Доктор економічних наук і професор Сумського державного університету Олексій Пластун знаходить наукові видання на окупованих Росією територіях, які використовують український ISSN — Міжнародний стандартний номер серіальних видань. Російські науковці роблять це для того, щоб підвищити престиж матеріалів і отримувати гроші за них. Про це Олексій розповів «Суспільному».

Професор атакує країну-агресора в науці

Олексій Пластун, коли його запитують, чим він займається в науці, відповідає: разом із колегою атакує країну-агресора.

Він зробив скриншоти понад 30 кримських журналів, які мають російську реєстрацію, але на сайті Міжнародного центру ISSN ідентифікуються як українські. Номер ISSN присвоюють періодичним виданням, щоб їх можна було легше ідентифікувати, особливо в бібліотеках, базах даних чи під час посилань у наукових працях.

— Є багато донецьких видань, які не мають ISSN, бо донецькі газети не цікаві навіть донеччанам. Але якщо ти претендуєш на щось, навіть на умовний БРІКС1, тобі треба ISSN, бо це частина міжнародного простору, — пояснює Олексій Пластун.

Він розказав, що так званий Кримський федеральний університет (Таврійський національний університет імені В. Вернадського) видає 25 журналів. А таких закладів у Криму 20. Переважно в них друкуються псевдовчені, каже Олексій. Такі журнали не можуть вийти на бази індексування типу Google Scholar чи Index Copernicus, але вони є в Російському індексі наукового цитування.

— Навіщо друкуватися у журналі? Щоб довести свою наукову компетенцію й апробацію: рев’ювери прочитали статтю, видали рекомендацію. Якщо свідомий журнал опублікував її, значить, це нормальний матеріал. Це в нормальному світі так працює. А у світі російської науки це працює так: нам для захисту треба п’ять публікацій у журналах, що схвалила російська вища атестаційна комісія. Підійде будь-яка «мурзілка»: заплатили дві тисячі рублів, опублікували будь-який набір літер і отримали «галочку». Тобто карго-культ: відтворюємо те, що роблять інші, не розуміючи, для чого це нам. Але це бізнес. Журнал отримує ISSN, може працювати плюс-мінус повноцінно й отримувати гроші, — пояснює професор.

Боротися з російським шахрайством у науці

Олексій говорить, що журнали, які він перевіряв, на лютий 2024 року мали український ISSN. Він написав лист до Національного центру ISSN в Україні. Там йому відповіли через кілька тижнів, що будуть розбиратися із ситуацією.

З березня 2021 року Національний центр ISSN в Україні присвоїв близько 700 українським виданням. Керівниця центру Ірина Погореловська запевняє: журналам на тимчасово окупованих територіях номер видавав не український центр, а міжнародний, який працює з 1976 року у Парижі.

Проте Погореловська не знає, на основі яких документів їм видавали ISSN. Каже, що процедури відкликання номера немає. Але, за її словами, Книжкова палата разом із Міжнародним центром намагаються знайти вирішення проблеми та вже напрацювали один з алгоритмів.

  1. БРІКС — це міжнародна організація великих країн із середнім рівнем доходу, економіка яких на момент створення БРІКСу швидко розвивалася. До угруповання входять Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка. ↩︎

Вас може зацiкавити

Коробка з подарунком від Цукру
Вони рятували сум’ян, навчали студентів і вели бізнес у Сумах. 100 людей отримали премію «Цукр Awards»
Наприкінці грудня ми вже традиційно провели премію «Цукр Awards 2025». Номінантів обирала вся наша команда. Нагородили людей, які щодня вкладають свої сили, час і душу в Суми, і часто роблять це непомітно для інших. Серед них — власники бізнесів, військові, волонтери, митці, музиканти, активісти та інші. Ми поставили собі обмеження й нагородили лише 100 людей, хоча […]
сумський тролейбус
«Електроавтотранс» перевіз 14 мільйонів пасажирів за рік, 68% із них — пільговики
Комунальне підприємство «Електроавтотранс» у 2025 році перевезло 13,9 мільйона пасажирів тролейбусами та автобусами. Дві третини з них — пільговики. Цукр надіслав запит на публічну інформацію та дізнався деталі роботи підприємства за рік. Розповідаємо, скільки коштів комунальники отримали з міського бюджету, як рухомий склад працював в будні й вихідні дні й чому один автобус довелося «списати». […]
Дитина на ковзанці
Ковзанки, квадроцикли та сніжні янголи. Де в Сумах шукати зимові розваги
Сніжинки чіпляються за вії, щічки злегка поколює мороз, а на шарфу вже замерзли краплі від дихання. Так відчувається справжня зима. Щоб закріпити цей настрій, хочеться активного відпочинку на вулиці. У Сумах можна покататися на ковзанах, лижах, тюбінгах і квадроциклах. Або просто зліпити сніговика чи лягти на сніг і зробити янгола — як у дитинстві. Далі […]
вершниця на коні
«Без батману не зможемо їздити на змагання й евакуйовувати коней». Кінний клуб зі Стецьківки збирає кошти на причіп
У Стецьківці Сумської громади працює кінний клуб Sumy Horse Club. Минулого тижня тренерка Юлія Мироненко відкрила збір на батман — транспорт для перевезення тварин. Він необхідний, щоб спортсмени могли їздити на змагання, а ще — на випадок евакуації коней із села. Цукр поспілкувався з тренеркою про проблему транспортування коней й ініціативу збору грошей на купівлю […]
Збиття дронів на Сумщині
Прикордонники на Сумщині збили російський розвідувальний дрон за 300 тисяч доларів: що відомо
Бійці П'ятого прикордонного загону на Сумщині знищили російський БпЛА «Мерлін-ВР». Окрім цього, військові за минулі три доби ліквідували понад 40 ворожих безпілотників, серед яких були «Шахеди» і «Гербери», «Молнії» та FPV-дрони. Про це повідомили на сторінці П'ятого прикордонного загону у Facebook. Розвіддрон за 300 тисяч доларів над Сумщиною 11 січня сумські прикордонники знищили російський розвідувальний […]
полярне сяйво на Сумщині
Над Сумщиною спостерігали полярне сяйво та подвійне гало
У ніч на 12 січня у небі над Сумщиною можна було побачити полярне сяйво, а вдень — рідкісне подвійне сонячне гало. За словами науковців, це були два незвичні явища, що сталися за одну добу, повідомляє Сумський обласний центр з гідрометеорології. Розповідаємо, що це за атмосферні явища і в чому причина їхнього виникнення на Сумщині. Полярне […]