Доктор економічних наук і професор Сумського державного університету Олексій Пластун знаходить наукові видання на окупованих Росією територіях, які використовують український ISSN — Міжнародний стандартний номер серіальних видань. Російські науковці роблять це для того, щоб підвищити престиж матеріалів і отримувати гроші за них. Про це Олексій розповів «Суспільному».

Професор атакує країну-агресора в науці

Олексій Пластун, коли його запитують, чим він займається в науці, відповідає: разом із колегою атакує країну-агресора.

Він зробив скриншоти понад 30 кримських журналів, які мають російську реєстрацію, але на сайті Міжнародного центру ISSN ідентифікуються як українські. Номер ISSN присвоюють періодичним виданням, щоб їх можна було легше ідентифікувати, особливо в бібліотеках, базах даних чи під час посилань у наукових працях.

— Є багато донецьких видань, які не мають ISSN, бо донецькі газети не цікаві навіть донеччанам. Але якщо ти претендуєш на щось, навіть на умовний БРІКС1, тобі треба ISSN, бо це частина міжнародного простору, — пояснює Олексій Пластун.

Він розказав, що так званий Кримський федеральний університет (Таврійський національний університет імені В. Вернадського) видає 25 журналів. А таких закладів у Криму 20. Переважно в них друкуються псевдовчені, каже Олексій. Такі журнали не можуть вийти на бази індексування типу Google Scholar чи Index Copernicus, але вони є в Російському індексі наукового цитування.

— Навіщо друкуватися у журналі? Щоб довести свою наукову компетенцію й апробацію: рев’ювери прочитали статтю, видали рекомендацію. Якщо свідомий журнал опублікував її, значить, це нормальний матеріал. Це в нормальному світі так працює. А у світі російської науки це працює так: нам для захисту треба п’ять публікацій у журналах, що схвалила російська вища атестаційна комісія. Підійде будь-яка «мурзілка»: заплатили дві тисячі рублів, опублікували будь-який набір літер і отримали «галочку». Тобто карго-культ: відтворюємо те, що роблять інші, не розуміючи, для чого це нам. Але це бізнес. Журнал отримує ISSN, може працювати плюс-мінус повноцінно й отримувати гроші, — пояснює професор.

Боротися з російським шахрайством у науці

Олексій говорить, що журнали, які він перевіряв, на лютий 2024 року мали український ISSN. Він написав лист до Національного центру ISSN в Україні. Там йому відповіли через кілька тижнів, що будуть розбиратися із ситуацією.

З березня 2021 року Національний центр ISSN в Україні присвоїв близько 700 українським виданням. Керівниця центру Ірина Погореловська запевняє: журналам на тимчасово окупованих територіях номер видавав не український центр, а міжнародний, який працює з 1976 року у Парижі.

Проте Погореловська не знає, на основі яких документів їм видавали ISSN. Каже, що процедури відкликання номера немає. Але, за її словами, Книжкова палата разом із Міжнародним центром намагаються знайти вирішення проблеми та вже напрацювали один з алгоритмів.

  1. БРІКС — це міжнародна організація великих країн із середнім рівнем доходу, економіка яких на момент створення БРІКСу швидко розвивалася. До угруповання входять Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка. ↩︎

Вас може зацiкавити

зображення 2024 11 08 135351958
🍿 Операція ГУР, американський журналіст та заручники. Сум’янин Дмитро Никифоров спродюсував новий фільм «Кіллхаус»
7 листопада компанія Films Division Company представила перший офіційний тизер фільму «Кіллхаус». Його виконавчим продюсером став сум'янин Дмитро Никифоров, а режисером — Любомир Левицький. Розказуємо про фільм, а також показуємо тизер майбутньої стрічки. Про що буде фільм Екшн-трилер «Кіллхаус» розкаже історію військової операції спецпризначенців ГУР та третьої окремої штурмової бригади. Режисер фільму Любомир Левицький говорить, […]
imgbig
🐶 Чи дружні Суми до тварин? Які майданчики для вигулу песиків можна зробити в місті
Майданчики зі спеціальними зонами
зображення 2024 11 08 161251750
🏛 Якими були Суми в 1915 році — архітектори створять тривимірну модель історичного центру міста
Архітектори спільноти «Суми майбутнього» анонсували проєкт «Суми 1915». У його рамках досліджуватимуть документи та мапи, щоб відтворити вулиці, площі та будівлі, що зникли або зазнали змін в історичному центрі Сум. Проєкт презентують 15 листопада о 17:00 в артпросторі Pogrib на Воскресенській, 4. Що чекає відвідувачів екскурсії та більше про проєкт — розповідаємо у тексті. Соборна та […]
IMG 6493
🛜 «Я в Сумах, а пише що в Суджанському районі» — чому на телефонах збивається час або геолокація
Останні кілька місяців сум'яни періодично пишуть у соцмережах, що їхні смартфони показують неправильну геолокацію на мапах чи обирають інший часовий пояс. Коли писав цей матеріал, то Google Maps теж показували, що я нібито біля російських Льгова чи Суджі, хоча насправді сиджу в Сумах. У чому причина — пояснили в Генштабі. Обирати часовий пояс вручну Зміни […]
photo 2024 11 07 16 05 58
🔎 Екскурсія театром Щепкіна — учасники Клубу Цукру зазирнуть за лаштунки сцен
Цієї суботи, 9 листопада о 12:00, для учасників Клубу Цукру проводимо чергову закриту подію. Цього разу екскурсовод Олександр Коваленко проведе екскурсію театром імені Щепкіна: сценами, концертною залою, декораційним цехом, костюмерними та гримерними кімнатами. Долучайтеся до Клубу Цукру й отримаєте деталі про подію й посилання на форму, яка стане вашою перепусткою на екскурсію. Крім закритих подій, […]
Frame 136
💰 45 мільйонів гривень від початку повномасштабного вторгнення: як сьогодні «Цукр» і фонд «Суми» збирають кошти на військо
Громадський фонд «Суми» від початку повномасштабного вторгнення в Україну зібрав донатів на понад 45 мільйонів гривень для захисників і захисниць. З весни 2023-го волонтери організації переважно працюють із цільовими зборами: на автівки, РЕБи, зв’язок, дрони, акумулятори, тепловізори та інші необхідні війську речі. Збори на конкретні речі стали ефективнішими за прохання донатити на загальні рахунки. Як […]