fbpx

Любов і бізнес: сумські пари-підприємці про те, чи заважають особисті стосунки веденню спільної справи

У День всіх закоханих ЦУКРу стало цікаво, як відзначають це свято пари, які ведуть спільну сімейну справу. Тож ми вирішили запитати, чим для кожного з них є сімейний бізнес, чи бувають через нього сварки та чи доводиться у робочий час звертатися один до одного на ім’я й по батькові. Про любов та партнерство у бізнесі та в житті – читайте далі.

Олена та Валерій Масік, «Vyshyvanka by Masik Valeriy» та «CoffeeMan»

DSC_0935-min

Разом як пара: 6 років

Займаються спільною справою:
6 років

Сімейний бізнес – це взаємодія, доповнення сильних та «перекривання» слабких сторін партнера

Валерій:

Є такий жарт: «Якщо тобі сумно, відкрий свою справу. Якщо і це не допомогло – візьми ще кредит в банку».

Ми почали бізнес в той же час, коли й наші серйозні стосунки. Як не крути, спочатку було складно, бо кожен з нас намагався підлаштувати іншого під себе, в тому числі й у бізнесі. Але потім стало зрозуміло, що в обох є як сильні, так і слабкі сторони. Тому, найкращим спільним рішенням стало просто об’єднати зусилля, щоб взаємно доповнювати один одного і успішно розвивати власну справу. Зараз наш стиль управління в бізнесі – сформувати навколо себе команду людей, які  зможуть найкраще доповнити розвиток наших бізнес-проектів («Vyshyvanka by Masik Valeriy» та «CoffeeMan» – ред.) однакові з нами по духу, за поглядами та відчуттями.

Говорячи про бізнес, зрозуміло, що наше життя зараз не може обійтися без різних стресових проявів, просто все залежить від їх рівня і від нас самих: все-таки Лєна сприймає такі ситуації більш емоційно, а я намагаюся «відсікти» переживання і аналізувати все раціонально. Але ми приймаємо проблеми та незручності і разом справляємося з ними. Наприклад, якщо один з нас, як кажуть, «скис» через якісь робочі моменти, а інший при цьому добре знає і розуміє причину, то він може підбадьорити і «зарядити» партнера, налаштувати на позитив. На жаль, таке порозуміння не часто буває з подружжям, яке працює на різних роботах, бо іншим разом просто не хочеться й пояснювати, чому ти не в гуморі чи засмучений, а з цього може виникати конфлікт.

Що ще важливо, так це цінувати особистий простір свого партнера і не намагатися нав’язати свої інтереси. Бо якщо ви один з одним 24/7, то іноді виникає момент перенасичення. Тому у нас з Оленою є заняття, які нас «перезаряджають». Наприклад, я займаюсь хокеєм, а дружина любить послухати музику, або, як і кожна жінка, не відмовляє собі в шопінгу.

Олена:

Розподіл обов’язків у бізнесі дуже важливий, як і самі взаємини в парі. Наприклад, ідея з вишиванками виникла саме у Валерія, і першу сорочку він розробив собі сам. Потім, коли тільки почали «будувати» власну справу, ми радилися та робили усе спільно. Зараз у нас сформувався деякий власний поділ справ: я відповідаю за дизайн вишиванок та креативну сторону бізнесу, а Валерій – більше за процес виробництва, замовлення, різні «цифри» та фінанси…

У нас немає чіткого розподілу часу та стосунків на робочі та особисті. Часто можемо приймати якісь загальні рішення, пов’язані з бізнесом, вдома за вечерею. Та й в робочій час один одного по імені та по-батькові не називаємо (сміється, — ред.).

Особисто мені складно виділити якісь мінуси у спільному веденні бізнесу, адже я навіть не уявляю як це – працювати не разом, бо скільки років нашим особистим стосункам, стільки ж і нашому бізнесу. Тим паче, для мене складно щось робити під чиїмось керівництвом, а так у нас є гарна команда і мій коханий партнер-чоловік, з яким я завжди можу знайти спільну мову, обговорити різні варіанти розвитку бізнесу і прийняти рішення спільно. Тому я бачу тільки плюси у тому, щоб рости і розвивати свою справу разом. Там де щось робить пара, завжди є любов, а там, де є любов, які можуть бути мінуси?

День святого Валентина ми звичайно святкуємо. Свята ми любимо. Головне для нас — бути разом у цей день. Можемо сходити в ресторан, або просто побути вдома, підготувавши один одному сюрпризи чи подарунки.


Марія та Максим Ольховики, «Добрий майстер»

DSC_0944-min

Разом як пара: 14 років

Займаються спільною справою:
6 років

Сімейний бізнес – це вміння домовлятися, роблячи діло, яке любиш

Марія:

Для мене сімейний бізнес – це заняття спільною справою, яку любиш, і постійне бажання у цій справі розвиватися. Крім того, це взаємодовіра в парі, при якій легко знаходити компроміси. Та й без партнерства у нас з Максимом нікуди. Для нас воно проявляється у спільній ефективності в роботі, створенні нових ідей для подальшого розвитку бізнесу та бажанні працювати без зайвих питань і з повним розумінням, навіщо це все треба.

Стресові ситуації на роботі звичайно є, але ми адекватно на них реагуємо. Спокійно сприймаємо критику та зауваження один одного і ніколи не переводимо це на особисті стосунки як чоловіка і дружини. Це просто робочі моменти, і ми їх сприймаємо виключно так. Образ у нас ніколи не виникає, ми просто вміємо домовлятися і розподіляти зони відповідальності.

14 лютого святкуємо, але по-сімейному. Частіше це свято припадає на будній день, тому після роботи приходимо додому і просто відпочиваємо, наприклад, з шампанським за переглядом цікавого фільму.

Максим:

Справді, сімейний бізнес – це вміння домовлятися, бо в постійних сварках і конфліктах не можна створити гарного майбутнього для власної справи. У нас вся робота в колективі побудована на договірних стосунках. І коли виникає «запара» чи напружені ситуації в бізнесі, ми просто намагаємося розподілити обов’язки так, щоб розібратися з проблемами найбільш ефективно кожен зі своєї позиції.

Коли займаєшся підприємництвом, особливо сімейним, ти в ньому просто живеш, тому ділити час на робочий та особистий виходить не часто. Вдома все одно приділяєш певний час плануванню, розмовам з клієнтами та багатьом іншим питанням, що пов’язані з бізнесом.

Тому прийти з роботи і просто «переключитися» в домашній режим не завжди вдається. Стараємося всі робочі моменти вирішити в робочий час, а стратегічні питання, чи подальший розвиток бізнесу частіше обговорюємо вдома.

Мінусів у веденні власної справи спільно з дружиною для мене особисто немає. Скоріше виникають незначні проблеми чи незручності, які в процесі роботи ми швидко вирішуємо. Головне – не накопичувати їх і не приймати рішення самостійно, окремо один від одного. Потрібно одразу спільно обговорювати і радитися. Інакше можуть виникати конфлікти і непорозуміння.


Вікторія Макерська та Сергій Філоненко, «Древо желаний»

DSC_0921-min

Разом як пара: 15 років

Займаються спільною справою:
7 років

Сімейний бізнес – це родинна самозайнятість, яка з часом переростає у спільний командний проект не тільки сім’ї-засновників, але й клієнтів, співробітників, і всіх інших людей, які допомагають цьому бізнесу розвиватися

Вікторія:

Ми познайомилися влітку перед Помаранчевою революцією 2004-го під час протесту сумських студентів проти об’єднання ВНЗ. Я була у студентському таборі, а Сергій брав участь у поході студентів на Київ. Тоді ми й подумати не могли про заснування спільної власної справи.

Після стількох років у підприємництві все ж ідеальним варіантом є розподіл сфер професійної відповідальності для кожного. Зараз у нас немає строгого розподілу обов'язків. Так, у деяких моментах, один може почати певний процес, а інший його закінчити. Це не завжди добре. Якби, наприклад, вдома на кухні хтось один почав варити борщ, а інший закінчував, то не факт, що вийде смачна страва. Але великий плюс в тому, що ти завжди можеш розраховувати на підтримку і допомогу, якщо цього потребуєш з якимось процесом чи робочим моментом. Можливо в нових проектах ми більше будемо розподіляти сфери особистої роботи і відповідальності.

А розподіл часу на робочий і особистий відбувається, коли день наповнений не тільки роботою. Так, ми разом займаємося фітнесом, влітку катаємося на велосипедах за місто... Не забуваємо й про власний час, коли кожному потрібно побути наодинці з самим собою: прогулятися, почитати книжку, зайнятися творчістю. Кожен знаходить комфортне заняття, яке йому підходить найбільше. Загалом, розподіляємо, бо всьому має бути своє місце і час.

Сергій:

Якщо взяти в простому розумінні поняття сімейного бізнесу, то найчастіше це самозайнятість, коли члени сім'ї, що володіють бізнесом, є одночасно і працівниками. Ми починали саме з цього. Зараз більше намагається розвиватися як менеджери.

Коли довго займаєшся одним проектом, в якийсь момент приходить розуміння, що ти – не дорівнює твій бізнес. Реалізований проект – це вже давно не тільки ти: його роблять співробітники, клієнти, всі хто до нього причетний. Він переростає з сімейного в командний, де кожен привносить щось своє заради його розвитку, але ти, як керівник,  задаєш вектор, цінності та ідею.

Різні проблеми та переживання звичайно є, як і в багатьох людей. Часто навіть думаєш, що якщо давно не були в стресі, значить щось з нами не так. Це не правильно – негатив не можна впускати в себе.

Найкраще від нього позбавитися і налаштуватися на гарний настрій нам допомагає спорт, активний відпочинок, творчість та теплі почуття, коли тебе вдома просто може обійняти та поцілувати кохана людина.

До того ж, чим більше в сім’ї різних об’єднуючих моментів, захоплень та занять, тим краще. А якщо це ще й спільний бізнес, то взагалі чудово!

14 лютого увесь день ми разом працюємо — розвозимо замовлення, спілкуємося з клієнтами та узгоджуємо деталі заявок. Тому ввечері вистачає сил тільки на сон. Відпочиваємо та святкуємо вже після Дня закоханих 🙂 Хоча, для свята не обов’язково має бути якась визначена дата. Найкращі моменти і пам’ятні дні виникають спонтанно, і приводом для них може стати усе, що завгодно. Тим вони й цінніші, бо прив’язані до чогось особистого і зрозумілі тільки для двох.


Тетяна та Роман Ващенки,  «Rozmova»

Над брендом «Rozmova» працює справжня сімейна команда: мама, тато, дві доньки та три сина. Кожен робить свій внесок за здібностями та бажаннями. Проте, бізнес-парою «Rozmova» в родині все ж називають маму Тетяну та старшого сина Романа.

DSC_0856-min

Займаються спільною справою:
менше року

Сімейний бізнес – це любов, взаємна повага, розуміння та допомога у реалізації спільних цілей та бажань дітей та батьків

Тетяна:

Нашу справу зі створення street-style одягу ми почали зовсім нещодавно – з червня минулого року. Мої головні натхненники — це моя сім’я. І «Rozmova», за великим рахунком, про них і для них. Тому ми й зробили акцент передусім на family-look, де кожна річ повинна бути зручною, теплою та стильною. Усі нові моделі спершу перевіряють на собі та «схвалюють» члени родини, а лише потім запускається виробництво. Як бачите, розподілу буденних справ на робочі та особисті немає: «Rozmova» стала спільною справою нашого життя!

Сварок у нас не виникає. Бувають лише робочі моменти, коли треба щось оперативно узгоджувати. Постійними поточними справами займаємося ми з Ромою (старший син, – ред.). Кожен з нас знайшов свою «нішу» в роботі. Я захоплююсь процесом виробництва, який включає дизайн, розробку моделей, їх пошив та реалізацію. Роману до вподоби просування та представлення бренду в соцмережах та дизайн моделей.

За час існування нашого бізнесу я вже встигла відкрити для себе багато нового. Ніколи не думала, що можна від роботи отримувати задоволення! Та це й не робота зовсім, а більше заняття улюбленою справою. Багаторічний досвід на посаді менеджера «грає на руку» та дозволяє приділяти увагу всім аспектам бізнесу: взаємодії з клієнтами, розробці та пошиву одягу, маркетингу та розвитку.

З появою власної справи стало набагато менше стресових ситуацій: зараз більше переживаю за якість тканин та матеріалів, які використовую для пошиву, та за фідбек покупців, чи все їм сподобалося. Кількість прихильників нашого бренду збільшується, та я все одно кожен раз хвилююся, як вперше. А ще збагнула, що «планки», вище якої не можна стрибнути, просто не існує! А, відповідно, коли немає меж у прагненнях та розвитку, то їх немає і в мріях та бажаннях, які хочеться здійснити для себе та своєї родини.

Роман:

Для мене сімейний бізнес – це досить складно. По-перше, вести справи з людьми, з якими тебе не пов’язують особисті, сімейні чи дружні стосунки, легше, бо у критичній ситуації ваші шляхи можуть розійтися і ви нічого не втрачаєте, крім грошей та часу. По-друге, у сімейній справі слід бути обережним і толерантним, бо можеш втратити набагато більше. Ну і до того ж, як спілкуватися з начальником, якщо він тебе народив і виховав? (сміється, — ред.)

У нашому випадку, звичайно, слід враховувати й вікову різницю, і професійний досвід. Я розумію, що років досвіду у веденні бізнесу у батьків на двох більше, ніж я живу. У свою чергу, я більше розуміюся на сучасних трендах і напрямках.Тому коли ми займаємося «Rozmova» усі разом, інтереси і уявлення про бізнес інколи не пересікаються. Але правильно підлаштувавшись та зрозумівши бачення один одного, починаємо найбільш продуктивну роботу.

Особисто для мене наш сімейний бізнес – гарна можливість спробувати себе у якості маркетолога і дизайнера. Звичайно, я постійно вношу якісь правки і пропозиції, допомагаю, чим можу, та все ж, це «дітище» мами – повністю її справа, в яку вона вкладається і любить, як іще одну рідну дитину.

«Ми усі цінуємо романтику і святкуємо День святого Валентина. Цьогоріч наше з чоловіком свято закоханих переноситься на 20 лютого, бо приїжджає «Чорний квадрат». Ми йдемо на виставу, а потім — кава та розмова»  каже Тетяна.

Фото: Зоя Попова

Від усієї редакції хочемо привітати з цим святом і наших читачів та побажати виключно вдалих союзів, як у коханні, так і в бізнесі.

Якщо вас розчулили історії – радимо наші тематичні плейлисти до Дня закоханих, щоб підтримати цей настрій.