Про громадські простори, новий сумський вокзал та будівлі, які розширюють кругозір читайте в новому блозі Цукру. Його авторка — сум'янка Олена Довгополова, архітекторка Inakshi architects. Її зачепили слова львівського урбаніста Юліана Чаплінського про неактивність місцевих архітекторів. Тож Олена відвідала Львів і описала, які рішення можуть перейняти Суми.
Якісний транспорт — комфортне та безпечне місто
Погляд Юліана Чаплінського зі сторони допоміг подивитись на Суми не тільки, як на сумне провінційне місто, а і, як на місто з невичерпним потенціалом, що має свою історію, характер та сильні сторони. Нас, місцевих архітекторів, змусило активізувати власні ресурси лише одне болісне запитання: «Чому місцеві архітектори недостатньо активні?». Тож ми вирішили відвідати Львів і знайти відповідь на запитання: як саме урбаністика може допомогти зробити місто більш комфортним для життя.
Універсального рецепту щасливого міста не існує, але є очевидні кроки, що наблизять нас до мети. Потрібні стратегія розвитку міста, політична воля, довіра суспільства. Свого часу владі Львова вдалося відчути та «зрозуміти» місто, правильно визначити потреби мешканців, об'єднати зусилля посадовців та бізнесу. Саме зі стратегії та бачення майбутнього міста починається його перетворення. Для порівняння стратегія розвитку Львова та стратегія розвитку Сум.
Важливими є транспортна інфраструктура та громадський транспорт. Якщо ми подорожуємо поїздом, то перше враження від міста отримуємо саме на вокзалі. У 2020 році Львів завершив реконструкцію Двірцевої площі вокзалу. Тепер здається, що місто зустрічає тебе й це приємне відчуття.
Звичайно, не можна порівнювати пасажиропотік Львова та Сум, масштаби фінансування, стратегічне значення вокзалів та інше. Але базові елементи простору мають бути на вокзалі: інклюзивні рішення, санітарні вузли, опалювані зони очікування, елементи навігації, мінімальний сервіс з продажу води, кави. Реанімація залізничної інфраструктури міста, збільшення кількості перевезень та пунктів сполучення поміж містами України дозволили б туристам комфортно відвідувати Сумщину, а сум'янам — припинити відчувати себе в ізоляції.
Ще один приємний і несподіваний елемент транспортної інфраструктури Львова, який має ключове значення у розвитку безпечного міста — велика кількість реконструйованих вулиць і доріг за сучасними стандартами і потребами людей. На них втілили інклюзивні рішення, продумали безпеку всіх учасників руху: відокремили велосипедну інфраструктуру. Зона посадки громадського транспорту має єдиний рівень зі входом у транспорт, навіть на вузьких ділянках доріг виділили «зелені» зони. Поступово місто перетворюється на таке, де головним героєм є саме людина.
Протягом багатьох років львів’яни ведуть боротьбу з маршрутними перевезеннями. Зараз ти майже не відчуваєш присутності маршруток у місті. Натомість бачиш муніципальний громадський транспорт: симпатичні трамваї українського виробництва, до речі, комфортні автобуси та тролейбуси, які можуть перевозити значно більшу кількість пасажирів, ніж маршрутки. Таке рішення економить місце на дорозі, а також зменшує викиди в атмосферу. Дізнатися детальніше навіщо місту трамваї можна тут або тут.
Львівські об’єкти, які змінюють світогляд
Сучасна архітектура — це не тільки про користь, міцність та красу. Сучасна архітектура про повагу до людей, природи і навколишнього світу взагалі. Для прийняття цієї філософії соціум, безумовно, має «дозріти». Цікаво спостерігати за прогресом у Львові, де відкриті архітектурні та урбаністичні конкурси є дієвим інструментом розвитку, як міста, так і професії.
Центр Митрополита Андрія Шептицького (Behnisch Architekten, Chaplinskyy & Associates, AVR Development). Вражає глибиною думки, філософією, толерантністю до потреб усіх відвідувачів. Детальніше тут.
Студентський кампус УКУ (AVR Development). Ламає стереотипи про класичну студентську будівлю. Враження від комплексу Українського Католицького Університету викликають почуття гордості та радості від того, що такі об’єкти є в Україні.
Приватна школа MRIYDIY (AVR Development). Лаконічна архітектура зі стильною графікою фасадів, з детально відпрацьованим функціоналом будівлі виховує художній смак у дітей і дорослих. Цей об’єкт був номінований на престижну архітектурну премію Європейського Союзу «The European Union Prize for Contemporary Architecture — Mies van der Rohe». Детальний огляд тут.
Готель «Фест» (архітектурне бюро TRDZ). Цей об’єкт цікавий не тільки архітектурою фасадів, а і тим, що в колишню швейну фабрику вдихнули нове життя.
Окремо розглянемо житлову архітектуру. У Львові будують багато житла через великий попит. Конкуренція поміж архітекторами, забудовниками, девелоперами породжує якісніші проєкти. Більшість житлових комплексів залишаються стриманої висотності (4-8 поверхів). Автори працюють над якістю, а не кількістю. Архітектура ЖК набуває конкретних ознак «безпечного» житла: двори вільні від цивільного транспорту, облаштовані громадські зони, дитячі та спортивні майданчики, стильна ландшафтна архітектура. Влада Львова для формування стилю міста розробила рекомендації для проєктування житлових будинків, спираючись на характер історичної забудови.
Forum Apartments (AVR Development).
Житловий будинок по вул. Єфремова, 26 (AVR Development).
Житловий комплекс «КІНЕСКОП» (AVR Development).
Львів пахне кавою завдяки пішохідним вулицям
Ви помічали, що кожне місто у світі має власний запах? Це інтуїтивний індикатор його розвитку. І саме облаштовані громадські простори, які відображають культуру міста, його звички, характер, ритм життя наділяють його цим особливим запахом.
Львів пахне кавою та ванільними круасанами. Це каже про величезну кількість громадських просторів на розслаблених пішохідних вулицях, де можна годинами сидіти під квітучою сакурою за розмовою, про гастрономічну подорож і взагалі про те, що життя наповнене подіями. Люди — соціальні створіння і нам життєво необхідно спілкуватись.
KIVSH. Мультифункціональний креативний простір для розвитку бізнесу, партнерства, мистецтва та освіти у стінах колишніх австрійських казарм. Детальніше тут.
Меморіал Героїв Небесної Сотні (Андрій Лесюк, Марія Яструбчак та Христина Пундак). Проєкт переміг у номінації «Кращий реалізований об’єкт громадського простору» категорії «Сквери, бульвари», також є номінантом на архітектурну премію Європейського Союзу «The European Union Prize for Contemporary Architecture — Mies van der Rohe». Лаконічна архітектура об’єкту не відволікає від головної задачі Меморіалу — вшанування пам’яті Героїв. Детальніше тут.
Пішохідні вулиці Степана Руданського та Леся Курбаса. Цікаво спостерігати, як швидко наповнюються людьми облаштовані громадські простори на колишній «автомобільній території». Атмосферні пішохідні вулиці буквально провокують тебе вийти на прогулянку. Це стимулює бізнес працювати й таким чином податки наповнюють місцевий бюджет для нових ініціатив. Безумовно, подібні простори є фундаментальною складовою для міста.
Що кожен із нас може зробити вже зараз?
- Цікавитися історією, урбаністикою, політичним та економічним життям держави, культурою, мистецтвом. Попит на продукт формує ринок, тож нам потрібно формулювати свої побажання правильно. Маємо відмовитися від споживання неякісних послуг та продуктів;
- Витрачати гроші на враження: ніщо у світі так не надихає, як подорожі;
- Свідомо обирати владу. Маємо навчитися боротися за свої права, у разі їх порушення: об’єднуватись у спільноти, подавати свої пропозиції щодо вирішення проблем громади, відвідувати громадські засідання, комунікувати з місцевими депутатами;
- Бути активним і не боятися створювати власні ініціативи: розвивати бізнес, культуру, освіту;
- Вивчати іноземні мови.
Рекомендую літературу з урбаністики
- «Акупунктура міста», Жайме Лернер;
- «Міста для людей», Йен Ґел;
- «Правила пішохідного міста. 101 крок для створення кращих міст», Джефф Спек;
- «Розумні міста», Джермен Галеґуа;
- «Усім потрібно житло», Урсула Клєйфіш-Йобст, Петер Кеддерманн, Карпен Юнґ.
