Сумська архітекторка Олена Довгополова написала для Цукру блог, у якому пояснює загальні поняття в урбаністиці та чому пішохідний рух розвиває міський простір. Наступна серія статей буде присвячена «анатомії» великих міст: подивимося на успішні приклади міст в Україні та Європі, які орієнтовані на людей.
«Анатомія» великих міст
Урбанізм – напрямок у містобудуванні, але у широкому значенні – це діяльність, яка спрямована на оптимізацію міського простору, яка веде до комфортного та гармонійного життя в громаді. Тобто кожен з нас впливає на цей процес.
Облаштування лавки біля під’їзду – це також вагомий вклад в урбаністичний комфорт району
Кожне покоління має свої вимоги з облаштування міського середовища. Визначення «комфортне місто» з кожним десятиліттям розширюється: вже не достатньо мати тільки розвинену транспортну систему та повноцінну інфраструктуру. Якісне життя у місті – це перш за все доступні та безпечні громадські простори, комунікація у соціумі, взаємодія поміж людиною і навколишнім середовищем. Та головне – можливість людей самостійно впливати на розвиток свого міста.
Усі великі міста об’єднують загальні проблеми. Це не залежить від економічного стану, географічного положення та стадії розвитку: обмежений простір, перешкоди, бар’єри, шум, забруднення, ризики нещасних випадків і взагалі непридатні умови. Така ситуація призвела до того, що пішохідного руху стало менше, адже він загрожує культурній та суспільній функціям міста.
У своїй книжці «Життя і загибель великих американських міст» Джейн Джейкобс доводила, що різкий розвиток автомобільного руху і модерністська ідеологія планування міст – суть якої полягає у зведені окремих споруд і поділу міста на окремі функціональні зони – ведуть до загибелі міського простору, як цілісного явища. «Батьком» цього напрямку став французький архітектор та теоретик архітектури Ле Корбюзьє. У противагу вона описала переваги життя у містах, які орієнтовані на людей.
Нова транспортна реальність
Більше автошляхів – більше авторуху, менше автошляхів – менше авторуху. Здається логічним, чи не так? Якщо велика кількість доріг призводить до збільшення кількості машин, то що, коли зробити міста негостинними для автомобілів? Землетрус у Сан-Франциско сильно пошкодив одну з головних транспортних розв'язок до центру міста – шосе Ембаркадеро. Його довелося вивести з експлуатації.
Виявилося, що місту величезне шосе взагалі не потрібне – люди швидко адаптувалися до нової транспортної реальності. Зараз, замість двоярусного шосе місто має широкий бульвар із тролейбусною смугою, деревами та широкими тротуарами.
Відтоді влада міста перетворює шосе й магістралі на тихі та комфортні міські вулиці, де головними героями є люди
На користь пішоходам в Україні
В Україні також є приклади успішного переформатування міського простору на користь пішоходам. Наприклад, у Дніпрі нещодавно презентували оновлену центральну вулицю Короленка, як перший крок у створені пішохідного каркаса міста.
Дмитро Волик, головний архітектор Дніпра, говорить: «Ми віддавали пріоритет автомобілям, і всі тенденції розвитку транспортної системи міста передбачали забезпечення комфорту саме для них. На жаль, навіть у цьому процесі ми не досягли тих результатів, що й цивілізовані міста у 1970-1980-х роках. Тобто повноцінний транспортний каркас у Дніпрі так і не був сформований.
Оновлена вулиця Короленка стала першим подібним простором. Перед нами стояло кілька завдань: в першу чергу знайти архітектурні та дизайнерські рішення, які б показали містянам, що колишня проїжджа частина передається їм для соціальної активності та творчих проявів». Повну статтю можна прочитати за цим посиланням.
Альтернатива автомобілям
Лондонська влада у 2002 році запровадила платню за користування автошляхами. Водіїв моторизованого транспорту змусили платити за в’їзд до певної частини міста. Це швидко призвело до зменшення автомобільного потоку на 18%. Загалом рух став менш щільним, а отримані кошти йдуть на вдосконалення транспортної системи, яка нині збільшує пасажиропотоки. Також змінилася модель користування транспортом.
Копенгаген кілька десятиліть змінював планування вулиць: автомобільні дороги та стоянки систематично змінювали елементами безпечної та зручної велосипедної інфраструктури. Щороку все більше містян обирають пересування на велосипеді.
Нині все місто охоплює велика й зручна мережа велодоріжок, відділених бордюром від тротуарів і проїжджої частини
Міські перехрестя обладнані велосипедними переїздами, які виділені синім кольором. Разом з окремою системою світлофорів вони роблять пересування містом на велосипеді безпечнішим. За період з 1995-2002 років кількість велосипедів у місті подвоїлась, а з 2008 року статистика показала, що 37% копенгагенців їздять на роботу та навчання на велосипедах.
Багато великих та розвинутих міст в Європі пройшли подібний шлях: Амстердам, Базель, Мельбурн тощо. Очевидно, що існує пряма залежність між заохоченням та зміною моделі користування. Так само працює з пішохідним рухом і вуличним життям.
До чого тут Суми?
Яким чином це стосується Сум чи будь-якого міста в Україні? Практично ніяк: повертаючись із закордонної поїздки, відчуваєш між Європою та Україною сильний контраст рівнів комфорту, безпеки, турботи адміністрації про місто та людей у ньому. Аналізуючи, чому у них вийшло, а в нас ні, розуміємо, що за кожною великою справою стоять звичайні небайдужі люди та роки постійної роботи.
Європейці вивчають та знають свої права, тим самим не дають себе обманювати
Зараз у нас є можливість впливати на долю наших міст, брати участь у його розвитку «політика + бізнес» для будівництва сучасної інфраструктури та архітектури. Необхідно об’єднувати наші зусилля, вимагати владу виконувати свої прямі обов’язки, протестувати проти неправомірних дій з боку очільників, цікавитись можливостями, які ми маємо та завантажити собі Pinterest для натхнення.
Прикладами такої боротьби за збереження і повернення публічного простору в містах є виступи проти перетворення Гостинного двору в Києві на торгово-офісний центр або серія протестів Occupy, які почалися з акцій у Нью-Йорку. Детальніше можна прочитати на MistoSite.
Що я раджу почитати, щоб краще знати про урбанізм: «Життя і загибель великих американських міст» Джейн Джейкобс, «Урбанізм» Ле Корбюзьє, «Міста для людей» Йен Ґeл, «Нью-Йорк у нестямі» Рем Колхас. Також професійні українські ресурси про урбанізм: CANactions або A:1
Текст підготовлено в рамках реалізації проєкту «Гарна спроба, але ніт!», який здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Фото взяті з Pinterest
