🚲«Та хто там кататиметься?». Як будували та боролися за сумський скейт-парк

Акції біля міської ради, прес-конференції та діалог з владою

Сумський скейт-парк

За підтримки Lviv Media Forum знайомимо вас із чотирма соціальними проєктами, які реалізували містяни для вирішення локальних проблем. У другій історії  розповідаємо про будівництво скейт-парку, який відкрили восени 2019 року. Раніше у тексті про фестиваль екстремальних видів спорту «Sumy Extreme Style» ми також згадували про будівництво майданчика. Цукр поспілкувався з Мариною Попатенко, Кирилом Бурлакою та Володимиром Никоненком — одними з ініціаторів створення скейт-парку про те, як ідею вдалося втілити у реальність, акції під міською радою та над чим досі варто працювати.

Марина Попатенко про створення скейт-парку

Марина Попатенко

Ексдиректорка Сумського міського центру дозвілля молоді

Більше змагань — більше попиту

Коли я була керівницею Сумського міського центру дозвілля молоді ми почали співпрацювати з Кирилом Бурлакою і його ініціативою — «Sumy Extreme Style». Відповідно, розпочали спільно організовувати сам фестиваль. Відбувався він кілька разів на рік, зазвичай навесні в рамках Дня Європи, та восени — в рамках Дня міста. 

Спочатку змагання проводили поряд з Театральною площею, пізніше на парковці ТРЦ «Мануфактура», адже те покриття дозволяло молодим людям більш безпечно катати. Відповідно, ми допомагали робити деякі фігури для катання й виставляли їх на цих майданчиках. На змагання з'їжджалися ролери, скейтери та інші учасники. На фестивалях вони могли тренуватися і змагатися, щоб вдосконалювати свою майстерність. 

З кожним роком проведення змагань, все більше учасників приїздило, аби перевірити власні можливості на таких фігурах для катання. Відповідно, у молоді почав формуватися запит на скейт-парк. Круто мати таке місце, де можна постійно кататися, та проводити свій час так, як хочеться

Тоді ми разом з Кирилом і Центром дозвілля молоді почали формувати запит з приводу скейт-парку. Кирило виступав на прес-конференціях перед громадськістю, водночас вели діалог з представниками влади: заступниками міського голови і з самим мером. Також молодь приходила на сесії міської ради з запитами побудови скейт-парку та проводила акції біля неї. Наприклад, вони каталися на скейтах, роликах, велосипедах біля установи.

Пізніше до реалізації скейт-парку долучився Володимир Никоненко, який почав працювати в одному з комунальних підприємств Сумської міської ради. Цей процес почав швидше адвокатуватися і згодом у бюджеті з'явилися фінанси для проєкту.

Кирило Бурлака про сумський скейт-парк

Кирило Бурлака

Засновник фестивалю «Sumy Extreme Style»

Поширювали інформацію в соціальних мережах

Потреба створення майданчику стала нагальна, коли з'явилася велика кількість людей, які почали катати. Тоді ми подумали: «Потрібно займатися цією справою, бо не буде розвитку». Відповідно, почали це питання пушити й просувати. Приблизно у 2012 році я разом з молоддю, яка катала, були на сесії міської ради.

У нас був запит з приводу будівництва скейт-парку, але це питання не включили до порядку денного і відповідно не розглянули. Тоді ми зрозуміли, що ходити на сесії — марно 

Після, ми влаштовували пресконференції. Але, на жаль, не знаю випадків, коли місцева влада злякалася б, що певний активіст виступив у прямому ефірі телеканалу або влаштував пресконференції. Тому пізніше ми ділилися всією інформацією в соціальних мережах. Наприклад, у кожному відео я згадував про скейт-парк і те, що він потрібен молоді. Просто в нашій ситуації пресконференції не спрацювали. Це діє, якщо ти розумієш, як влаштований державний апарат і безпосередньо можеш працювати з чиновниками. Через кілька років, коли змінилася міська влада, нас потроху почали чути.

Чому скейт-парк неідеальний

У випадку з нашим скейт-парком, то вдалося не все, як хотілося. Просто у будівництві таких майданчиків потрібно завжди дивитися на перспективу. Бо якщо робити парк для початківців, то спортсменам ніде займатися. Адже при якісному майданчику, за рік спортсмен підіймає свій рівень. Йому ж і далі потрібно зростати.

Зараз постало проблемне питання збільшення майданчика. Адже є люди, які мають рівень близький до професійного, але не можуть далі розвиватися. Їм не вистачає місця і потрібно додавати нові фігури

Всім, хто у мене консультувався з приводу скейт-парку, я радив одразу будувати великий майданчик. Можна поставити початковий парк, а потім доставляти нові фігури

Задоволений тим, що нарешті скейт-парк з'явився у нашому місті й там катається велика кількість людей. Та водночас, парк досі не доведений до кінця: немає огорожі, відеонагляду, вбиральні. І найголовніше, будівництво подібних парків — це лише початок. Далі має впроваджуватись програма, що розвивала б ці види спорту та залучала нових людей. У планах розширювати майданчик та і критий скейт-парк хотілося б зробити. Але це на майбутнє, як мрії.

photo5350517704869654294

Володимир Никоненко

Депутат Сумської міської ради, ексдиректор КП «Архітектура. Будівництво. Контроль»

Проголосували за ідею

У 2015 році до Сумської міської ради прийшло багато молодих депутатів, і проблеми молоді були для нас дуже важливі. До того ж, у Сумах всі одне одного знають та розуміють проблематику міста. Тоді ми взяли за мету просувати питання скейт-парку, адже потрібно було рушити з місця.

У депутата є право ініціації питання. У той момент комісія підтримала пропозицію, проголосувавши за ідею

Тому на планово-бюджетній комісії, коли ми почали приймати бюджет, з нами погодилася решта депутатів. Ми це питання включили в бюджет наступного року і пізніше мали кошти на проєктно-кошторисну документацію. На той момент я став директором комунального підприємства «Архітектура. Будівництво. Контроль», яке було виконавцем робіт. Але у Сумах ні у кого не було досвіду будівництва скейт-парків, відповідно ніхто не знав як це робити. До того ж, в Україні немає державних будівельних норм на будівництво скейт-парків. Тому ми вивчали та аналізували досвід інших країн, в яких такі норми є.

Початок будівництва та результат

Водночас ми зустрічалися з молоддю, яка катала, та Кирилом Бурлакою, який був фізичною ланкою між нами. Вирішили почати з вибору місця, один з варіантів був на Холодногірській вулиці. Порадилися з Кирилом і він сказав: «Там буде пательня, від спеки нікуди сховатися». У висновку, зупинилися на парку культури та відпочинку імені Кожедуба, на місці, де раніше був старий автодром. Та все ж деякі депутати пропонували робити на Холодногірській. Мовляв, давайте розтягувати центр міста, щоб інфраструктура в спальні райони переміщалася. У цьому теж був сенс, але зупинилися на парку Кожедуба. Як-не-як, але доїхати до нього легше.

Остаточно визначившись з місцем, ми почали проєктувати скейт-парк. Довго думали як його зробити: чи бетонний, чи асфальтний. Дехто пропонував робити з плитки. Паралельно, департамент інфраструктури замовив проєкт скейт-парку. 

Також збирали кілька фокус-груп, пропонували молоді різні варіанти, цікавилися побажаннями. Нам було дуже важливо задовольнити їхні запити, бо ми не катаємо, а вони цим займаються. Їм видніше

Будівництво скейт-парку.
Фото: Володимир Никоненко

Тендери проводили кілька разів, тому остаточно роботи розпочалися у 2017 році. По-моєму, це був початок осені та обрана компанія вже залила бетонну основу. В принципі, це окей, нам було цікаво як майданчик перезимує. Зробили за такою технологією: різали покриття на квадрати, бо коли земля замерзає, вона то розширюється, то звужується. Нам потрібно було зрозуміти, як він реагує на холодні температури. У результаті, майданчик добре перезимував.

Тому на наступний рік, по суті, залишилося закупити фігури, змонтувати і зробити благоустрій: ліхтарі, лавки, клумби

Насправді перші розставляння фігур були ще навесні 2016 року. Тоді ми обговорювали маршрути рухів на скейт-парку з молоддю, яка катала. Коли його побудували, здивувалися, що деякі люди були незадоволені результатом. Ми розуміємо, що скільки людей, стільки й думок. Я так зрозумів, що у молоді і рівень різний, і потреби. Можливо не зовсім коректно, але варто з чогось починати. На мою думку, те, що у нас з'явився скейт-парк — вже велике досягнення.

Ще під час того, як займалися цим питанням, часто чули: «Та хто там кататиметься? У нас 15 осіб на все місто». Зараз там не протопчешся, багато людей, які катаються у скейт-парку — практично живуть там. Тому, хто б і що не казав, але ця побудова не була зайвою для нашого міста.

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов'язково збігаються з офіційною позицією NED.

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.