🎖 П'ять перемог і зрад Сумської міської ради сьомого скликання

Блог Максима Корнієнка

DSC01265

21 жовтня відбулася остання сесія Сумської міської ради поточного скликання. За цей час в Україні відбулося багато законодавчих та ідеологічних змін, які вплинули й на місцеві рішення. Цукр попросив громадського активіста Максима Корнієнка розповісти про діяльність ради та виділити 5 ключових «перемог» і 5 «зрад» депутатського корпусу 2015-2020 років.

Максим Корнієнко

Координатор Сумської платформи реформ

Сумська міська рада каденції 2015-2020 років чи не першою, на відміну від попередників, змогла відчути, що таке справжня самоврядність.

Вона отримала від центральної влади з Києва реальні гроші та реальні повноваження для розвитку міста.

Звідки взялися гроші на місцях

Завдяки бюджетній децентралізації та змінам у законодавстві більшість податків залишаються на місцях. Тобто у Сумах, Конотопі або Тростянці та не передаються до столиці. Це призвело до зростання загального міського бюджету у 3 рази, а бюджету розвитку міста — у 10 разів! Саме за ці кошти ремонтують дороги, роблять реконструкцію тротуарів, модернізують площі та приміщення, купують нові тролейбуси тощо. Вони залишаються після покриття обов’язкових видатків.

Якщо ви зауважите, що за останні роки в місті помітні інфраструктурні зміни, то будете праві, але не можна однозначно стверджувати, що чинний міський голова працює краще за попереднього, оскільки в діючого складу міської ради, завдяки уряду Арсена Яценюка, з’явилося на порядок більше можливостей.

Джерело: відео Сумської платформи реформ
Джерело: відео Сумської платформи реформ

До складу Сумської міської ради сьомого скликання входить 6 фракцій: ВО «Батьківщина», БПП «Солідарність», ПП «За Україну!», ПО «Самопоміч», ПП «Опоблок», ВО «Свобода». Більшість формується навколо «Батьківщини»

На місцевому рівні законодавчо не передбачене формування коаліцій, проте неформальна коаліція прослідковується з трьох фракцій: Батьківщина, Самопоміч, Свобода з ситуаційним примиканням Опозиційного блоку.

Родзинкою нашої міської ради можна назвати той факт, що в період, коли на національному рівні влада була в руках партій «БПП Солідарність» та «Народний Фронт», представники цих політсил в місті Суми («За Україну!» досить тісно пов’язана з «Народним Фронтом») реального впливу на міську владу не мали й перебували у неоголошеній опозиції.

Аналізуючи зради та перемоги за п'ять років діяльності Ради-7 напередодні чергових виборів, пропоную сумчанам зосередитися на напрямках співпраці влади та громади. Ми всі звикли помічати негатив, не зважаючи на позитивні моменти. Позитив у роботі Ради-7 все ж є.

Перемоги депутатів

Перемоги, на які я хочу звернути увагу, стосуються основної функції депутатів — нормотворчої діяльності. Насправді немало було зроблено міською радою у напрямку її прозорої діяльності та громадської участі в житті міста. Мова саме про розроблені та затверджені політики та правила. Питання реального використання прийнятих інструментів виконавчими органами ми наразі не розглядаємо.

Робота депутатів і полягає в першу чергу у розробці норм та правил. Їх впровадження та дотримання — це вже відповідальність виконавчих органів

1.Запровадження партиципаторного бюджету

Ймовірно найбільше досягнення міської ради сьомого скликання — це запровадження бюджету участі, тобто інструменту для мешканців пропонувати та обирати проєкти, що будуть реалізовані коштами платників податків міста.

Скріншот: Громадський бюджет Сумської міської ОТГ

Щороку на розгляд містян виділяється певна сума коштів (близько 10 мільйонів гривень), якою вони самостійно розпоряджаються: ініціюють ідеї та шукають однодумців, пишуть проєкт, активізують громаду на підтримку проєкт, обирають найкращі ініціативи для запровадження їх у життя, контролюють хід реалізації проєкту. Процедура надзвичайно корисна як з точки зору активізації громади та громадської участі, так і щодо підвищення розуміння містянами бюджетних процедур.

Проблеми в реалізації є, і їх немало, але процес живий і рухається у напрямку розвитку, постійно удосконалюючись. Депутати позитивно сприймають ініціативи громадськості та координаційної ради, й до першочергового Положення з 2016 року вже кілька разів вносилися зміни, що підтримувалися всіма фракціями.

2. Прийняття бюджетного регламенту

Також у 2016 році міською радою було прийнято бюджетний регламент. Документ визначає організаційно-процедурні питання щодо складання, розгляду, затвердження, виконання, внесення змін, контролю та звітності бюджету міської ради. У ньому чітко прописані стадії бюджетного процесу, зміст робіт, виконавці, терміни виконання, а також залучення громадськості та забезпечення прозорості під час підготовки і виконання міського бюджету.

Скріншот: Rada Sumy

Шляхи до вдосконалення даного документу безумовно є, зокрема, громадськість має зауваження стосовно процедури збору пропозицій до проєкт бюджету від містян, але загалом наявність чітких регламентованих процедур, на момент прийняття, було досить прогресивним кроком міської ради.

3. Ліквідація «лазівки» робочого порядку

Однією зі значущих перемог Ради-7 був крок до заборони виконавчому комітету приймати важливі для громади рішення кулуарно, у так званому робочому порядку, тобто у закритому режимі без оприлюднення порядку денного і проведення відкритого засідання — шляхом лише отримання згоди більшості членів виконкому. У 2017 році за підтримки всіх фракцій Сумською міською радою було внесено зміни до Регламенту роботи виконавчого комітету СМР щодо унеможливлення кулуарного прийняття рішень (з окремими виключеннями щодо термінових питань соціального характеру).

Засідання виконавчого комітету. Скріншот: Rada Sumy

Це була одна з вимог громадськості, озвучена напередодні виборів 2015 року. Звісно, проблема лобізму нікуди не зникла, але відтоді, щоб протягнути якесь дуже потрібне комусь рішення, представникам влади доводиться публічно озвучувати аргументи. Так навіть з онлайн-трансляцій засідань виконкому неозброєним оком можна помітити лобістів тих чи інших питань.

4. Розробка положення про електронні петиції

Ще однією з вимог громадського порядку денного 2015 року було прийняття Положення про електронні петиції, де було б чітко прописано алгоритм електронної демократії на рівні міста. Через два роки було розроблено та одноголосно прийнято документ, який на додачу до рамкового закону конкретизував значну кількість моментів, наприклад, кількості необідних підписів, термінів збору голосів, механізму розгляду рішень.

Сайт електронних петицій. Скріншот: petition.e-dem.ua/sumy

Електронна петиція є одним з інструментів електронної демократії. Українське законодавство визначає електронну петицію як колективне звернення в електронній формі до суб’єкту владних повноважень у вигляді тексту скарги (протесту) та/або пропозиції. Суб’єкт владних повноважень має на електронну петицію публічно оголосити свою позицію стосовно згоди чи незгоди по суті петиції, інформувати про аргументи у разі незгоди та організувати спільну з авторами і їх прихильниками роботу з розроблення та втілення плану реалізації петиції у разі згоди.

Дієвість інструменту громадської участі викликає багато питань у містян, як і дотримання прийнятого положення виконавчими органами. Проте, саме положення є досить ґрунтовним і безсумнівно корисним.

5. Затвердження Стратегії розвитку міста

Наприкінці 2019 року у міста Суми нарешті з’явилася Стратегія розвитку на 10 років. Сам факт без сумніву дуже важливий. Жити за довгостроковими цілями, незалежно від настрою конкретних осіб при владі – це дуже правильно. Але лише в тому випадку, коли ті цілі є дійсно актуальними, і якщо їх дійсно враховують при прийнятті управлінських рішень. У випадку «зробили документ і поклали його під сукно» це не працює.

Фото: Стратегія розвитку міста Суми 2030

Де ховається зрада

Як бачимо, перемоги, без сумніву, є... Та чи не за кожною з цих перемог ховається зрада на етапі практичної реалізації даних ініціатив у життя.

1. Відсутність контролю коштів бюджету розвитку

Через відсутність комплексного підходу до визначення пріоритетів щорічного використання коштів бюджету розвитку та розпорошення ресурсів при плануванні бюджету між великою кількістю об’єктів, місто має значну кількість розпочатих та не доведених до завершення реконструкцій. Їхня вартість зростає у 2-3 рази від початкових договірних цін, а бюджет зайво втрачає сотні мільйонів гривень.

Депутатський корпус до поточного року практично не мав впливу на ручний режим розподілу коштів за титульними списками замість програмного чіткого та прозорого визначення черговості реконструкції так званих «євродворів». Ще у 2016-му році на кількох засідання планово-бюджетної депутатської комісії керівнику УКБ надано завдання розробити програму їх реконструкції із чітким визначенням черговості. До сьогодні програму не розроблено, проте в бюджеті більше конкретизуються об’єкти реконструкції. За аналізом попередніх 3 років, понад ⅔ відремонтованих дворових територій припали на округи правлячої партії ВО «Батьківщина».

Фото: Данкор онлайн

Для контролю за використанням коштів, найбільшим розпорядником бюджету розвитку управлінням капітального будівництва, на вимогу громадськості, депутатами навіть була створена тимчасова контрольна комісія. Але працювати вона так і не почала...

2. Недофінансування програм розвитку

Як і вище згадана стратегія цільової програми розвитку в місті прописані обширно та детально, в них закладені досить позитивні нормативи, досягнення яких дійсно призведе до соціально-економічного розвитку громади. Проте, на етапі їх виконання знову з’являються проблеми.

В першу чергу, при прийнятті бюджету, виділяється недостатньо коштів на реалізацію запланованих програм. Так, для прикладу, згідно з програмою розвитку пасажирського транспорту, щороку мали б придбаватися 10-20 тролейбусів, а при плануванні бюджету план зменшувався до 0-4. Ще один приклад — ігнорується розроблена з громадськістю комплексна програма розвитку міської велоінфраструктури, натомість плануються непов’язані між собою відрізки велодоріжок як вкраденої частини тротуарів, коли їх реконструюють.

Фото: Транспортный портал города Сумы

3. Ігнорування власних рекомендацій використання ProZorro

Ще з 2016 року рішенням міської ради всім розпорядникам бюджетних коштів рекомендовано використовувати електронну систему ProZorro при здійсненні так званих допорогових закупівель (вартістю до 200 тисяч гривень для товарів та послуг й до 1,5 мільйонів гривень для робіт).

Скріншот: prozorro.gov.ua

Проте, абсолютно всі розпорядники протягом наступних трьох років ігнорували дану рекомендацію, абсолютно непрозоро проводячи 9 з 10 таких закупівель. З міського бюджету щороку зайво витрачалися десятки мільйонів гривень. Та міських депутатів це зовсім не бентежило.

Спроби запровадити обов’язкові «прозорі допороги» у 2018 році за ініціативи фракції Самопоміч та у 2019 році за ініціативи коаліції ГО «Сумська платформа реформ» провалилися. Проєкт рішень не були підтримані завдяки спротиву фракцій «Батьківщина» та «Опоблок».
У 2020 році проблема вирішилася завдяки прийнятому Верховною Радою закону.

4. Транспортне лобі у сесійній залі

Протягом каденції Ради-7 мали місце кілька спроб застосувати контроль депутатські функції у транспортній сфері. Зокрема, намагалися розірвати рішення виконкому щодо затвердження результатів транспортного конкурсу та про встановлення необґрунтованих тарифів на перевезення.

Фото: Національна поліція

Кілька етапів транспортного конкурсу 2016-2017 років не вирізнялися відкритістю від формування конкурсної комісії та прописанням вимог для учасників до процедури проведення і затвердження результатів: закриті засідання, неврахування пропозицій, умови під старих учасників, судове оскарження, димові шашки.

На сесії міськради 29 березня 2017 року депутати намагалися (ініціатор – фракція «Солідарність») скасувати результати конкурсу. Не підтримали пропозицію фракції «Батьківщина», «Опоблок», «Самопоміч».

Мітинг «Як їздити по 3 гривні у маршрутці». Фото: Сумський транспортний колапс

Спробу скасувати рішення виконкому про безпідставне підвищення вартості проїзду (з урахуванням завищеної кількості здійснених перевезень, невідповідної вартості пального, заниженого обсягу пасажиропотоку) у маршрутках 21.02.2018 не підтримано фракціями «Батьківщина», «Опоблок», «Свобода».

Крім того, 30 липня 2019 року коаліція ГО «Сумська платформа реформ» ініціювала проєкт рішення щодо обов’язкового розміщення на зупинках графіків руху маршруток, з метою контролю за виконанням перевізниками умов договорів. Завдяки фракціям «Батьківщина» та «Опоблок» рішення провалено.

5. Неналагоджений зв’язок між містянами та депутатами

Ще одним фейлом діючого складу міської ради можна назвати відсутність належної комунікації між виборцями та обранцями:

  • у громадських приймальнях за графіком знайти депутата не так просто
  • зазначені на сайті міської ради електроні скриньки не завжди відповідають
  • передбачені законом щорічні депутатські звіти відбуваються не системно
  • мешканці часто уявлення не мають, хто є депутатом за їхнім округом
  • розуміння суті депутатської роботи (в тому числі й самими депутатами) досить далеке від істини
  • депутатські запити використовуються як інструмент піару, а не розв'язання питань
Приймальня депутата в Кременчуці. Фото: Програма плюс

Коли громадян запросили на сесію, депутат зачитав запит, рада підтримала, і мешканці задоволені, не розуміючи що рада підтримує абсолютно всі запити і підтримання запиту це лише дозвіл до його передачі на розгляд виконавчими органами, а не розв'язання питання по-суті

Ця «підтримка» не означає абсолютно нічого, бо в більшості випадків відповідь на запит аналогічна зверненню громадян: «Дякуємо — ми вас почули, залишайтесь на лінії». Проте депутатів, схоже, підхід «А що я? Я звернувся – мені відмовили» влаштовує.

Додатково окремим пунктом (бо це вже не про раду), варто б винести закриття онлайн-приймальні міського голови. Коли на заміну онлайн-приймальні не було запропоновано жодного кращого ІТ-рішення для комунікації (так само як і немає його для зв’язку з депутатами), натомість у холі мерії виставили скриньки для паперових побажань.

У даному напрямку конче необхідно провадити інформаційно-роз’яснювальну роботу, в тому числі й використовуючи інструменти висвітлення діяльності ради, яка має працювати не на піар міського голови, а на донесення суспільно-корисної інформації до платників податків.

Фото: smr.gov.ua

Читайте також: Навіщо нам депутати і як вони мають працювати

Текст підготовлено в рамках реалізації проєкту «Гарна спроба, але ніт!», який здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Подобається читати Цукр? Ми збираємо кошти, щоб робити місто Суми кращим, створюючи тексти про події, що змінюють, та людей, які живуть поруч. Твій фінансовий внесок від 50 гривень допоможе розвитку локального видання та рідного міста.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.