Колись тут робили гребінці та ґудзики з річкових мушель, плавали на човнах після повені, а діти ходили до дитсадка за системою Монтессорі. Зараз тут утворився мистецький квартал з п’яти вулиць, названих на честь відомих митців. Розказуємо більше про його історію та чи планують його офіційно назвати «мистецьким».
Вимальовується мистецько-туристична локація
10 квітня в Сумах на сесії міськради вирішили перейменувати Пляжний провулок на провулок Давида Бурлюка. Таким чином у центрі міста з’явився так званий мистецький квартал. Поруч із ним — вулиці Никанора Онацького та Оскара Гансена, провулки Миколи Мурашка та Гната Хоткевича — усі митці. Поблизу також розташований Сумський художній музей.
— Вимальовується мистецько-туристична локація між Сумським фаховим коледжем мистецтв і культури імені Дмитра Бортнянського, Національним академічним театром імені Михайла Щепкіна, обласними музеями: художнім і краєзнавчим. Поруч низка приватних галерей і музеїв, архітектурна спадщина міста, — написала художниця та співзасновниця ленд-арт симпозіуму «Могриця» Ганна Гідора у Facebook.
Художник, краєзнавець і мистецтвознавець Костянтин Аленінський вважає, що згодом тут можна буде проводити мистецькі івенти.
— Квартал має навкруги зелені зони й виходи відразу до двох річок: Сумки та Псла. Також там є низка культурних закладів: художній музей, обласна бібліотека, центр «Романтика», гімназія, в якій навчався Бурлюк. Простору для виставок вистачає. Зелені зони дають можливості для творчих заходів просто неба — пленери, презентації, івенти, екскурсії, творчі суботники, воркшопи. Це приклад того, як звичайний квартал може отримати забарвлення, харизму, стати місцем сили, — написав Костянтин у Facebook.
У коментарі Цукру він сказав, що саме такі камерні квартали мають свою особливу привабливість. Адже комусь більше подобається погуляти та посидіти в такому місці, аніж на центральних вулицях.
Перший дитсадок, шкіряна фабрика та човнова пристань
Фотограф Андрій Мозговий народився й жив перші роки в цьому кварталі. Він розказав Цукру, що досліджував історію свого краю, читав праці краєзнавців, архівні матеріали, аналізував архітектурні плани міста, спогади місцевих жителів і своїх родичів.
За його словами, квартал забудували на початку 20 століття. Ймовірно, заселяти його почали в другій половині 19, а в 17 столітті — тут були сади та городи містян.
— Провулок Бурлюка на початку 20 століття мав назву Бирченків — на честь сім’ї сумського нотаріуса Бирченка, родина якого тут мешкала. Дружина нотаріуса Віра була відомою педагогинею та засновницею першого в Сумах дитячого садка за системою Марії Монтессорі. У 1952 році провулок перейменували у Водний, — розповів Андрій.
Також на початку 20 століття тут був історичний район, який називався Миколаївський лужок або Вільний лужок. Він отримав свою назву від лугу, який простягався на схід від Миколаївської церкви.
Для групи «Мої Суми: від минулого до сьогодення» Андрій розказав про шкіряну фабрику на колишньому Пляжному провулку та Никифора Пирогова, відомого в місті майстра з виготовлення гребінців і ґудзиків.
— У воєнний час, у 1943 році, у місті виникла потреба в організації цехів легкої промисловості. На провулку Пляжному, 3 відкрили шкіряну фабрику. Шкіряні цехи розмістили у двоповерховому будинку, а в одноповерховому — організували виробництво ґудзиків і гребінців. Цим займалися Никифор і його син Віктор. У воєнний час великий попит мали гребінці для вичісування вошей. Коштували вони досить дорого, — розповів Андрій.
За його словами, у цеху були різні верстати та механізми для виготовлення ґудзиків і гребінців. Останні виготовляли з кісток тварин, а матеріалом для перламутрових ґудзиків були річкові мушлі, які видобували у Пслі.
Окрім цього, краєзнавець Костянтин Аленінський розказав нам, що на місці кварталу раніше був лужок і декілька провулків, які щорічно затоплювала річка Псел. Оскільки вона постійно виходила з берегів, кожна сім’я мала човен, а на річці Сумка, де вона впадає у Псел, була човнова пристань. Хоча квартал і розташований у центрі міста, але активно забудовувати його почали, коли побудували дамбу від Харківського до Троїцького мосту.
Чи буде новий топонім у Сумах
Костянтин є також членом топонімічної комісії в Сумах. У майбутньому він планує звертатися до міськради з пропозицією закріпити назву мистецького кварталу офіційно, але лише через кілька років.
— Це питання відкрите. Треба, щоб ним зацікавилося якомога більше містян. Ця назва все одно сформувалася б, оскільки в одному місці зібралося п’ять вулиць із назвами митців, — пояснює краєзнавець.
За його словами, створювати мистецький квартал почали ще два роки тому, у квітні 2022 року. Спочатку перейменували дві вулиці — на Никанора Онацького та Оскара Гансена. Потім вийшло назвати провулки на честь Миколи Мурашка та Гната Хоткевича. І третім етапом перейменували Пляжний провулок на Давида Бурлюка.
У цьому рішенні Суми підтримали й інші міста України, зокрема прифронтовий Херсон. Там теж на початку квітня сформували «артрайончик» із шести вулиць, названих на честь митців, і скверу Художників.
Поки назва мистецького кварталу офіційно не закріплена, проте чимало сум’ян, особливо в мистецьких колах, так його називають.
Нагадаємо, що кожен сум’янин і сум’янка може написати звернення до міськради з пропозицією офіційно назвати цей квартал «мистецьким» або щодо іншого питання. Раніше ми писали, як і навіщо надсилати такі звернення.
