А ви знаєте, що Суми пахнуть цукром та липою, Одеса — акацією, а Харків — бібліотеками? Підприємці Дмитро Бідюк та Юрій Тустановський після початку повномасштабного вторгнення перевезли виробництво з Сум до Львова та встигли створити цілу колекцію свічок з ароматами різних регіонів.

Історію сумського науковця Дмитра ми вже розповідали. Понад три роки тому він разом з економістом Юрієм заснували компанію rekava. Партнери об’єдналися навколо ідеї екологічного бізнесу та створили перші в Україні біорозкладні товари з використаної кавової гущі.

У квітні завдяки, зокрема, підтримці читачів Цукру rekava перемогла у конкурсі редакції AIN.Business та отримала приз від Mastercard — 100 тисяч гривень на розвиток власної справи. Юрій Тустановський розповів Цукру, як гранти допомагають у розвитку виробництва, як rekava переїхала до Львова та відновила роботу.

Не хотіли повторювати за іншими

Юрій розповідає, що проєкт rekava розпочався зі спроб та експериментів. На початку не йшла мова про комерцію, а тільки про бажання створити те, що принесе користь суспільству та довкіллю.

За кордоном експерименти з кавовою гущею були популярні. Проте зазвичай іноземні винахідники робили акцент на багаторазовому посуді. Юрій та Дмитро не хотіли повторювати чужі розробки, тож вирішили зосередитися на одноразових горнятках.

Юрій каже, що за їхніми спостереженнями, лише 5% людей використовують у кав’ярнях власну тару. Більшість відвідувачів, замовляючи каву «to go», отримують напій у стаканчиках закладу. Тож науковці прагнули створити екологічну альтернативу горняткам, що мають у складі пластик, які масово використовують в Україні.

— Багато людей переконані, що найпоширеніші картонні стаканчики не шкодять довкіллю. Проте кожне таке горнятко має всередині пластикову плівку, яка залишається у землі після розкладання паперу. Тому це не екологічне рішення, а скоріше «грінвошинг», коли маркетологи представляють шкідливі для довкілля товари як «еко».

Юрій розповідає, що в Україні мало хто береться до переробки цього сміття, адже це доволі складно. Більшість використаної тари з українських міст відправляється на сміттєзвалища. Наприкінці 2021 року тільки одне підприємство у Змієві почало експерименти з перероблення подібних стаканчиків спільно з McDonald’s. Після початку повномасштабного вторгнення цю фабрику перевезли з Харківщини до Калуша.

Також в Україні немає установи, яка може сертифікувати й надати документ, що той чи інший продукт є біорозкладним і про його вплив на ґрунт. Тому Юрій і Дмитро почали проводити власні польові експерименти, щоб визначити, як швидко розкладаються їхні вироби. Дослідження показали стабільні результати — процес тривав до двох місяців.

— Тоді я мешкав у Києві, а Дмитро в Сумах, але ми вирішили, що лабораторія має бути поруч із дослідником. Орендували для цього приміщення у старому друкарському цеху в Сумах. Там створили лабораторію, у якій Дмитро з двома помічниками проводив дослідження та створював перші прототипи.

Дмитро кілька років працював над рецептурою та технологією створення стаканчиків. Головна складова — використана кавова гуща. Також додають яєчну шкаралупу, перероблену кукурудзу та іншу вторинну харчову сировину.

Спершу гущу висушують, очищають та позбавляють запаху. Всі інгредієнти змішують та спресовують на спеціальній установці, а після обробляють захисним шаром. Так стаканчики виходять легкі, термостійкі та міцні.

Партнери планували відпрацювати розробки до певного рівня у Сумах, а потім перевезти виробництво до Києва. За словами Юрія, переїзд призначили на 2022 рік. Київ був найкращим варіантом для їхнього бізнесу, адже місто щомісяця продукує тонни кавової гущі та використовує найбільше одноразових стаканчиків.

— До 23 лютого 2022 року ми розробили прототип горнятка, який пройшов тестування у державній сертифікаційній установі. Вона підтвердила, що горнятка відповідають всім вимогам та можуть безпечно контактувати з продуктами.

Юрій ділиться, що у січні 2022 року близько 15 закладів із різних частин країни провели тестування перших зразків та надіслали схвальні відгуки. Також науковці вели переговори з відомим українським бізнесом, який розглядав можливість інвестування у їхні напрацювання. Переговори вже були на фінішній прямій. Проте з початком повномасштабного вторгнення всі процеси відклали до завершення бойових дій.

Нове місто – нові експерименти

На початку повномасштабного вторгнення Дмитро з родиною були у Сумах, проте виробництво не могло продовжувати свою роботу. Після звільнення області та відновлення транспортних шляхів партнери вирішили перевезти лабораторію та обладнання в безпечніше місце. Тоді вони почули про програму релокації бізнесу від уряду. Розробити логістику та перевезти все допомогла «Укрпошта».

— Ми вирішили перебратися до Львова, бо я тут навчався та маю коло знайомих, які могли б допомогти у разі чого. Також на заході безпечніше, хоча від ракет ніде не сховатися. У квітні ми вирішили почати працювати у тих умовах, які є. Разом із нами переїхала помічниця Дмитра, ще одного робітника знайшли серед місцевих жителів, — розповідає Юрій.

Тоді Юрій з колегою вже розуміли, що не зможуть у цей час швидко почати масово виготовляти стаканчики, тож після низки експериментів створили новий продукт – свічки.

До цього вони не розглядали ринок аромасвічок. Але під час обговорень планів на майбутнє вирішили знову відштовхнутися від екологічної проблеми, яку можуть розв’язати своєю розробкою.

Проблема аромасвічок полягає в тому, що для їх виготовлення найчастіше використовують парафін. Навіть під час горіння він шкідливий. Також зазвичай свічки продаються у склі, бетоні або дереві. Дехто, коли свічка догорить, використовує її як ємність або підставку, але більшість викидає.

Так у rekava почали розробляти екологічні контейнери для свічок, а після – створили концепцію з ароматами регіонів. Зараз у серії вже 11 ароматів із різних регіонів. Серед них — «Суми» з ароматом липи та цукру.

— Для створення свічок ми почали експериментувати та змінювати технологію виготовлення стаканчиків. У результаті створили матеріал, який підходить якнайкраще. Ємності виходять доволі міцними та приємними на дотик. Також ми не використовуємо металевий ґніт, а замінили його на власну розробку — яєчну біокераміку.

Після догорання свічку можна використати як горщик для пророщення рослин, адже у кожне пакування ми додаємо насіння та наповнювач для пророщення. Також контейнери можна компостувати або використовувати як корм для домашніх тварин, – розповідає Юрій.

Свічки найчастіше купують у подарунок, адже вони не лише корисні для довкілля, але й нагадують про рідні місця. Підставки замовляють бізнеси, адже їх зручно брендувати та використовувати як корпоративні подарунки партнерам і працівникам.

Місія неможлива: стартап у часи війни

Після відновлення роботи колеги стикнулися з чередою складнощів. Насамперед довелося розпочати пошук нових постачальників головної сировини — кавової гущі. Пересилати каву від сумських партнерів було задорого.

— Ми знайшли кілька нових партнерів — в основному це офісні компанії. Нам підходить будь-який бізнес, що має чималий колектив. Вони всі п’ють каву, мають кавові апарати, а також бажання роздільно збирати та зберігати гущу. Зараз нам передають її стільки, що ми ледве встигаємо переробляти. Колектив із 30 людей за місяць може зібрати 5–10 кілограмів сировини.

— У Сумах ми менше витрачали на оренду приміщення та оплату праці. Проте як у Сумах, так і у Львові гущу ми отримуємо безплатно. Також через масовий переїзд різноманітних майстрів на захід тут простіше знайти підрядників та замовити обладнання.

Юрій запевняє, що за останній рік виробництво значно розвинулося завдяки новому обладнанню. Головною купівлею вважають гідравлічний прес, який змогли оплатити завдяки мікрогрантам. Такий апарат — це не готовий виріб, який можна обрати десь у магазині. Його виготовляють за індивідуальними кресленнями.

— Ми чекали на прес понад три місяці. Так довго, бо хотіли купити його в українського виробника, хоча замовити за кордоном було б набагато простіше. Також придбали багато іншого обладнання. Коли ми їхали з Сум, rekava мала вигляд лабораторії. Зараз це вже схоже на повноцінне виробництво.

Це історія не тільки про повномасштабну війну, вона набагато глибша — чи просто в Україні створити стартап і перевести його у формат рентабельного бізнесу? Дуже складно. Чи нам це вдалося? Певною мірою, але це постійна тяжка праця

Екологія не на часі?

Під час ухвалення рішень Юрій та Дмитро завжди керувалися екологічністю. Але з початку повномасштабного вторгнення їм довелося довго звикати до думки, що ця тема для багатьох українців уже не на часі.

— Звісно, зараз у країні стільки бід, що тема екології відійшла на задній план. Проте важливо розуміти, що війна запустила у нашій країні екоцид — росіяни знищують довкілля, навіть коли це не пов’язано з бойовими діями. Видається, що вони просто хочуть усе зіпсувати. Ми вже маємо проблеми, з наслідками яких Україна буде намагатися впоратися десятиліттями. І хоча зараз екологічна ідеологія видається людям чимось позаземним, ми робимо те, що вміємо, – розповідає Юрій.

Серед головних екологічних проблем він визначає велику кількість мін на полях та у водоймах, велику кількість сміття після обстрілів. Щоб виправити це, потрібно залучати багато ресурсів. Проте Юрій додає, що навіть зараз їхній маленький вклад у екологію надихає бізнеси та людей.

Більшість підприємців за власною ініціативою почали постачати кавову гущу для виробництва. Зазвичай вони дізнаються про компанію самостійно, потім Юрій і Дмитро розповідають, як правильно зберігати використану гущу.

— Позитив не тільки у тому, що ми маємо сировину для виробництва, а й у тому, що зменшуємо кількість органічних відходів. Зазвичай гущу просто викидають, а потрапивши на звалище, вона може окислювати ґрунт і утворювати небезпечні гази.

Зараз підприємці все ж почали помічати бажання людей допомагати екології. Коли на фронті був запит на окопні свічки, компанія створила власний прототип, використовуючи ємності з переробленої гущі, залишки воску й парафіну. Ідея полягала у тому, щоб контейнер з-під догорілої свічки можна було залишити в окопі без шкоди для довкілля. Люди почули про цю ініціативу та почали надсилати виробникам порізаний картон, кавову гущу й парафін.

Хочемо лишитися в нашій країні

— Зараз усім вкрай важко будувати плани на майбутнє. Війна впливає на всі аспекти життя. Від ситуації у країні залежить, де буде виробництво та які перед ним відкриються можливості. Хоча Суми назавжди будуть частиною нашої історії, проте після перемоги прагнемо втілити наші плани та переїхати до Києва, – розповідає Юрій.

rekava зараз розвивається без залучення сторонніх інвесторів. Лише іноді партнери виграють мікрогранти та вливають ці кошти у розвиток справи. Проте у майбутньому планують залучити гроші закордонних фондів, що працюють у сфері розвитку екологічно чистих технологій. Зараз це робити неможливо, бо західні організації не ризикують інвестувати у підприємство країни, що воює.

— Для них вкладати гроші під час війни — неприйнятно. А ті, хто хоче нам допомогти, постійно питають, чи маємо ми філію у Європі та чи плануємо перевезти виробництво за кордон. Але ми хочемо залишитися та працювати в нашій країні. Тож сподіваємося, після перемоги у нас з’явиться можливість розвиватися на глобальному рівні.

Зростати своїми силами складно та довго. Ми це робимо, та водночас зацікавлені у масштабуванні. Бо віримо, що наша продукція має великі перспективи не тільки в Україні, але й у всьому світі, — додає Юрій

Вас може зацiкавити

🎙 Про бригаду «Азов» і розвал СРСР: «комік+історик» записали нові подкасти
Гордон записав 12 інтерв’ю з Кравчуком
🎤 Tribuna Park повертається: чого чекати в новому сезоні
Виступатимуть Laud, Parfeniuk, Насіров і Байдак
🏛 Як пройшла «Ніч музеїв» — показуємо фото
Лицарі, міми та живі скульптури
🧑‍💼 Хто працює радником голови Сумської ОВА — дослідження «Антикорупційного штабу» (Оновлено)
Голова ОВА має 8 штатних радників
🔥 На кордоні з Сумщиною знищили два російські танки
Знищили за допомогою дронів
🚶‍♂️ Послухати джаз, зіграти у квіз або намалювати картину: куди сходити на вихідних
Івенти коштують до 500 гривень

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: