URBAN_MATTERS_by_MINI__CreatAR_Images

Сумська архітекторка Олена Довгополова написала для Цукру блог, у якому пояснює загальні поняття в урбаністиці та чому пішохідний рух розвиває міський простір. Наступна серія статей буде присвячена «анатомії» великих міст: подивимося на успішні приклади міст в Україні та Європі, які орієнтовані на людей.

«Анатомія» великих міст

Урбанізм – напрямок у містобудуванні, але у широкому значенні – це діяльність, яка спрямована на оптимізацію міського простору, яка веде до комфортного та гармонійного життя в громаді. Тобто кожен з нас впливає на цей процес.

Облаштування лавки біля під’їзду – це також вагомий вклад в урбаністичний комфорт району

Кожне покоління має свої вимоги з облаштування міського середовища. Визначення «комфортне місто» з кожним десятиліттям розширюється: вже не достатньо мати тільки розвинену транспортну систему та повноцінну інфраструктуру. Якісне життя у місті – це перш за все доступні та безпечні громадські простори, комунікація у соціумі, взаємодія поміж людиною і навколишнім середовищем. Та головне – можливість людей самостійно впливати на розвиток свого міста.

Усі великі міста об’єднують загальні проблеми. Це не залежить від економічного стану, географічного положення та стадії розвитку: обмежений простір, перешкоди, бар’єри, шум, забруднення, ризики нещасних випадків і взагалі непридатні умови. Така ситуація призвела до того, що пішохідного руху стало менше, адже він загрожує культурній та суспільній функціям міста.

У своїй книжці «Життя і загибель великих американських міст» Джейн Джейкобс доводила, що різкий розвиток автомобільного руху і модерністська ідеологія планування міст – суть якої полягає у зведені окремих споруд і поділу міста на окремі функціональні зони – ведуть до загибелі міського простору, як цілісного явища. «Батьком» цього напрямку став французький архітектор та теоретик архітектури Ле Корбюзьє. У противагу вона описала переваги життя у містах, які орієнтовані на людей.

Нова транспортна реальність

Більше автошляхів – більше авторуху, менше автошляхів – менше авторуху. Здається логічним, чи не так? Якщо велика кількість доріг призводить до збільшення кількості машин, то що, коли зробити міста негостинними для автомобілів? Землетрус у Сан-Франциско сильно пошкодив одну з головних транспортних розв'язок до центру міста – шосе Ембаркадеро. Його довелося вивести з експлуатації.

Виявилося, що місту величезне шосе взагалі не потрібне – люди швидко адаптувалися до нової транспортної реальності. Зараз, замість двоярусного шосе місто має широкий бульвар із тролейбусною смугою, деревами та широкими тротуарами.

Відтоді влада міста перетворює шосе й магістралі на тихі та комфортні міські вулиці, де головними героями є люди

Шосе Ембаркадеро
Шосе Ембаркадеро

На користь пішоходам в Україні

В Україні також є приклади успішного переформатування міського простору на користь пішоходам. Наприклад, у Дніпрі нещодавно презентували оновлену центральну вулицю Короленка, як перший крок у створені пішохідного каркаса міста.

Дмитро Волик, головний архітектор Дніпра, говорить: «Ми віддавали пріоритет автомобілям, і всі тенденції розвитку транспортної системи міста передбачали забезпечення комфорту саме для них. На жаль, навіть у цьому процесі ми не досягли тих результатів, що й цивілізовані міста у 1970-1980-х роках. Тобто повноцінний транспортний каркас у Дніпрі так і не був сформований.

Оновлена вулиця Короленка стала першим подібним простором. Перед нами стояло кілька завдань: в першу чергу знайти архітектурні та дизайнерські рішення, які б показали містянам, що колишня проїжджа частина передається їм для соціальної активності та творчих проявів». Повну статтю можна прочитати за цим посиланням.

Фото: Хмарочос
Фото: Хмарочос

Альтернатива автомобілям

Лондонська влада у 2002 році запровадила платню за користування автошляхами. Водіїв моторизованого транспорту змусили платити за в’їзд до певної частини міста. Це швидко призвело до зменшення автомобільного потоку на 18%. Загалом рух став менш щільним, а отримані кошти йдуть на вдосконалення транспортної системи, яка нині збільшує пасажиропотоки. Також змінилася модель користування транспортом.

rect4454 (1)

Копенгаген кілька десятиліть змінював планування вулиць: автомобільні дороги та стоянки систематично змінювали елементами безпечної та зручної велосипедної інфраструктури. Щороку все більше містян обирають пересування на велосипеді.

Нині все місто охоплює велика й зручна мережа велодоріжок, відділених бордюром від тротуарів і проїжджої частини

Міські перехрестя обладнані велосипедними переїздами, які виділені синім кольором. Разом з окремою системою світлофорів вони роблять пересування містом на велосипеді безпечнішим. За період з 1995-2002 років кількість велосипедів у місті подвоїлась, а з 2008 року статистика показала, що 37% копенгагенців їздять на роботу та навчання на велосипедах.

Багато великих та розвинутих міст в Європі пройшли подібний шлях: Амстердам, Базель, Мельбурн тощо. Очевидно, що існує пряма залежність між заохоченням та зміною моделі користування. Так само працює з пішохідним рухом і вуличним життям.

До чого тут Суми?

Яким чином це стосується Сум чи будь-якого міста в Україні? Практично ніяк: повертаючись із закордонної поїздки, відчуваєш між Європою та Україною сильний контраст рівнів комфорту, безпеки, турботи адміністрації про місто та людей у ньому. Аналізуючи, чому у них вийшло, а в нас ні, розуміємо, що за кожною великою справою стоять звичайні небайдужі люди та роки постійної роботи.

Європейці вивчають та знають свої права, тим самим не дають себе обманювати

Зараз у нас є можливість впливати на долю наших міст, брати участь у його розвитку «політика + бізнес» для будівництва сучасної інфраструктури та архітектури. Необхідно об’єднувати наші зусилля, вимагати владу виконувати свої прямі обов’язки, протестувати проти неправомірних дій з боку очільників, цікавитись можливостями, які ми маємо та завантажити собі Pinterest для натхнення.

Прикладами такої боротьби за збереження і повернення публічного простору в містах є виступи проти перетворення Гостинного двору в Києві на торгово-офісний центр або серія протестів Occupy, які почалися з акцій у Нью-Йорку. Детальніше можна прочитати на MistoSite.

Що я раджу почитати, щоб краще знати про урбанізм: «Життя і загибель великих американських міст» Джейн Джейкобс, «Урбанізм» Ле Корбюзьє, «Міста для людей» Йен Ґeл, «Нью-Йорк у нестямі» Рем Колхас. Також професійні українські ресурси про урбанізм: CANactions або A:1

Текст підготовлено в рамках реалізації проєкту «Гарна спроба, але ніт!», який здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Вас може зацiкавити

🎤 «Суми подарували досвід тотально приємних виступів». Дмитро Білоус проведе стендап у «Дворику на Кузнечній»
Дмитро вже двічі виступав у Сумах
🖼 Згадати своїх: історія бордів, які присвятили художникам Сумщини
40 робіт митців на бігбордах
🎓 У центрі пройшла «скорботна хода» проти об’єднання гімназії №1 та школи №12 (оновлено)
Пройшли центральними вулицями міста
🗻 М’ятні круасани, гіпсові гори та напівдикі стежки. Митці розказали, чим Суми надихають
Куди ходять поети, художники, актори та музиканти
🎙 Про бригаду «Азов» і розвал СРСР: «комік+історик» записали нові подкасти
Гордон записав 12 інтерв’ю з Кравчуком
🎤 Tribuna Park повертається: чого чекати в новому сезоні
Планують виступи стендаперів і показ Євро

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: