🚘 «Автошколи недостатньо»: власний досвід керування машиною в Сумах

Як впевнено їздити по місцевих дорогах

IMG_6028

Про дорожню інфраструктуру в Україні та Сумах зазвичай багато говорять: ями, тендери, «великі будівництва», небезпечні пішохідні переходи. Як її бачить новоспечений учень зі свіженьким водійським посвідченням? Особливо, коли настає момент отримання заповітного «досвіду», щоб почуватися впевнено за кермом. У блозі на Цукрі читайте про власний восьмирічний досвід керування машиною в Сумах й поза містом, та чому їзда в Україні схожа на виживання.

Повільне та спокійне місто

У Сумах, на відміну від мегаполісів, трафік дуже спокійний та повільний. У нас немає постійного швидкого потоку авто, в яке ти маєш «застрибнути» та рухатися з ним, або великої кількості складних перехресть і розв’язок, як у Києві. Відсутні трамваї з коліями та водії з агресивною манерою керування, яка відома у Харкові. Також немає вузьких вулиць з припаркованими одна на одній машинами, як у Львові.

Здебільшого сумські дороги достатньо просторі, як от Харківська, проспект Шевченка, Роменська. Перехрестя зрозумілі та проглядаються, щоб бачити, куди рухатися. На такій ноті можна було б сказати, що навчитися керувати авто у Сумах легко, але ні. Головними причинами усіх негараздів скрізь, з дорогами включно, є невпорядкованість та недбалість.

Вони стосуються усього: безпеки вас, як водія, пішоходів, які є неодмінною частиною дорожнього руху, зручності та задоволення від керування машиною. Дорожня інфраструктура бажає бути кращою, навіть попри нещодавні ремонти доріг, новеньку розмітку тощо.

Чи вистачить трьох місяців автошколи?

Часто бачу, що автошколи пропонують навчання від двох до трьох місяців. За цей час ви вивчите всю теорію правил дорожнього руху та отримаєте навички для самостійного виїзду у місто. Щоб оцінити, чи достатньо для хорошої бази трьох місяців — треба згадати, що є чотири пори року, а умови їзди при кожній з них різні:

  • влітку тепло та переважно сухо, тому найбільш комфортно;
  • весною та восени частіше дощить, вода довше залишається на нерівних дорогах: приховує глибокі ями та розбиті узбіччя;
  • взимку з’являється ожеледиця, до якої треба бути готовим: перевзути авто та вміти їздити плавно, щоб колеса не втрачали зчеплення з поверхнею; завжди у перші дні заморозків не обходиться без новин про аварії.

З цього можна зробити висновок, що треба вміти їздити у кожній з цих погодних умов. За три місяці ви загалом цьому не навчитесь. Тому поїздивши влітку, зимова ожеледиця та неконтрольований занос автомобіля на вузькому повороті, може стати неабияким сюрпризом.

Такий короткий термін навчання в автошколі породжений самим попитом: майбутні водії хочуть швидко отримати посвідчення та скоріше сісти за кермо. Варто сказати, що деякі автошколи пропонують додаткові уроки навчання, які будуть корисні для підвищення своєї майстерності або щоб відновити втрачені навички.

Hnet-image7a22415c48ef5cbc.gif

Головне — скласти іспит

Чому вчать в автошколах? По-перше, заводитися, зрушувати авто з місця, робити зупинки, показувати поворотники. Тривалий час це відбувається на навчальних майданчиках, якщо такі є, або на пустих великих територіях, наприклад, на аеропорті. Там спокійно і є багато часу на прийняття рішень.

Все змінюється з виїздом у місто. Приймати рішення треба швидко, бо вам будуть сигналити у спину, миттєво з’явиться відчуття страху когось зачепити боковим дзеркалом або не в’їхати в когось на світлофорі під гірку, наприклад з вулиці Прокоф’єва

Пам’ятаю, яким був мій перший виїзд у місто. Я навчався в автошколі біля центральної міської лікарні на B, C, та мені «пощастило» вперше виїжджати на «уралі». Ніколи не забуду відчуття, коли під’їжджаю до вузького виїзду на Герасима Кондратьєва, при цьому сиджу у високій кабіні, з якої видно всіх, навіть дах маршруток. Потроху повертаю на оживлену вулицю та помічаю, як потік машин завмирає. Воно й не дивно, бо на дорогу виповзає здоровенна вантажівка зі значком «У» на даху, якій байдуже на подряпини та в принципі на все, а за кермом сидить недосвідчений учень. Мені така машина точно додавала впевненості.

Головна річ, якої має навчити інструктор — це автоматизм механічних рухів: перемикати передачі, поворотники та інші перемикачі — фактично знати їх наосліп. Навчившись автоматизму, припиняєш думати про складність. Наприклад виїзду на головну дорогу, а зосереджуєшся виключно на траєкторії руху та побудові маршруту до необхідної точки.

Майданчик на білопільській. Фото: Лідер

Під час здачі іспиту перевіряють заїзд на естакаду і з’їзд з неї. Це хороша вправа на точність рухів. Ще перевіряють «заїзд у двір» та «паралельне паркування» між навчальних конусів. Це непогано для навчання, бо конуси можна збити, але ж паркуватися прийдеться між автомобілями, а це зовсім інша справа. Уявіть поїздку за покупками до центру на «Мануфактуру» або до найближчого супермаркету, який не має свого паркінгу.

Дуже сподіваюся, що сьогодні в автошколах акцентують на цьому увагу, але за три місяці навряд чи навчать впевненості під час паркування

Звісно, що кожен інструктор викладає по різному та може якісно передати знання, але треба розуміти, що запорука їхньої впевненості — це десятки років досвіду у найрізноманітніших ситуаціях. Наприклад, я виїжджаю зі свого двору у справах. Вранці та ввечері у час пік, вдень, вночі, взимку, припаркована вантажівка посеред дороги, аварія на виїзді — все це різні ситуації. Зрештою, багатьох студентів турбує не саме навчання, а як скласти іспит у сьогоднішніх жорсткіших умовах, а досвід прибуде з часом.

Поїхали на аеропорт

Автошколи — не єдині, хто навчають практичної їзди. Багато сумчан користуються чи не єдиним місцем у місті, щоб підтягнути свої навички або навчитися рухатися з місця. Мова йде про майданчик біля аеропорту. Це єдина локація, де можна хоч якось поїздити новачку та не створювати перешкод для інших.

Після осіннього приїзду президента пересунули бетонні блоки, які загороджували майданчик по центру. Тепер там більше можливостей для маневрів: поворотів, розворотів, зупинок. Тамтешній асфальт розбитий, освітлення відсутнє як біля аеропорту, так і на круговому русі. Можна сказати, що цей майданчик готує вас до реальності — ви маєте самі про себе подбати.

Минулої зими я був нелегальним інструктором мами. Протягом трьох місяців, переважно по вечорах, ми два-три рази на тиждень займалися на аеропорту в суцільній темряві. І як я не старався пригадати інші локації для навчання, мені не вдалося.

Головний плюс аеропорту — немаленька територія, на якій можуть розминутися новачки. Власне, окрім нас там постійно був ще хтось

Кожен сам за себе

Отримавши посвідчення, ви можете законно та самостійно їздити за кермом. Одразу скажу, що легкість керування автомобілем напряму залежить від того, наскільки часто ви будете водити. Якщо повернутися до прикладу моєї мами, то без щотижневих поїздок вона могла дуже швидко втратити свої навички.

Як же вас зустріне місто Суми? Загалом цілком привітно, однак з часом ви почнете помічати, здавалося б, дрібниці, які впливатимуть на ваш комфорт за кермом. Двома головними помічниками на дорозі є розмітка та знаки. Завдяки їм уявляєш, що буде попереду, де можна зупинятися, яка траєкторія повороту, у яку смугу ставати, щоб проїхати перехрестя.

Якщо вдень орієнтуватися нескладно, то з настанням темряви стає в рази важче. Спробуйте доїхати на той самий аеропорт без вмикання дальнього світла: їдучи ввечері по широких двох смугах, здається, що ви їдете в безодню. Розмітка є, але не відблискує, знаки запилені та закриті гілками, а круговий рух біля аеропорту взагалі не видно, тільки коли під’їжджаєте впритул. На щастя, зараз там з'явився новий дорожній знак, який відблискує.

Тут я введу термін «виживання», оскільки розмітка та знаки не допомагатимуть вам. Освітлення доріг теж бажає кращого, тому водії, зрозумівши, що розраховувати треба на самих себе, ставлять потужніші лампи у фари. Хоч вони й будуть яскраво освічувати дорогу, але при неправильному встановленні можуть засліплювати зустрічні авто. Це дуже відчувається у зимовий час, коли темрява починається з 16-ої години.

Хто кривіше чи нахабніше запаркується

Класична ситуація для України — неправильно припарковані автомобілі. У той час, коли в Європі дивляться на кожен знак на предмет дозволу на зупинку, у нас ніби змагаються, хто кривіше чи нахабніше запаркується. Головна причина та відповідь таких людей: «Мені треба». І тут байдуже на розмір та марку машини, бо треба фактично всім.

Дуже скоро розумієш ще дещо: пішоходи та пасажири теж мають знати правила дорожнього руху, які ви вчили в автошколі, та дотримуватися їх. І, впевнений, вас буде дратувати, що пішоходи роблять щось не так: зненацька вибігають, переходять по одному, замість того, щоб згрупуватися, а ввечері вони перетворюються на привидів, яких не видно, але вони є — йдуть по узбіччю.

Інша річ, яка зустріне вас не лише в Сумах, це самі водії та їхня поведінка. На дорозі дуже багато як дрібних порушників, які не вмикають поворотники, паркуються під знаками заборони, так і тих, хто чхає на світлофор та їде на червоне світло, не пропускає пішоходів.

На щастя, сумський трафік не змушує бути агресивним, однак є категорія водіїв, які регулярно нехтують правилами та ведуть свою філософію — це водії маршруток

Вони постійно протискатимуться там, де хоч трохи влазитиме їхня «жовта коробка», не завжди показуватимуть поворотники тощо. Порушників у Сумах шукати не треба — вони на кожному кроці. За логікою їх би мали штрафувати поліцейські. Мені невідомо, наскільки натхненно виписуються штрафи або як багато грошей на їх покриття у порушників, але в цілому ситуація незмінна і ви це помітите.

Ідеальна траса вдень, безодня вночі

Трасу Суми-Київ відремонтовано. Звучить прекрасно, скажіть? Дійсно, новеньке покриття дозволяє їхати 90-110 кілометрів на годину, або навіть більше, якби дозволяли правила, та не перейматися за ями, але таке задоволення є лише вдень. Вночі траса перетворюється на суцільну темряву: розмітки ще не нанесли, знак «напрямок повороту» теж не поставили. Моє авто їде 100 кілометрів на годину, вмикаю дальній і стає хоч трохи зрозуміліше, що не несуся у дерево. І не забуваємо, що цією трасою користуюся не лише я, тому на ній постійно засліплюють одне одного. Тому маємо ідеальну трасу, щоб звалити з Сум вдень, та недостатньо безпечну вночі.

Перевір себе, наскільки ти досвідчений водій

Щоб оцінити свої навички водіння у Сумах, пропоную поглянути на шість ситуацій. Якщо уявивши їх, у вас не виникає складнощів, то вітаю, ви — досвідчений водій.

  1. Виїхати з вулиці Кооперативної біля універмагу «Київ», заїхати на макдрайв та рухатися до перехрестя Покровської площі й Соборної.
  2. У неділю вдень запаркуватися на центральному ринку та виїхати після покупок.
  3. Ввечері запаркуватися на «Мануфактурі» біля дальнього входу та виїхати у напрямку Харківського мосту.
  4. Запаркуватися у дворі податкової та виїхати у напрямку «ЦУМу».
  5. Виїхати ліворуч з дворових доріг на Іллінській або на Білопільському шляху у час пік.
  6. Не наїхати на жоден люк по Троїцькій.

Режим «виживання»

За вісім років я керував кількома різними легковушками, кросоверами, позашляховиком та навіть сумнозвісними газелями. Географія моїх поїздок починається від мандрівок по околицях Сум та області до Карпатських серпантинах, подорожах Україною до перегону автомобіля з Нідерландів, мандрах по Румунії та Іспанії.

Я був дуже здивований Румунією, про яку зверхньо думав, а виявилося, що дорожня інфраструктура така ж чудова, які у Чехії. Катаючись там на невеликому седані, насолоджувався краєвидами гір, селищ та містечок, а коли повертався і перетнув кордон з Україною, то вся увага знову повернулася на дорогу, а режим «розглядання всього навколо» змінився на «виживання».

Ось кілька порад для тих, хто починає водити:

  • використовуйте будь-яку нагоду сісти за кермо (будучи тверезим) та катайтеся — чим більше, тим краще;
  • запрошуйте знайомих водіїв їздити з вами, поки не наберетеся досвіду; з часом ви самі захочете керувати самостійно без будь-якої допомоги;
  • користуйтеся онлайн-мапами чи навігаторами — вони допоможуть орієнтуватися на безликих трасах, бачити повороти;
  • постійно оглядайтеся на предмет обгонів чи випереджень, особливо в Сумах, коли одна широка смуга (наприклад на Роменській), але поміщається дві машини та велосипедист.
Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.