Майстерня «Вітражі Пивоварових» відкрилася у Сумах 25 років тому — вони перші в Україні, хто почав виготовляти вітражі у техніці Тіффані. Їх вироби прикрашають будівлі та інтер'єри по всьому світу. Цукр поспілкувався з Іваном Пивоваровим — одним із власників сімейного бізнесу. Він розказав про тонкощі роботи вітражиста, дбайливе виробництво, наскільки популярним цей вид мистецтва є в Сумах та чому вироби замовляють люди з інших країн.
Брав зразки скла та йшов до підприємців
Моя мама навчалася у Сумському державному університеті на інженера, а батько був артилеристом. Спочатку він служив і його перевели в Кам'янку, а звідти до Німеччини — там були війська. Це відбулося в 1989 році й на той момент мені було три роки. У Німеччині батько продовжував служити, був командиром взводу, а мама сиділа зі мною вдома. Моментами їй було нудно, тому вечорами ми ходили гуляти містом. Одного дня, так само прогулюючись, вона побачила невеличкий магазинчик, в якому стояли вітражі та вітражні лампи. Раніше вона ніколи не бачила подібних речей. Зайшовши до магазину, вона почала все роздивлятися та розпитувати про ці вироби.
У школі та університеті мама дуже любила малювати. Саме тому її зацікавили вітражі й вона влаштувалася на роботу до цього магазину. Через кілька місяців мама настільки якісно виконувала свою роботу, що їй почали віддавати великі замовлення. Таким чином вона дуже швидко знайшла свій стиль і ту справу, якою хоче займатися.
Коли Радянський Союз розпадався, то війська почали виводити й батьки повернулися до Сум. Вони народилися у цьому місті й вирішили залишатися тут. У 1995 році мама захотіла робити студію та просувати вітражі не лише в Сумах, а й по всій Україні. Саме з того часу почалося наше виробництво.
У тих роках ніхто взагалі не знав, що таке вітраж і для чого він потрібен
Батьки вирішили, що треба якось виживати, тому тато взяв на себе координацію всього процесу. Він брав зразки скла, каталог і йшов до різних бізнесменів та підприємців. Розповідав їм, що таке вітражі, для чого вони потрібні та чому це красиво. Інтернету на той час не було, тому всі замовлення відбувалися через особистий зв'язок. Люди потроху почали замовляти вироби й кількість замовлень зростала. Згодом батьки поїхали до Києва і там показували й розказували про вітражні вироби. Через кілька років ми почали масштабуватися й виробництво зросло до 70 людей.
Першою майстернею була літня кухня
Ми практично завжди жили на роботі. Пам'ятаю, як довелося навіть мешкати в роздягальні. Тобто було робоче приміщення, а в ній кімната, де переодягаються наші працівники. Мені треба було встати рано-вранці, скласти розкладачку і потім я їхав до школи. Коли ввечері повертався, то знову треба було її розкласти.
Нашою першою майстернею став дім батьків — це була літня кухня і там ми зробили робочий простір. Знаходився він на вулиці Кутузова, за автовокзалом. Потім майстерня переїжджала на Кондратьєва, Харківську, Садову. Останнє місце, де майстерня існує вже 16 років, знаходиться у Верхньому Піщаному.
У нашому бізнесі батько завжди займався управлінням, а мама малювала. Зараз же управлінням займаюся я
Із самого дитинства я був залучений до всього процесу. На всі робочі зустрічі їздив разом з батьком ще в 14 років. Я повністю розбираюся у вітражі, тому можу його виготовити від початку й до кінця. Колись була ситуація, що не встигали робити маленькі вироби й мені довелося сідати й майструвати їх, адже в цьому була потреба.
Техніка Тіффані та кольорова мозаїка
Наша майстерня перша в Україні, яка почала робити вітражі у техніці Тіффані. Ця технологія з'явилася завдяки Луїсу Тіффані — сину відомого ювеліра. До цього скло з'єднувалося свинцевою шинкою, а Луїс придумав технологію з'єднання, де шви будуть тоненькими та охайними. Кожен шматок скла обточувався, вирізався, а потім його завертали мідною фольгою та паяли оловом. Завдяки такій техніці вітраж виходив бездоганним.
По світу техніка Тіффані дуже відома, тому у нас чимало замовлень з інших країн. Хоча в Україні такі вітражі теж є популярними. Замовляють їх зазвичай для приватних інтер'єрів або для декору публічних приміщень.
Що стосується Сум, то колись робили два вітражі для бібліотеки СумДУ. Також виготовляли великий вітраж для Троїцького собору та для ресторану «Гламур»
Окрім вітражів наша майстерня ще робить сучасну мозаїку з кольорового скла. Наприклад, зараз працюємо над великим проєктом для жіночого монастиря у місті Путивль. Вже багато років поспіль ми туди робимо мозаїку. Також виготовляємо кілька виробів для монастиря у Житомирській області. Нещодавно доробили мозаїку Анни Ярославни — королеви Франції. Цю роботу майстер робив близько трьох місяців: сам намалював ескіз та підбирав скло. Мозаїка буде виставлятися у Київському соборі й ми вже не дочекаємося дати її відкриття!
Кожен шовчик чиститься зубочистками
На виготовлення одного вітража може піти кілька місяців. Щоб зробити вітраж слід спочатку затвердити, а потім намалювати ескіз. Він малюється на ватмані й з нього робиться шаблон кожної деталі з прозорої кальки. Потім шаблони нарізаються, підбирається скло за структурою та кольором, яке буде використовуватися у роботі. На склі малюються шматочки ескізу, вирізаються й розкладаються.
Далі кожну деталь слід підточити, аби були гладенькі, а не гострі кути. Потім береться кожна деталь, обертається мідною фольгою: вона затискається по периметру та притирається. Далі береться олово, паяльник і все це спаюється. Олово прилипає до фольги, і тим самим тримає її між собою, а фольга тримає скло. Потім олово тонується — його покривають спеціальним розчином і виходить вітраж. Увесь виріб згодом слід помити й почистити зубочистками, щоб кожен шовчик був чистим і нічого не залишилося.
Приблизно одна третя команди може зробити вітраж від самого початку й до кінця. Але зараз ми в майстрені вибудовуємо «дбайливе виробництво»
Раніше було так: роботу виконує один майстер, якому видається ескіз і він повністю виготовляє вітраж. Але це не дуже ефективно, адже увесь процес сповільнюється. Зараз же є шматок роботи й людина його виконує. Наприклад, дизайнер намалював виріб, зробив ескіз, а згодом віддає людині, яка нарізає скло. Ця людина передає далі. Поточили, підготували деталі, обернули та спаяли й знову передали. Тобто кожен виконує свою функцію і це сильно розганяє процес. Зараз ми лише починаємо таке вводити, але вже бачимо, як зростає виробництво.
Платять за цінність та досвід
Коли люди замовляють наші вироби з інших країн, то для них неважливо з якого ми міста. Вони замовляють ексклюзивність, адже ніде такого більше не зроблять. По якості вітражів та мозаїк, з нами мало хто може конкурувати. Завжди на ринку є люди, які роблять схожі речі, але рівень, якість та досвід, який в нас є — унікальні.
Наш клієнт завжди платить за цінність, коли матеріал перетворюється на виріб. Якщо ми дістаємо з ящика картинку і кладемо її на стіл — це не створює цінності. А коли ми вирізаємо деталі та підточуємо їх, то це вже перетворюється на цінний продукт
Люди, які цінують красу, стараються оточувати себе красивими речами. І не просто красивими, а які мають певну цінність. У всіх виробах є накладений роками досвід. Наприклад, один голуб Пабло Пікассо коштує 8 000 євро. Але щоб намалювати цього голуба за хвилину, Пабло Пікассо витратив 40 років свого життя. Так само і в нас. Щоб робити такі вітражі, які коштують грошей, треба було для початку отримати багато років досвіду. І це ж досвід не однієї людини, а колективний. Якщо порахувати вісім людей, які працюють в середньому по 10 років, то це виходить 80 років досвіду в одній роботі.
Ми вкладаємо енергію у свої вироби й ця енергія передається
Тобто для нас це не просто вітраж, а ще й емоції, які люди отримують, коли взаємодіють з нашими виробами. Це як порівняти два костюми: є класний від майстра, а є від людини, яка тільки починає шити. Хоч обидва костюми, але вони будуть дуже сильно відрізнятися одне від одного за якістю та сприйняттям.
Замовляють люди зі всього світу
Коли ми брали людей на роботу, то практично ні в кого не було навичок виготовлення вітражів. Наприклад, після карантину взяли багато новачків. Людина, яка тільки приходить до майстерні, заповнює анкету та тест, які допомагають підібрати для неї відповідну роботу. Наприклад, у когось спокійніший характер, у когось гарна моторика пальців, а хтось має хист до малювання. Коли людина до нас приходить, то перше, на що ми звертаємо увагу — це зовнішній вигляд. Якщо вона охайна, значить і робота буде охайною. Для команди у нас є певне корпоративне навчання.
А ще ми мало кого звільняємо. Є чоловік, який працює в нас вже 25 років
Наша команда виготовляє дуже різнопланові вироби, тому є певний розподіл. Наприклад, ми робимо санкечери — це такі невеличкі вироби, які кріпляться на вікно. Американці вішають їх, щоб птахи не врізалися у вікна. Також виготовляємо індивідуальну продукцію: пейзажі, портрети людей чи тварин, вітражні лампи, картини із мозаїки тощо. Люди замовляють наші вироби в США, Німеччину, Корею, Іспанію, Бразилію, Нідерланди, Нову Зеландію, Англію.
Школа з вітража
З жовтня-листопада ми плануємо робити в нашій майстерні невелику школу з вітража. Раніше до нас просилися люди й навіть приїжджали з інших міст — ми проводили для них платне навчання. Річ у тому, що в Україні подібних шкіл немає. Є багато курсів, майстер-класів, які люди проходять, але вітраж, який виготовляється технікою Тіффані — ніде не викладають. Але якщо організовувати школу, потрібно як мінімум кілька спеціалістів, які будуть займатися нею: писати плани, читати лекції, проводити майстер-класи. Тому ми активно працюємо над цим питанням.
Зараз у планах найняти більше людей, розширюватися у виробництві та збільшити робочу площу
Також я планую робити більше продукції для України, тобто шукаю замовлення безпосередньо в країні, а не закордоном. Зараз ми масштабуємося, беремо більше нових напрямків та разом з цим — виготовляємо більше виробів. Впевнений, що через кілька років наша майстерня перетвориться у велику компанію!
