наталія Пахайчук, продакшн-директорка «Накипіло» Юлія Напольська, головний редактор харківського медіа «Ґвара» Сергій Прокопенко й директорка онлайн-медіа «Точка Сходу» Анна Овчаренко.

Вони говорили про те, як незалежні медіа шукають способи не лише виживати, а й розвиватися. Серед джерел доходів називали продакшн, стокові фото, мерч, рекламу та спільноту. Найбільше, за словами спікерів, грошей приносять два останні, зокрема й для Цукру. «Точка Сходу»‎ теж має свою спільноту. Але вони працюють трохи інакше — мають тематичну підтримку матеріалів, тобто людина може обирати, що їй подобається більше. Це відгукнулося Юлії як менеджерці спільноти.

Вона розказала, що їй також сподобався продукт «Ґвари» — NAIM (Newsroom AI Multitool). Це інструмент для відстежування судів і тендерів. Ще він автоматично створює короткі описи судових рішень завдяки інтеграції ШІ. Таким чином харківське медіа монетизує свою роботу.

— Наприклад, дуже показовий момент був, коли дівчина із залу запитала: «Яке у вас джерело доходу найприбутковіший і яке найлегше в роботі?» Хтось сказав, що продакшн, а хтось — реклама. Коли до мене дійшла черга відповідати, я сказала, що найприбутковіший Клуб, а найлегшого немає. Можна, звісно, сказати, що рекламний матеріал — це найлегше. Але це звучить як знецінення роботи команди. Тому я сказала: «Немає легких грошей». Поряд зі мною сиділа Аня з «Точки Сходу». Вона теж сказала, що в них немає легких грошей — усе важко заробляється. Я повністю з цим згодна, — розказує Юлія Козлова.

Майбутнє персоналізації контенту

На третій день форуму, 11 жовтня, відбулася панельна дискусія, присвячена тому, як українські медіа можуть поєднувати традиційні формати взаємодії з аудиторією — івенти, чати, розсилки, активність у соцмережах — і майбутні можливості AI та алгоритмічної персоналізації. На ній виступив СЕО Цукру Дмитро Тіщенко. Також спікерами були головна редакторка LIGA.net Юлія Банкова, виконавчий директор «Української правди» Андрій Боборикін, керівниця Havas Media Ukraine Оксана Якимець і директор із розробки та впровадження AI-продуктів і сервісів у The Associated Press Трой Тібодо.

— Як локальне медіа, яке можна за певними критеріями вважати успішними, ми лише на шостий рік змогли дозволити собі на аутсорс найняти IT-компанію, щоб те, що я зробив на колінці шість років тому, не впало. Бо це була основна платформа. Якісь інновації приходять і вони, скоріше, драйвлять нас, але у нас немає таких можливостей, як у великих західних ЗМІ, — розказав Дмитро на панельній дискусії.

Він говорить, що персоналізація для Цукру — це не складні алгоритми. На його думку, що менше ресурсів, то ближче ти до своєї аудиторії.

— У нас немає відділу аналітики на 20 людей, але ми знаємо, що Олена з Берліна підтримує нас, бо скучила за Сумами, а Сергій із Петропавлівської читає нас щоранку за кавою. Це теж персоналізація — просто людська. Ми не можемо дозволити собі рекомендаційні системи за мільйони, але можемо вранці сісти й подумати: а що сьогодні потрібно кожному з них, — каже СЕО Цукру.

Ба більше — коли третина бюджету медіа — це гроші читачів, не можна дозволити собі не розуміти, хто вони та що їм потрібно. На його думку, це питання виживання, а не маркетингу. Говорить, що часом тривалі розмови й зустрічі з читачами дають більше інсайтів, ніж будь-який дорогий софт (програми).

— Ми використовуємо AI та автоматизацію там, де це вивільняє час для людського. Боти можуть зібрати аналітику, але вони не можуть зрозуміти, чому переселенець у Києві плаче, читаючи про вулицю, де він виріс. Технології — це інструмент, але персоналізація — це емпатія, — говорить Дмитро.

Виступ на Donbas Media Forum — це можливість поділитися досвідом Цукру з іншими медіа та показати, як працює локальна редакція в прифронтовому місті. Ми розказуємо про це, бо для читачів важливо розуміти, як функціонує їхнє медіа. Наша команда вважає, що важливо розказувати, звідки в нас беруться гроші, як ми знаємо про потреби аудиторії та чому Клуб Цукру — це не просто підписка, а спосіб підтримувати незалежну журналістику
Владислава Кріцька, Цукр
Владислава Кріцька
редакторка стрічки новин Цукру

Вас може зацiкавити

💅Із 20 грн за зйомку до сторінок Vogue. Історії трьох сумських підприємиць, що відновили власну справу у Києві, Львові, Гдині
Понад 70 клієнтів на манікюр, публікації у журналі Vogue, заняття зі стретчингу й пілатесу у трьох студіях. Б’юті-майстриня Валерія Латіпова, фотографиня Євгенія Потапова й тренерка Оля Кірієнко розвивали власну справу в Сумах. Однак сьогодні вони живуть в інших містах, зокрема через близькість до кордону й сильні обстріли. Цукр дізнався, як сум’янки наважилися на переїзд, вдруге […]
iiakyii vyhliad maiie stela
🇺🇦 «Прапори нагадують, що військові “закривають” собою місто». Пояснюємо, як зберегти стелу «Суми»
За останні п'ять місяців стела «Суми», що розташована на в'їзді в місто зі сторони Києва, стала для сум'ян чимось більшим за звичний вказівник. Військові, що боронили кордони України на Сумському напрямку, залишили на літерах чимало клейнод й афтографів, а цивільні й волонтери — кілька десятків підписів. Щоб дослідити шлях від позначки до символу боротьби, який […]
Об'єкти культурної спадщини ЮНЕСКО
🏛 П’ять об’єктів Сумщини увійшли до списку культурних цінностей ЮНЕСКО. Три з них — у Сумах
4 грудня внесли ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. П'ять з них — із Сумської області. Серед них три в Сумах: Воскресенська церква, Спасо-Преображенський і Троїцький собори. Про це повідомили в Міністерстві культури України. Три об'єкти в Сумах під захистом ЮНЕСКО Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних […]
Владислав Івченко
✍️ Про сонцеїдів і прокурора: оповідання сум’янина Владислава Івченка увійшло до 20 найкращих в Україні
Оповідання «Люди сонця» сумського письменника Владислава Івченка увійшло до добірки «20 найкращих оповідань нової України» за версією RADIO NV. У цьому проєкті відомі українці читають обрані твори письменників-сучасників, що віддзеркалюють період останніх 12 років життя в країні. Оповідання «Люди сонця» озвучив Павло Зібров. Цей запис можна послухати на сайті проєкту. Таємна операція в «домі сонця» […]
Відремонтована дорога в Тростянці
🛣 На Сумщині відремонтували дорогу, яка з’єднувала Суми й Полтаву
У Тростянці на Сумщині завершили ремонт дороги Н-12 Суми-Полтава. Це одна з ключових транспортних артерій області. Ця ділянка була значно пошкоджена під час російської окупації Тростянця в березні 2022 року внаслідок артилерійських обстрілів і руху військової техніки. Про це повідомили в Агентстві відновлення України. Нова кільцева розв'язка й повне відновлення траси Під час ремонту повністю […]
Обстріли Сумщини в листопаді
💥 Обстріл автівки з хлібом, атаки FPV на лісників, рятувальників і поштарів. Аналізуємо російські обстріли на Сумщині в листопаді
У листопаді росіяни атакували як мінімум 34 із 51 громад на Сумщині. Найбільше ударів зафіксували у Есманській, Шалигинській й Краснопільській. Ворог забрав життя щонайменше дев'ятьох людей, а поранив 41 жителя області. Ми проаналізували дані зі щоденних зведень ОВА й розповідаємо про атаки росіян на Сумщину в листопаді. Щомісяця Цукр розповідає про ворожі атаки, щоб задокументувати воєнні злочини […]