В Україні створили перелік населених пунктів із найбільшим потенціалом стати «містами майбутнього». Це зробили експерти з проєктування публічних просторів навчальної платформи Urban Reform School. До списку ввійшла Охтирка на Сумщині, а ще — Харків, Луцьк, Вінниця й Олександрія. Розбудова таких міст, на думку експертів, залежить від кількох передумов: активних людей у громаді, стійкості, здатності швидко впроваджувати інновації й залучати інвестиції. Про це розповіли в Охтирській міськраді.

Стійкість, люди й інновації

Охтирка однією з перших опинилася під ударом під час повномасштабного вторгнення. Згодом вона отримала статус «Місто-герой України». Урбаністи говорять, це віддзеркалило внутрішню силу громади, яку виявили охтирчани у 2022-му й протягом наступних років. Саме ця стійкість, на думку Urban Reform School, і визначає потенціал для міст майбутнього.

Також в Охтирці розпочалася системна робота над просторовим розвитком. Стартував проєкт Okhtyrka Urban Vision. Містяни мають на меті зробити спільний простір для життя інклюзивним, екологічним і комфортним.

Проєкт складається з чотирьох складових, які рухаються паралельно та наповнюють одна одну. Розпочинається він з урбаністичного дослідження, a переростає у візію міста та декілька першочергових пілотних проєктів. Протягом всього процесу підтримуючою складовою є партисипація — залучення мешканців міста до процесів
Автори проєкту Okhtyrka Urban Vision

Місцеві активісти разом з владою працюють над спільними проєктами за візією розвитку, а ще — впроваджують інновації. Приклад Охтирки, вважають урбаністи, руйнує стереотип про те, що інновації можливі лише в мегаполісах. До прикладу, Харків — це центр освітньої інновації, Львів — культурної дипломатії, Охтирка ж стає прикладом адаптивного міста. 

Як оцінювали міста

Експерти Urban Reform School оцінювали міста за чотирма потенціалами розвитку: людським, культурним, природним і просторовим. Основні в цій моделі саме люди, тобто активісти, молодь, підприємці — вони створюють нову траєкторію розвитку.

П’ять обраних міст мають потенціал стати національними моделями урбаністичного розвитку, вважає експертка з проєктування публічних просторів Анастасія Палій.

Чому Цукр про це пише

Охтирка вистояла й одразу перейшла до відновлення, — це приклад для вивчення на міжнародному рівні. Нам важливо розповідати про громади, які попри війну не ставлять життя на паузу, а шукають інвестиції та впроваджують сучасні підходи. Вони відновлюються після обстрілів і будують плани на майбутнє. Хочеться, щоб таких міст, селищ і сіл ставало більше. Щоб люди бачили проблеми навколо себе, об’єднувалися для їх розв’язання, пробували нові підходи й залучали ресурси. Тоді на Сумщині буде більше місць, де хочеться жити.

Раніше ми писали, як містопланувальники з ГО Urban Reform допомогли сформувати бачення майбутнього розвитку Охтирки, а саме урбан-візію.

Вас може зацiкавити

photo 2024 04 18 16 55 47
🌆 Місто з козацькими сотнями й жителями, які знають усе про все. Якою Охтирку побачили урбаністи
Як і навіщо з’явилася урбан-візія Охтирки
skeit park na zakynutomu zavodi okhtyrka 2
🛹 «Ніхто не думав, що ці “нєфори” на скейтах популяризуватимуть Охтирку». Як на закинутому заводі створили «Критку» — простір, де молодь занурюється у вуличні культури
За високими цегляними стінами колишнього охтирського заводу «Сільгоспмаш» ожила зовсім інша атмосфера. Там, де колись вирувала радянська індустріалізація, сьогодні звучить британський і український хіп-хоп, а підлітки в широких штанях катаються на скейтах і малюють графіті на стінах. З 2014 року Павло Ігнатченко, учасник Street Cultures Okhtyrka, разом із командою й підлітками перетворював закинутий завод на […]
виставка в Японії сумських робіт
Роботи учнів Сумської художньої школи показують в Японії і Європі
Роботи сум'ян представили одразу в трьох країнах світу
Віта Котик і Руслана Ключко
«Лист любові Хутору-Михайлівському». У Києві відбудеться виставка фотохудожниці із Сумщини
На відкритті виступить саундартист із Сум Pøgulyay
СумДУ
З найкращих університетів України лише СумДУ врахував рекомендації МОН щодо протидії домаганням
Головний недолік документа МОН — рекомендаційний статус
Бюджет сумської громади за 2025 рік
Бюджет Сум у 2025 році виріс до 4,6 мільярда гривень: звідки гроші й на що їх витратили
Яким був рік для сумського бюджету?