На YouTube-каналі «комік+історик» вийшов випуск з ексміністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, який перші п’ять років свого життя прожив у Сумах. У подкасті вони обговорили історію українського кордону, а також як білоруського дипломата роздягали до трусів, про козацькі пасіки замість прикордонних стовпчиків і чому Черчилль просив Сталіна передати Львів Польщі. Повний випуск дивіться нижче або за цим посиланням.

«комік+історик+Кулеба»

Ведучі з Кулебою поговорити про кордони України, Сумщини та Слобожанщини. Щодо останньої, то вони невідомі, каже ексміністр закордонних справ.

— Тобто не видно, де ця межа на Сході. Кордони Слобожанщини беруть тільки з того, де був Слобідський полково-сотенний устрій. А сама Слобожанщина як регіон, де заселення було українцями, вона може й дещо далі на Схід. Якщо візьмемо Сумщину, зараз це територія умовно від Білопілля, до Недригайлова. Суми, Охтирка, Велика Писарівка — це територія Слобідської України на території Сумської області, до речі, яка була утворена в 1939 році як адмінодиниця, — розповідає Дмитро Кулеба.

За його словами, південь Сумщини з центром у Ромнах — це історично був Полтавський полк. Але коли комуністи «нарізали області», то наша виглядала «трохи кострубато» і їй треба було надати нормального розміру, каже Кулеба.

— Але насправді якби по-правильному різати, то Слобожанщина була б від Сум, вздовж на південь, Харківщина, частина Луганщини, вглиб Росії до Острогозька, де був Острогозький полк. І виглядало б дуже солідно, дуже круто. По суті Слобожанщина б тримала весь східний кордон України. Це в принципі було б історично, політично і, напевно, економічно правильно, — вважає ексміністр закордонних справ.

У випуску подкасту також поговори про кордони Київської Русі, митницю між Московією і Гетьманщиною, Магдебурзьке право, повітряні й морські кордони, а ще про цінність Слобожанщини.

Чому Цукр про це пише

У подкасті з Дмитром Кулебою мова йде не лише про міжнародні справи, а й про історичні межі Сумщини та Слобожанщини. Це дає можливість по-новому подивитися на регіон, в якому ми живемо, краще зрозуміти його витоки та роль у ширшому історичному й культурному контексті України.

Нагадаємо, що ми записали інтерв’ю з Дмитром Кулебою. Він поділився думками, як зробити зі Слобожанщини бренд на кшталт «Дикого Заходу» і чому людям у Львові має «боліти» від того, що відбувається в Сумах.

Вас може зацiкавити

richka psel u sumakh
«Міськводоканал» скидав неочищені стічні води у Псел і Сумку? Розібралися, чим забруднені річки в Сумах і як це змінити
Суми — місто на воді. Сум’яни люблять плавати по водоймах на сапах, ловити рибу чи просто відпочивати біля берегів. Проте протягом 2025 року екологічна інспекція фіксувала, що показники забруднення в Пслі та Сумці перевищують норми в кілька разів. Також понад рік тривали суди проти «Міськводоканалу», з якого стягнули понад мільйон гривень за шкоду навколишньому середовищу. […]
Діти їдять у школі
У Сумській громаді відремонтували вісім шкільних харчоблоків за понад 130 мільйонів гривень
Майже 52 мільйони гривень субвенції виділили Сумській громаді на харчування школярів
Чи буде наступ на Суми
Росіяни просунулися в кількох селах на Сумщині. У Центрі протидії дезінформації відповіли, чи це наступ на Суми
Росіяни просунулися в районах Попівки, Високого, Комарівки, Безсалівки й окупували Сопич
генератор у лікарні
Суми отримали 56 генераторів і 18 зарядних станцій у 2026 році. Хто їх передав і де встановили
Їх встановили в закладах культури, освіти, соціального захисту, на об'єктах критичної інфраструктури.
Стріткод про Казимира Малевича в Сумах
У Сумах встановлюють таблички з QR-кодами про відомих людей. Перший «Стріткод» присвятили Казимиру Малевичу
Усього в місті планують встановити понад 20 табличок
Виставка Ірини Варламової в Сумах
«Лежала в траві, щоб сфотографувати життя бджолоїдок». У Сумах бьордвотчерка відкрила виставку фотографій
Бьордвотчерка Ірина Варламова зібрала колекцію світлин з 30 видами птахів