За підтримки Lviv Media Forum знайомимо вас із чотирма соціальними проєктами, які реалізували містяни для вирішення локальних проблем. У другій історії розповідаємо про будівництво скейт-парку, який відкрили восени 2019 року. Раніше у тексті про фестиваль екстремальних видів спорту «Sumy Extreme Style» ми також згадували про будівництво майданчика. Цукр поспілкувався з Мариною Попатенко, Кирилом Бурлакою та Володимиром Никоненком — одними з ініціаторів створення скейт-парку про те, як ідею вдалося втілити у реальність, акції під міською радою та над чим досі варто працювати.
Марина Попатенко
Ексдиректорка Сумського міського центру дозвілля молоді
Більше змагань — більше попиту
Коли я була керівницею Сумського міського центру дозвілля молоді ми почали співпрацювати з Кирилом Бурлакою і його ініціативою — «Sumy Extreme Style». Відповідно, розпочали спільно організовувати сам фестиваль. Відбувався він кілька разів на рік, зазвичай навесні в рамках Дня Європи, та восени — в рамках Дня міста.
Спочатку змагання проводили поряд з Театральною площею, пізніше на парковці ТРЦ «Мануфактура», адже те покриття дозволяло молодим людям більш безпечно катати. Відповідно, ми допомагали робити деякі фігури для катання й виставляли їх на цих майданчиках. На змагання з'їжджалися ролери, скейтери та інші учасники. На фестивалях вони могли тренуватися і змагатися, щоб вдосконалювати свою майстерність.
З кожним роком проведення змагань, все більше учасників приїздило, аби перевірити власні можливості на таких фігурах для катання. Відповідно, у молоді почав формуватися запит на скейт-парк. Круто мати таке місце, де можна постійно кататися, та проводити свій час так, як хочеться
Тоді ми разом з Кирилом і Центром дозвілля молоді почали формувати запит з приводу скейт-парку. Кирило виступав на прес-конференціях перед громадськістю, водночас вели діалог з представниками влади: заступниками міського голови і з самим мером. Також молодь приходила на сесії міської ради з запитами побудови скейт-парку та проводила акції біля неї. Наприклад, вони каталися на скейтах, роликах, велосипедах біля установи.
Пізніше до реалізації скейт-парку долучився Володимир Никоненко, який почав працювати в одному з комунальних підприємств Сумської міської ради. Цей процес почав швидше адвокатуватися і згодом у бюджеті з'явилися фінанси для проєкту.
Кирило Бурлака
Засновник фестивалю «Sumy Extreme Style»
Поширювали інформацію в соціальних мережах
Потреба створення майданчику стала нагальна, коли з'явилася велика кількість людей, які почали катати. Тоді ми подумали: «Потрібно займатися цією справою, бо не буде розвитку». Відповідно, почали це питання пушити й просувати. Приблизно у 2012 році я разом з молоддю, яка катала, були на сесії міської ради.
У нас був запит з приводу будівництва скейт-парку, але це питання не включили до порядку денного і відповідно не розглянули. Тоді ми зрозуміли, що ходити на сесії — марно
Після, ми влаштовували пресконференції. Але, на жаль, не знаю випадків, коли місцева влада злякалася б, що певний активіст виступив у прямому ефірі телеканалу або влаштував пресконференції. Тому пізніше ми ділилися всією інформацією в соціальних мережах. Наприклад, у кожному відео я згадував про скейт-парк і те, що він потрібен молоді. Просто в нашій ситуації пресконференції не спрацювали. Це діє, якщо ти розумієш, як влаштований державний апарат і безпосередньо можеш працювати з чиновниками. Через кілька років, коли змінилася міська влада, нас потроху почали чути.
Чому скейт-парк неідеальний
У випадку з нашим скейт-парком, то вдалося не все, як хотілося. Просто у будівництві таких майданчиків потрібно завжди дивитися на перспективу. Бо якщо робити парк для початківців, то спортсменам ніде займатися. Адже при якісному майданчику, за рік спортсмен підіймає свій рівень. Йому ж і далі потрібно зростати.
Зараз постало проблемне питання збільшення майданчика. Адже є люди, які мають рівень близький до професійного, але не можуть далі розвиватися. Їм не вистачає місця і потрібно додавати нові фігури
Всім, хто у мене консультувався з приводу скейт-парку, я радив одразу будувати великий майданчик. Можна поставити початковий парк, а потім доставляти нові фігури
Задоволений тим, що нарешті скейт-парк з'явився у нашому місті й там катається велика кількість людей. Та водночас, парк досі не доведений до кінця: немає огорожі, відеонагляду, вбиральні. І найголовніше, будівництво подібних парків — це лише початок. Далі має впроваджуватись програма, що розвивала б ці види спорту та залучала нових людей. У планах розширювати майданчик та і критий скейт-парк хотілося б зробити. Але це на майбутнє, як мрії.
Володимир Никоненко
Депутат Сумської міської ради, ексдиректор КП «Архітектура. Будівництво. Контроль»
Проголосували за ідею
У 2015 році до Сумської міської ради прийшло багато молодих депутатів, і проблеми молоді були для нас дуже важливі. До того ж, у Сумах всі одне одного знають та розуміють проблематику міста. Тоді ми взяли за мету просувати питання скейт-парку, адже потрібно було рушити з місця.
У депутата є право ініціації питання. У той момент комісія підтримала пропозицію, проголосувавши за ідею
Тому на планово-бюджетній комісії, коли ми почали приймати бюджет, з нами погодилася решта депутатів. Ми це питання включили в бюджет наступного року і пізніше мали кошти на проєктно-кошторисну документацію. На той момент я став директором комунального підприємства «Архітектура. Будівництво. Контроль», яке було виконавцем робіт. Але у Сумах ні у кого не було досвіду будівництва скейт-парків, відповідно ніхто не знав як це робити. До того ж, в Україні немає державних будівельних норм на будівництво скейт-парків. Тому ми вивчали та аналізували досвід інших країн, в яких такі норми є.
Початок будівництва та результат
Водночас ми зустрічалися з молоддю, яка катала, та Кирилом Бурлакою, який був фізичною ланкою між нами. Вирішили почати з вибору місця, один з варіантів був на Холодногірській вулиці. Порадилися з Кирилом і він сказав: «Там буде пательня, від спеки нікуди сховатися». У висновку, зупинилися на парку культури та відпочинку імені Кожедуба, на місці, де раніше був старий автодром. Та все ж деякі депутати пропонували робити на Холодногірській. Мовляв, давайте розтягувати центр міста, щоб інфраструктура в спальні райони переміщалася. У цьому теж був сенс, але зупинилися на парку Кожедуба. Як-не-як, але доїхати до нього легше.
Остаточно визначившись з місцем, ми почали проєктувати скейт-парк. Довго думали як його зробити: чи бетонний, чи асфальтний. Дехто пропонував робити з плитки. Паралельно, департамент інфраструктури замовив проєкт скейт-парку.
Також збирали кілька фокус-груп, пропонували молоді різні варіанти, цікавилися побажаннями. Нам було дуже важливо задовольнити їхні запити, бо ми не катаємо, а вони цим займаються. Їм видніше
Тендери проводили кілька разів, тому остаточно роботи розпочалися у 2017 році. По-моєму, це був початок осені та обрана компанія вже залила бетонну основу. В принципі, це окей, нам було цікаво як майданчик перезимує. Зробили за такою технологією: різали покриття на квадрати, бо коли земля замерзає, вона то розширюється, то звужується. Нам потрібно було зрозуміти, як він реагує на холодні температури. У результаті, майданчик добре перезимував.
Тому на наступний рік, по суті, залишилося закупити фігури, змонтувати і зробити благоустрій: ліхтарі, лавки, клумби
Насправді перші розставляння фігур були ще навесні 2016 року. Тоді ми обговорювали маршрути рухів на скейт-парку з молоддю, яка катала. Коли його побудували, здивувалися, що деякі люди були незадоволені результатом. Ми розуміємо, що скільки людей, стільки й думок. Я так зрозумів, що у молоді і рівень різний, і потреби. Можливо не зовсім коректно, але варто з чогось починати. На мою думку, те, що у нас з'явився скейт-парк — вже велике досягнення.
Ще під час того, як займалися цим питанням, часто чули: «Та хто там кататиметься? У нас 15 осіб на все місто». Зараз там не протопчешся, багато людей, які катаються у скейт-парку — практично живуть там. Тому, хто б і що не казав, але ця побудова не була зайвою для нашого міста.
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов'язково збігаються з офіційною позицією NED.
