У Сумах рідні військовополонених і зниклих безвісти закінчують вишивати «Рушник надії». Участь у всеукраїнській ініціативі брали жінки із Сум, Шостки, Ромен, Липової Долини й Лебединської громади. Про це «Суспільному» повідомила технічна координаторка акції Наталія Бабенко.
Що зобразили на сумському «Рушнику надії»
Жінки військовополонених та зниклих безвісти із Сумщини вишивали рушник у Сумському палаці дітей та юнацтва. Технічною координаторкою стала керівниця «Майстерні художньої вишивки та бісероплетіння» Наталія Бабенко. А створити візерунок на сумському рушнику допомогла викладачка сумської художньої школи Любов Ярцова.


Майстрині не використовували у своїй роботі чорний колір, щоб виріб асоціювався лише з надією. На рушнику зобразили річку й трилисники, а також горщик з написом «Суми», з якого виростає дерево життя. На його гілках сидять птахи, яких, за словами Любові Ярцової, в народі вважали оберегами сімейного спокою. Під час виготовлення рушника використовували різні методи вишивання, зокрема мережку, шов перед голкою, гладь і тамбурний шов.



Акція «Рушник надії» на Сумщині стартувала наприкінці липня. Зараз жінкам залишилося вишити кілька незавершених ділянок на виробі. Закінчити роботу планують упродовж цього тижня. Після цього рушник разом з іншими виробами з усієї України покажуть на виставці в Києві 1 жовтня.
Чому Цукр про це пише
«Рушник надії» — це спільна робота жінок, чиї рідні зараз у полоні або зникли безвісти. Для них вишивка стала способом триматися разом і зберігати віру. Ця ініціатива показує, як у Сумах через творчість і символи люди знаходять сили чекати та підтримувати одне одного.