29 травня відбувся перший Соборний вечір у «Дворику на Кузнечній». Цьогорічний сезон належить зухвалим мрійникам — людям, які не бояться творити, мріяти та витворяти. Ми поспілкувалися з деякими з них, щоб дізнатися за що вони люблять «Дворик» та чому підтримують його.
Банда мрійників, загальний збір!
Раніше «Дворик на Кузнечній» проводив івенти завдяки грантовому фінансуванню. Частково кошти на роботу, зарплати команді, організацію заходів і облаштування простору надходили від міжнародних організацій. Сьогодні організатори простору все це втілюють самотужки та розраховують на підтримку людей, які хочуть, щоб «Дворик» жив і розвивався.
Для цього збирають банду зухвалих мрійників, які за одноразовий донат зроблять цьогорічний сезон можливим. Участь у банді — це разова підписка на суму 1000, 2000 або 5000 гривень. Зараз у банді вже 22 зухвалих мрійників, і ти можеш стати одним з них за цим посиланням.
Хто має зухвалість стати першими мрійниками цього сезону
Ми запитали перших учасників банди зухвалих мрійників про їхню мотивацію підтримувати «ДНК». І як виявилося, це не лише через Соборний вечір, концерти просто неба й Анатолія.
— «Дворик» збирає до себе всіх, хто надихає. Ти заходиш туди — і очі радуються. Для мене це цінно. Якби його не існувало, мені було б дуже сумно. Зараз «Дворик» дає надію, — говорить Юлія Корсун, UI/UX дизайнерка.
Натомість для дизайнерки IT-продуктів Дарії Мирошниченко «Дворик» став місцем, яке подарувало купу приємних емоцій, спогадів, знайомств та концертів. Вона резидентка цього простору ще з тих «бородатих часів», коли він навіть не називався «ДНК» і в ньому не проклали асфальт.
— Мій невеличкий внесок — це вдячність за все, що було, і надія на те, що буде, — ділиться Дарія.
QA Engineer Ксенія Музика на мапі міста виділила «Дворик на Кузнечній» серденьком, як місце, яке їй найбільше подобається в Сумах. Це при тому, що дівчина не відвідує кожну подію чи Соборний вечір, але їй «подобається, що існує таке місце, що збирає навколо себе кльових людей».
— На фоні останніх новин про Сумщину, «Дворик» дуже тримає мене ментально: я вкладаюся в Суми, бо збираюся тут жити далі, й відчуваю себе дотичною до чогось крутого, — ділиться Ксенія.
Senior Unity Engineer Антон Губа, що організовував RadioDay та Atlas Weekend, ще жодного разу не був у «Дворику», проте стояв у його витоків, коли все це було лише ідеєю. Зараз, каже, що простір живе активніше, ніж іноді він.
— Такі місця, як «Дворик», — «мастхев»! Особливо в післяковідні часи та війну, коли хочеться бодай трохи соціалізуватись, «потрогать траву», перезавантажитись. Я сам не раз бував і організовував схожі простори, тож знаю, наскільки важливо просто мати можливість бути разом. Тому приємно підтримати «Дворик» і ще приємніше буде побачити його наживо, коли приїду в Суми, — каже Антон.
Директор компанії Timbera Group Сергій Гунько зараз живе в Києві, проте задонатив на «Дворик», бо для нього важлива підтримка місцевих ініціатив. Він мріє, що після завершення війни у нього буде місце в Сумах, куди хотілося б повернутися.
— Кожного разу хочу бачити, як Суми розвиваються і відрізняються від всіх інших міст, які я знаю. Я ріс з тими людьми, які все це організовують, і дуже-дуже хочеться, щоб все-таки наше місто було топовим для молоді та прикладом для всіх інших регіонів в Україні, — ділиться Сергій.
Фінансова консультантка Ярослава Бондаренко шість років прожила у Польщі. На рідну землю повернулася, бо вірить, що у нас також можна втілювати класні ініціативи й не гірше ніж у Європі. Дівчина сама мріє зробити щось, що покращувало б життя міста та робило його цікавішим. Але через війну, пояснює, зараз немає такої можливості.
— Щастя мати поруч людей, які роблять кроки тобі на зустріч у тому, щоб створювати хороші речі в місті, які відгукуються тобі по цінностях. Тому я і підтримую «Дворик» та цих людей з вірою, що Суми можна зробити комфортними для життя. А ще це моє особисте бажання бути поруч з тими, хто змінює місто на краще, — розповідає Ярослава.
«Дворик на Кузнечній» шукає ще зухвалих мрійників, готових інвестувати в майбутнє улюбленого простору. Твій внесок у розмірі 1000, 2000 або 5000 гривень — це не просто гроші, а інвестиція в те, щоб у Сумах було місце, де завжди можна «потрогать траву», перезавантажитися та відчути себе частиною чогось більшого.