У проєкті «Стійкість місцевої культури» медіа про культуру Лірум розказало про засновників родинного театру «Нянькіни», художницю Світлану Качуровську та луганський театр, який переїхав у Суми. Як їх створювали та де почитати — далі в нашому тексті. Також ми нещодавно писали, що в цьому проєкті Лірум зібрав плейлист з артистами Сумщини.
Як сум’яни плекають культуру
«Стійкість місцевої культури» — це проєкт, в якому Лірум розповідає про розвиток і відновлення культури в деокупованих регіонах або на лінії фронту.
Про сумську культуру Лірум консультувався з нашою редакцією, а фото для матеріалів робив наш фотограф Денис Кривопишин.
У першому тексті журналісти Лірум розказали про Сергія Дорофєєва та Луганський обласний театр, які переїхали до Сум влітку 2022 року. У цьому матеріалі можна почитати, як вдруге відроджується театр-переселенець, як йому вдається вживатися під одним дахом із сумським театром і загалом про культуру під час війни.
Для другого матеріалу поговорили із сумською художницею Світланою Качуровською. У цьому інтерв’ю можна дізнатися, як вона підтримує військових і переселенців, як виникла ідея ілюстративної графіки «орнамтики» та чи цікавляться сум’яни регіоном. До речі, Світлана допомагала нам робити четвертий друкований журнал — купуй за цим посиланням.
Ще один текст Лірум — про Тетяну та Володимира Нянькіних. Авторка матеріалу поговорила з подружжям про роботу родинного театру без заробітку, появу інклюзивного театру «Ми є» та «втрачені субкультури» Сум. Раніше ми писали окремий текст про те, як живе театр «Нянькіни» та в чому його експеримент.
Головне фото: Лірум / Денис Кривопишин