Statt

Ілюстрація: Анна Чирва

За якихось два місяці на нас всіх очікують чергові вибори, в ході яких ми разом визначатимемося, кому ж надати мандат народного представництва у місцевих радах. Вже сьогодні з кожного другого білборда на тебе поглядає усміхнене кандидатське обличчя чи інтригує загадкове політичне гасло.

Не варто бути Нострадамусом, щоб спрогнозувати, що зовсім скоро засилля зовнішньої політичної реклами традиційно перетвориться на гонитву популістичних обіцянок, що не мають нічого спільного з реальністю. Тож як не потрапити в тенета передвиборчого популізму та зробити відповідальний свідомий вибір? У першу чергу, варто розібратися за що саме відповідають місцеві депутати чи міський голова, якого ми звикли називати мером, та як взагалі працює місцеве самоврядування.

Розуміти принципи розподілу влади вкрай важливо. Ще зі школи ми всі пам’ятаємо про три гілки державної влади: законодавча, виконавча та судова. Але в тексті поговоримо про інший розподіл влади — за рівнями.

Традиційно українці звикли вважати вибори центральної влади важливішими за вибори влади у своїх містах та селищах. Але такий висновок є хибним. Особливо, якщо взяти до уваги проведену після 2015 року децентралізацію та бюджетну реформу. Внаслідок них міста та ОТГ отримали більше самостійності для прийняття важливих рішень та в рази більше коштів на реалізацію корисних ініціатив.

Так, для прикладу, депутати Сумської міської ради діючої каденції, у порівнянні з попередниками, почали розпоряджатися утричі більшим міським бюджетом: казна внаслідок законодавчих змін зросла з одного до трьох мільярдів гривень.

На розвиток міста: ремонт доріг, тротуарів, закупівлю тролейбусів — міська влада отримала змогу витрачати вдесятеро більше коштів. Для порівняння бюджет розвитку 2013 року складав 60 мільйонів гривень, а у 2016 — 600 мільйонів

Тому зробити свідомий вибір свого представника у владі на місцях не менш важливо, ніж зважено та з розумінням підійти до вибору народних обранців на національному рівні.

У першу чергу мова про локалізацію на рівні територіальних громад. Питань щодо важливості й доцільності діяльності депутатів районних рад більш ніж достатньо. Тому у тексті розкажемо саме про первинних суб’єктів місцевого самоврядування: згідно профільного Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» — це територіальна громада села, селища та міста.

Що собою являє місцеве самоврядування?

Простими словами — це можливість громади самостійно, без втручання центральної влади, вирішувати певні важливі для неї питання. Система місцевого самоврядування включає:

  • територіальну громаду;
  • сільську, селищну та міську раду;
  • сільського, селищного та міського голову;
  • виконавчі органи сільської, селищної та міської ради;
  • старосту;
  • органи самоорганізації населення.

Для спрощеного розуміння функцій окремих складових місцевого самоврядування, можна провести аналогію із центральною владою. Міський голова — це президент, міська рада — парламент, виконком — уряд, а виконавчі органи — міністерства.

Навіщо нам депутати?

Міські, сільські та селищні ради являються представниками територіальних громад. Від їх імені та в їх інтересах ці ради здійснюють функції й повноваження місцевого самоврядування. Громада обирає місцевих депутатів, які руками та головами й здійснюватимуть дані функції.

У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов'язаний:

  • підтримувати зв’язок з виборцями, громадськими організаціями, трудовими колективами, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території;
  • інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів та програм соціально-економічного розвитку, місцевого бюджету, рішень ради й доручень виборців;
  • брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців;
  • вивчати громадську думку;
  • вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати участь у їх вирішенні;
  • визначити й оприлюднити дні, години та місце прийому громадян;
  • вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви й скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення в межах повноважень.

Як має працювати депутат?

Місцеві депутати працюють як під час підготовки та проведення сесійних засідань, так і в період між ними.

З проєктами рішень, зверненнями та запитами вони засідають на постійних профільних комісіях, можуть долучатися до роботи тимчасових комісій чи робочих груп з різних питань, працюють з виборцями на округах і проводять прийом у громадських приймальнях

На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків за своїм місцем роботи.

Про результати своєї діяльності місцеві обранці звітують у різних формах. Інформація про роботу кожного депутата акумулюється на сайті Сумської міської ради. На сайті міської ради за посиланням можна знайти інформацію з контактами депутата. Як у незручній базі знайти свого депутата – можна дізнатися тут.

Що робить міський голова?

Міський, сільський, селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади міста, села або селища.

Він за посадою очолює виконавчий комітет міської ради, головує на її засіданнях. Також  забезпечує роботу органів виконавчої влади, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.

Міський голова не може працювати за сумісництвом на іншій посаді, навіть на громадських засадах. Виключенням можуть буть викладацька, наукова, творча робота, медична практика, інструкторська та суддівська практика зі спорту у неробочий час, займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

Як проходить день мера та які питання він вирішує?

Міський голова є штатним працівником виконкому міської ради, тому він:

  • організовує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
  • підписує рішення ради та її виконавчого комітету;
  • вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради, склад виконавчого комітету, структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів;
  • скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради й головує на пленарних засіданнях ради;
  • забезпечує підготовку на розгляд ради проєктів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету;
  • призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності;
  • представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, а також у міжнародних відносинах;
  • веде особистий прийом громадян;
  • забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;
  • видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Не рідше одного разу на рік міський голова звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

Яка зарплата у міського голови та депутатів?

Для багатьох це стане відкриттям, але місцеві депутати за свою депутатську роботу не отримують заробітної плати. Робота ж міського голови та його заступників оплачується бюджетним коштом. Розмір заробітної плати «мера» визначається міською радою (тобто, депутатами) шляхом прийняття міського бюджету та затвердження відповідного штатного розпису для працівників виконавчих органів ради.

Так само, коштом платників податків, працюють міські чиновники: працівники різноманітних відділів, управлінь та департаментів міської ради. А от міські депутати виконують свою діяльність на громадських засадах, маючи при цьому можливість працювати на будь-якій оплачуваній роботі чи займатися бізнесом.

Для порівняння депутати Верховної Ради, що отримують заробітну плату з бюджету, не мають права працювати на інших посадах.

Що таке «депутатські кошти»?

Хтось можливо заперечить: «Та хоч і без зарплати, так їм депутатські кошти видають: раніше 300 тисяч, а цьогоріч цілий мільйон!». Кошти на виконання доручень виборців дійсно щорічно передбачаються при плануванні міського бюджету і їхній розмір визначається рішенням міської ради. Без сумніву, питання можуть викликати як ефективність використання цих коштів за округами окремих депутатів, так і доцільність існування даної процедури загалом. Але депутати не отримують цих коштів і навіть не є їхніми розпорядниками.

Кожен міський обранець, на підставі звернень виборців, формує заявки на використання коштів з такого собі спільного депутатського фонду. Усі проплати здійснюються відповідними структурними підрозділами міськради з дотриманням загальних бюджетних процедур.

Чому люди йдуть у владу?

Без сумніву, у кожного кандидата в депутати своя мотивація. І неможливо знайти універсальну відповідь. Але спробуємо узагальнити та максимально спростити. Пропонуємо наступну градацію:

  • Депутати-активісти — ті, хто дійсно готові самовіддано працювати на благо рідного міста (найкорисніша, але не найчисельніша категорія);
  • Депутати-бізнесмени — метою яких є лобізм певних напрямків діяльності, просування бізнес-зв’язків, пошук шляхів лояльності влади;
  • Депутати-чиновники — сумісники для спрощення виконання службових обов’язків, коли «сам запропонував — сам поставив задачу — сам виконав»;
  • Депутати-нарциси — депутатство заради депутатства, отримання визнання, потішання власного его, отримати статус і ним тішитися;
  • Депутати-випадковості — ті, кого попросили зайняти місце у списку про всяк випадок, але раптом зірки склалися та отримали депутатські крісла.

Бачення категорій є суб’єктивним. Перелік не є виключним. Суміщення цілком можливе.

Звідки беруться «погані депутати»?

Знову ж таки очевидні речі, але для декого можливо стануть відкриттям. Будь-яка влада не падає на нас з неба. Депутатів обирає громада і відповідальність за вибір несе кожен з нас. Навіть коли ти не пішов на виборчу дільницю — ти зробив свій вибір, пасивно приєднавшись до вибору більшості.

Поширена теорія «став депутатом — перетворився на ворога народу» — є категорично помилковою. Усі депутати різні. Депутати, президенти чи мери — такі ж люди, як і всі інші, зі своїми позитивними та негативними якостями. І навіть якщо вам здається, що когось влада перетворила з виключно позитивного персонажа на останнього негідника, то вам це здається. Він таким і був, просто ви не розгледіли.

А от що дійсно може впливати на загострення певних негативних рис представників влади — так це відсутність контролю з боку громадськості та небажання обох сторін до налагодження співпраці на благо спільних інтересів

Як співпрацювати зі своїм депутатом?

Чи відомо вам, що місцеві депутати також розподіляються за виборчими округами й за кожною адресою закріплений певний обранець? Співпраця виборця з депутатом не обмежується галочкою в бюлетені. Знайти інформацію про свого депутата, контактні дані, адресу громадської приймальні, звіти про роботу обранця можна на сайті міської ради або за допомогою сервісів громадської веб-платформи. Однак, варто розуміти, що місцевий депутат не чарівник. Депутат має виконувати свої обов'язки виключно в межах чинного законодавства.

На що можуть впливати мер та депутати?

Місцева влада може впливати виключно на ті напрямки, що належать до її компетенції в межах населеного пункту. Зокрема йдеться про:

  • місцеві фінанси та формування місцевого бюджету;
  • встановлення місцевих податків та зборів;
  • управління комунальною власністю;
  • управління об'єктами житлово-комунального господарства та побутове обслуговування;
  • збирання, утилізація та знешкодження побутових відходів;
  • управління землею, що належить територіальній громаді;
  • благоустрій населеного пункту;
  • управління закладами дошкільної та загальної середньої освіти;

Детальніше про це можна почитати в профільному законі.

Без сумніву, більше можливостей виконати обіцянки та впливати на ситуацію мають депутати тих фракцій, що у складі міської ради перебувають у більшості. Вони мають достатню кількість голосів, щоб приймати рішення про зміни до бюджету та можуть впливати на діяльність виконавчих органів

Найпоширенішими ж інструментами опозиційних депутатів залишаються депутатські звернення та депутатські запити, вплив яких на місцеву виконавчу владу вкрай неефективний.

Що не може робити мер та депутати?

Місцеве самоврядування не займається:

  • визначенням рівня зарплат та пенсійним забезпеченням;
  • обороноздатністю країни та встановленням контрактної армії;
  • розслідуваннями кримінальних правопорушень та притягненням винних до відповідальності;
  • регулюванням загальнодержавних податків та мит;
  • встановленням більшості тарифів на комунальні послуги (частиною все ж займається);
  • ремонтом доріг державного значення;
  • іншими питаннями національного рівня.

Які найбільш популістичні обіцянки кандидатів виходять за рамки їх повноважень?

Місцеві депутати не мають жодного відношення до високих пенсій чи контрактної армії, дуже опосередковано можуть торкатися питання справедливих тарифів. Зокрема, тарифи на обслуговування «жеків», на вивезення сміття, вартість проїзду у міському транспорті, затверджуються міськвиконкомом. Місцеві депутати не забезпечать кінець епохи бідності чи бандитам тюрми. Місцева влада не може ремонтувати дороги поза межами населеного пункту чи навіть дороги в межах міста, що не належать до міських. Місцева влада не зробить вас щасливішим та не змусить більше посміхатися. Та можна припустити, що прийдешня кампанія буде ще більш щедрою на популістичні безглузді лозунги.

Що робити, аби відрізнити брехуна від реально хорошого майбутнього депутата?

Перш за все — читати й думати. Читати передвиборчі програми як партійних осередків, так і обіцянки конкретних кандидатів. На жаль, виключно через висування від політичних партій зараз можна стати депутатом міської ради. Але водночас дуже важливо не вестися на бренд партії. Ви не обираєте партію — ви обираєте людей. До місцевої специфіки діяльності будь-якому партійному керівництву абсолютно байдуже. Партійні лідери не прийдуть вирішувати проблеми вашого міста.

Задавайте питання кандидату. Навіщо це йому? Які проблеми і як він збирається їх вирішувати? Як співпрацюватиме з громадою? Як він планує знаходити час для виконання складної неоплачуваної роботи?

Найважливіше — не припиняти контроль та співпрацю з депутатами після їх обрання. Це вже може бути інша особа, ніж кандидат, з яким ви спілкувалися попередньо. Але дізнатися, хто є депутатом за твоїм округом і разом робити місто кращим — у твоїх силах. Саме так — не давати вказівки, а співпрацювати, бо всупереч загально прийнятому уявленню депутати не є нашими слугами.

Чи можна відкликати депутата?

Законом передбачено процедуру відкликання як депутата, так і міського голови. Процедура відкликання прописана в Законі «Про статус депутатів місцевих рад» та є досить непростою. Вона потребує проведення зборів виборців, створення ініціативної групи, відкритого збору підписів виборців, залучення територіальної виборчої комісії. І навіть після проведення всіх процедур останнє слово залишається за вищим керівним органом політичної партії, який має право як підтримати народну ініціативу про відкликання депутата, так і відмовити в такій пропозиції.

Як приймають рішення та хто пропонує ідеї?

Рішення у міські раді приймаються під час проведення сесійних засідань більшістю голосів від загального складу ради — з урахуванням міського голови та секретаря міської ради.

Сесія ради скликається міським головою за потреби, але не менше одного разу на квартал. З питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності — не рідше ніж один раз на місяць. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Напередодні розгляду питання на сесіях розглядаються постійними депутатськими комісіями та під час погоджувальних рад. Містяни мають право брати участь у всіх засіданнях ради, виконкому, депутатських комісій.

Як варто дякувати міському голові та депутатам?

Дуже просто. Ніяк! Підтримання міської інфраструктури у належному вигляді — це обов’язок міської влади. І робиться це не за особисті гроші депутатів чи мера, а за бюджетні кошти. Тобто за рахунок платників податків.

Саме ми, як члени громади, є власниками всього комунального майна. І саме для ефективного управління спільними ресурсами та бюджетом громади ми разом обираємо депутатів, міського голову і чиновників. Усі будівництва, ремонти, реконструкції, придбання відбуваються за кошти міського бюджету. А міський бюджет наповнюють всі платники податків, тобто кожен мешканець нашого міста.

Основним наповнювачем місцевих бюджетів є податок з доходів фізичних осіб, тобто ті 18%, що були утримані з вашої заробітної плати. Саме найманий робітник є основним інвестором у міську казну, що своїм ПДФО наповнює дві третіх власних надходжень міської казни

Тому, якщо й маєте бажання подякувати будь-якому представнику влади, то хіба що за ефективне та раціональне використання ваших грошей, які ви у вигляді податків сплатили до міського бюджету. Але не забувайте, що міському голові та чиновникам ви вже віддячили оплаченою заробітною платою, комфортним робочим місцем, службовим автотранспортом за рахунок тих самих податків.

Текст підготовлено в рамках реалізації проєкту «Гарна спроба, але ніт!», який здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Вас може зацiкавити

🗣 Український діяч чи царський слуга: у «Хабі на Кузнечній» поговорять про Гарасима Кондратьєва
Квитки коштують від 100 до 300 гривень
🏘 Як звичайний квартал у Сумах перетворився на мистецький
Тут виготовляли ґудзики з мушель-перловиць
🏃 У Сумах проведуть забіг на честь загиблого військового Романа Анохіна
Участь у забігу коштує від 100 до 300 гривень
🏖 У Сумах створили дизайн-проєкт відновлення набережної Псла
Методичка про річки й оновлена набережна Псла
🌆 Місто з козацькими сотнями й жителями, які знають усе про все. Якою Охтирку побачили урбаністи
Як і навіщо з’явилася урбан-візія Охтирки
🏃‍♀️ Потренуватися з учасницею Олімпійських ігор: як зареєструватися
Для участі треба зробити внесок 350 гривень

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: