«У сумській книгарні продають російські книги» — таке повідомлення від читачів отримала редакція Цукру в жовтні. Йшлося про крамницю «Книголюб» на Козацькому Валу, 1. Ми вирішили перевірили, чи справді це так, і знайшли там твори російських письменників Михайла Булгакова й Марка Солоніна, а ще різні російськомовні книги й кросворди. Чи законно продавати ці видання зараз в Україні й що про це кажуть у книгарні — розповідаємо в тексті.
Кросворди біля входу, Булгаков у кінці зали
Уявіть — осінь 2025-го, четвертий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну, прикордонні Суми. Ви заходите в місцеву книгарню і перше, що бачите, — кросворди російською мовою. Швидко оглядаючи цю поличку книгарні, ледь знаходите видання українською.
Утім, ця картина не уявна, а справжня. Це книгарня «Книголюб». Сюди ми прийшли на прохання наших читачів перевірити, чи продають тут російські книги. На щастя, більшість із них видані державною мовою. Але «цікаві експонати» таки є.
На полицях наприкінці залу ми знайшли російськомовні видання з історії, медицини й езотерики. Також помітили поличку зі словниками, де принаймні було три російсько-українських примірники.
Виявилося, що в книгарні продають і твори російських авторів. Зокрема, була серія з трьох томів російського письменника Михайла Булгакова та книги росіянина Марка Солоніна. Деякі з них видані російською, інші — українською. Серед них — «Як Радянський союз переміг у війні». Усі книги в крамниці надрукували українські видавництва, більшість — харківське «Фоліо».
Імперець Булгаков і суперечливий Солонін
Український інститут національної пам’яті визнав Михайла Булгакова символом російської імперської політики. У фаховому висновку його називають «імперцем за світоглядом і затятим українофобом».
— Письменник, попри роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні. Світоглядно був на позиціях російського імперіалізму, білогвардійщини, схвалював експансію російського комунізму, — пишуть у висновку.
Експерти інституту говорять, що Булгаков називав українську мову «гнусною», «неправильною», «смішною», писав, що її вигадав Винниченко. За їхніми словами, російський письменник глузував з української церкви й заперечував саме існування української нації.
У висновку УІНП пишуть, що булгаківські описи бійців Армії УНР («петлюрівців») стали джерелом їх карикатурних зображень у комуністичній пресі. За словами експертів, його тексти, які підтримали російський шовінізм, значною мірою сприяли формуванню антиукраїнської кампанії в Росії. Вони вважають, що ці твори стали одними з каталізаторів сьогоднішньої російсько-української війни.
Марк Солонін — це російський інженер і письменник. Пише в жанрі альтернативної історії. Переїхав із Росії в Україну ще до повномасштабного вторгнення, однак де зараз живе, точно невідомо. В українському інфопросторі він є доволі суперечливою персоною. У мережі думки щодо Солоніна розходяться. Хтось говорить, що він російський опозиціонер. Хтось вважає, що він відкрито принижує українців. Частина українських медіа бере в нього експертні коментарі, хоча зазвичай це не незалежні видання.
У червні 2021 року Солонін дав інтерв’ю «Українській правді», в якому сказав, що Росія не готова до повномасштабного вторгнення ні технічно, ні з точки зору бойового духу військ.
У 2022 році брати Капранови — власники видавництва «Зелений пес», письменники й громадські діячі — писали, що Марк Солонін є «або аморальним невігласом, або легендованим агентом». На своєму YouTube-каналі він розказував про історію Русі, яку назвав «колискою трьох народів» — класичний комуністичний наратив, говорять Капранови. Було відео й про Степана Бандеру, де Солонін транслював типові меседжі російської пропаганди. Він стверджує, що ОУН не є історією України, а Галичина взагалі не Україна. За словами братів-письменників, у відео Солоніна є повний набір російських пропагандистських штампів щодо українського визвольного руху.
Як пише політичний аналітик і журналіст Сергій Грабовський у газеті «День», Солонін у своїх творах перекручує цитати Бандери, плутає мельниківців з бандерівцями, приписуючи ідеї одних іншим, і використовує пропагандистські кліше. Також можна спостерігати подвійні стандарти в роботі з джерелами. Солонін ретельно працює з документами про сталінський період, але допускає фактичні помилки, перекручує цитати й використовує сумнівні джерела, коли пише про український визвольний рух, зазначає журналіст.
Що про це кажуть у книгарні
Ми поцікавилися у продавчині, чому на полицях книгарні є російськомовна література. Жінка аргументувала це відсутністю заборон в українському законодавстві. На запитання, чому кросворди російською стоять біля входу, відповіла, що це через те, що українських немає. Хоча на тій же полиці щонайменше один такий був.
— Я виставляю книжки, бо повинна це робити. Керівництво не каже ставити кросворди прямо в цьому місці. Просто вони тут завжди кидаються в очі, бо заходять люди старшого покоління, беруть їх. Кожен магазин продає те, що користується попитом, — пояснила працівниця книгарні.
Приблизно за два тижні ми знову навідалися в «Книголюб». Цього разу вже не знайшли жодної російськомовної книги. Залишилися лише деякі твори Марка Солоніна. Припускаємо, що їх не зняли з полиць, оскільки вони видані українською.
— Книги ми віддали на склад, тому що вони нам зараз не потрібні — не дуже користуються попитом. Хіба хтось зі старшого покоління колись запитає. Їм важко переходити на українську мову. А в цілому всі ці книжки були українських видавництв: київського й харківського, — пояснила вже інша працівниця книгарні.
Що дозволяє й забороняє закон
Зараз в Україні немає повної заборони на російськомовні книжки. У травні 2025 року на сайті Президента України з’явилася петиція про обмеження друку, розповсюдження та просування російськомовної книжкової продукції в країні. Однак у відповіді написали, що внесення змін до законодавства можливе, якщо це питання опрацюють детальніше й ґрунтовніше із залученням експертів.
Відповідно до статті 28-1 Закону України «Про видавничу справу», заборонено ввозити в Україну й розповсюджувати тут видавничу продукцію, виготовлену в Росії, Білорусі й на тимчасово окупованій території України. Також це стосується видань, авторами яких є або були громадяни Росії з 1991 року. Але сюди не враховуються колишні громадяни, які мають українське громадянство.
Усі заборонені книги додають у Реєстр видавничої продукції антиукраїнського змісту. Усі інші книги російською мовою можна ввозити в Україну та продавати тільки зі спеціальним дозволом. За продаж таких видань без нього передбачений штраф у розмірі двох мінімальних зарплат. Зараз це 16 000 гривень. За повторне порушення штраф зростає до 800 000 гривень.
Тож продавати книги російською мовою в Україні законно, якщо вони українського видавництва й автор не є громадянином Росії з 1991 року. Але, згідно зі статтею 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», частка україномовних книжок у кожній книгарні має бути не менше 50%.
Звичайно, закон може й не забороняти продавати їх, але бізнес — це не лише про прибутки й попит. Як колись сказав ветеран АТО Валерій Ананьєв для «УП», це ще й про громадянську відповідальність. Від себе додамо: особливо в прикордонному місті під час війни.
