Нещодавно ми запропонували нашим читачам спробувати себе у авторстві. Близько десяти запропонованих тем вже зараз у розробці, а це інтерв’ю з’явилося буквально за декілька днів і ми вже хочемо ним поділитися
Олена Морозова — сумчанка, що не побоялась змінити свою професію у 45 років, спростувавши численні стереотипи про те, що «вже пізно щось починати» та познайомила місто Суми з танцями «ZUMBA». Вона є співорганізаторкою фестивалів «Весна Надії», «ZUMBA Party» та інших численних танцювальних заходів, також раніше — співведуча ранкової руханки на телеканалі UA: СУМИ. У цьому інтерв’ю Олена розповідає про свій шлях становлення як тренерки, вплив танців на життя містян та розвиток культури занять спортом в Сумах.
Сімейна традиція
Спортом я почала займатися з дитинства: ходила на заняття з легкої атлетики і мріяла про навчання на факультеті фізичного виховання і спорту. Уже на той час мені ця мрія здавалась занадто амбіційною: я мала перший розряд, у той час як на факультет здебільшого вступали кандидати у майстри спорту. Тренер мене всіляко підтримував, утім батьки заохочували продовжувати сімейну традицію і стати інженеркою.
«Спорт тебе не прогодує», — чула я від свого оточення, і якось піддалася впливу
Через такі упередження я отримала кваліфікацію інженера-будівника в Харківському Національному технічному університеті, потім вийшла заміж, і в наступні 20 років про будування кар’єри взагалі не йшла мова. Були на заваді хвороби дітей, і максимум, який я могла собі дозволити – відвідувати курси в одному з фітнес-клубів для жінок, який якраз нещодавно відкрився у місті. Вже після стількох років перерви до мене прийшло розуміння, що це те, за чим скучила і чого мені так не вистачало. Вразило мене і просторе сучасне приміщення, і те, як проходили самі заняття. Атмосфера була такою теплою, позитивною, і на той час незвичною для мене, що я думала, що усмішки тренерів — частина їх обов’язків, прописаних у договорі. Зараз для мене це — чи не найважливіша частина тренувань.
І сталася ZUMBA
Так я займалася фітнесом упродовж 4 років, а одного дня в клубі з’явився новий напрям — фітнес-програма «ZUMBA».
ZUMBA — мікс танцювальних елементів під латиноамериканську музику, де задіяні усі м’язи тіла. Тому такі танці допомагають підтримувати гарну фізичну форму, схуднути, й завдяки енергійній музиці підіймають настрій.
Спробувавши цю фітнес-програму, я позбулась ще одного стереотипу: «Гарна фізична форма — це про постійні виснажливі тренування». Насправді ж, рухи легко повторити навіть початківцям, і яскрава подача матеріалу захоплює. Це, власне, те, що сталося зі мною: коли я почула ці всі ритми й звуки, в мені прокинулась та давня мрія — бути тренеркою. До того ж, коли я почала відвідувати заняття з зумби, у клубі мені запропонували вже самій тренувати людей. То був черговий злам упереджень: прийшло усвідомлення, що для того, щоб вчити людей танців не обов’язково мати відповідну традиційну освіту.
Освіта триває все життя, а не 5 років
Це було ще одне відкриття, що будь-хто може стати ліцензованим зумба-інструктором — для цього достатньо пройти відповідні курси. Коли я почала задумуватись над тим, щоб пройти ці курси, мені було 45 років. В інтернеті я познаходила чимало демотивуючої інформації — мовляв, зумбу викладають переважно професійні танцівники, та і чи не вдвічі молодші за мене. Та моє бажання домінувало над сумнівами: я почала відвідувати тематичні майстер-класи в Харкові, Києві, Одесі — так перевіряла себе на витривалість.
У 2014 році я зареєструвалась на ці омріяні курси, і чим ближче до дати проходження, у мене з’являлись то фінансові перешкоди на шляху, то сумніви. За три дні до кінцевого терміну оплати курсів я зайшла в магазин одягу, що тільки відкрився, і якось не дуже свідомо пішла до відділу з футболками. І, уявляєте, на першій, що мені потрапила в руки був напис: «ZUMBA Instructor»! Я це сприйняла як якийсь знак, що я все роблю правильно. До слова, тепер це — моя улюблена футболка 🙂
Читайте також: «Суми нагадують мені Сімферополь мого дитинства». Історія вимушеного переїзду
Потім був випробувальний термін в 3 роки
Тож, курси пройдено, заряд мотивації отримано, — саме час втілювати свою мрію в реальність. Після тренувань обходила будинки, що знаходились неподалік фітнес-центру і розклеювала оголошення про заняття. Коли я лише починала працювати, про зумбу взагалі мало хто знав, та якось клієнти знаходились. Напевно, ще й завдяки ефірам на UA: СУМИ. Одного дня я почула як на телеканалі розповіли про конкурс пропозицій урізноманітнення їхніх ранкових ефірів, то я й написала їм, що можу проводити там зумбу.
Це був період чергових викликів — від подолання страху говорити на телебаченні, до пошуку клієнтів у часи кризи. Усвідомлення, що така боротьба з собою була варта результату прийшло, коли на одній вечірці в клубі до мене підійшла дівчина, і розповіла як захоплюється зумбою, про яку дізналася саме з телеефірів. Після почутого я збагнула, що справа не в техніці й суто танцях, людей вабить щось інше. Думаю, позитив, та і недарма слоган зумби звучить так: «Просто. Весело. Ефективно». Тому цей напрям фітнес-програми й набув популярності.
Люди бачили мене та моїх друзів, які танцюють на телеканалі, і думали: «Якщо в неї вийшло, то і в нас вийде»
Так ZUMBA-рух став добром, що примножується
Зараз я тішуся, що завдяки змінам у своєму житті, потроху змінюю й інших. Починаючи від руйнування стереотипу про вік, який є ніскільки не більшим за звичайні цифри в документі, до співорганізації корисних благодійних заходів. Нещодавно відбулося тренування на вулиці, де ми збирали гроші на лікування онкохворим діткам, і вже не перший рік поспіль я долучаюсь до акцій «Здай кров – врятуй життя», «Друг з притулку», фестивалю «Весна Надії» та інших.
Безмежно радію, що вдається просувати ідею універсального виду спорту на локальному рівні разом з іншими тренерами
Спільноту ліцензованих ZUMBA інструкторів в Сумах представляють Тетяна Похітун, Світлана Феніна, Юлія Скоробагатько, Олена Дяченко та Олена Морозова. Олена Морозова має назву своєї зумба-команди (людей, які відвідують її заняття) — «ZUMBA Team Morozova». Це не просто люди, що ходять на зумбу, а справжня сім’я: в колективі є дружба між поколіннями, свої традиції (як-от, спільне святкування різноманітних свят та чаювання опісля ранкових тренувань) та спільні цілі. Чимало людей з зумба-команди Олени Морозової презентували місто Суми на зумба-вечірках в інших містах, а також вони є активними учасниками місцевих заходів, як-от фестивалі «47 макаронин», «EatSumyFest», «Кульбаба» та забігів від Race Project, де вони проводять зумба-руханки.
До марафонів ZUMBA в ТРЦ «Мануфактура», тренувань на свіжому повітрі на озері Чеха та інших активностей доєднуються люди з найрізноманітнішим життєвим досвідом, знайомляться завдяки зумбі, а потім дружать родинами, і це чудово. Рівень підготовки, вік, стать та інші ознаки не мають значення. Головний критерій — бажання самовдосконалюватися та жага до життя. Адже зумба-люди — переконані життєлюби, які вірять в дива й створюють ті дива самі.
Згадується фраза з «Алхіміка» Коельо, в правдивості якої я переконалася й сама: «Якщо ти чогось хочеш, весь Всесвіт сприятиме тому, щоб бажання твоє збулося»
Якщо ви хочете написати на Цукр авторський матеріал – тут ми розповідаємо як це зробити.
