Як виглядає типовий робочий день директора Мануфактури, яким буде ТРЦ у 2020-му та як розвиватиметься місто Суми, — говоримо у другій частині інтерв'ю з Володимиром Лободіним.
Про життя до "Мануфактури" ви можете більше дізнатися з першої частини нашого інтерв'ю.
Спілкування про сім'ю та роботу продовжуємо безпосередньо на робочому місці директора. Тут же він зустрічає знайомого (назвемо його З, — ред.) і ми стаємо свідками діалогу:
Л: Я сьогодні зайнятий. Вночі на Київ їду...
З: Давай я тебе пізніше спіймаю?
Л: Сьогодні важко... Лови хіба що на мийці опів на другу. На Прокоф'єва.
Графік дня та виховання дітей
Мій звичний графік: підйом о шостій ранку, вигул собаки, якщо немає канікул у школі, розвожу дітей по школах. З восьмої — на роботі.
У понеділок, середу та п’ятницю в обід ходжу в спортзал. Спорт у мене займає близько 50 хвилин. Потім 10-15 хвилин на душ і перевдягання.
Старша донька вже сама займається, молодшого по вечорах везу на карате або теніс, дивлячись який день тижня. Іноді дружина допомагає. Крім цього, водимо його на англійську та програмування.
В неділю у нас чітка домовленість: це сімейний день. Усе насправді серйозно. Аж до штрафів. Ми не користуємося гаджетами, не вмикаємо комп’ютери, не граємо в ігри... Лише настолки або книги. Ну, і проводимо час на вулиці, на гірці чи ще десь. Соціальні мережі —табу. Одне використання — 50 грн штрафу. Колись менший так розорив старшу доньку. Порушила правило — давай 50 грн. Так само у нас табу на використання гаджетів у санвузлах. За це штраф 200 грн. Я, буває, сам попадаюсь. А що робити? Як і домовлялися, "башляєм" малому.
Робочий день офіційно має закінчуватися о шостій, але зазвичай я працюю до сьомої чи до початку восьмої години вечора. Потім забираю доньку з репетицій, собаку вигулюю... Вдома — опів на десяту. Там читаємо з дітьми книжки, а о десятій — уже "у відключці". Якось більше оптимізувати графік при цьому навантаженні поки що неможливо.
Бувають екстренні випадки, коли доводиться змінювати плани і приїжджати на роботу. Буквально пару тижнів тому о 21:00 дівчинка в одному з туалетів ТРЦ порізала собі вени. Охоронець побачив при обході. А так би ще 15 хвилин і могли не врятувати (Лободін пропонує показати нам фото, але ми відмовляємося, — ред.). Каже, її кинув хлопець. Ще колись знімали дівчинку з даху. За пожежними нормами, у нас обов’язково має бути доступ на дах в одному місці, от вона його знайшла і залізла на дах. Схопили вже буквально за руку. Знову ж, при обході.
Це я вже мовчу про збори. Такі збіговиська у нас тут організовуються... Прямо під камерами стоять з обох сторін по сорок хлопців: оп, і починається "двіженіє". Вдень, поки не було паркану між нашою територією і "Колібрі", там також хлопці збиралися вирішувати “чия територія”. Двіжуха на березі річки була постійно, ходили "тьоркі тєрєть".
Взагалі в стані максимальної готовності 24 години на добу. Дружина часом робить зауваження, що вайбер та вотсап постійно "квакають".
Влітку розклад трохи інший: прокидаюсь о 5:45, вигулюю собаку, і з 6:30 до 8:00 граю в теніс на корті. Це літо було достатньо важке через сімейні обставини, а от минулого літа 6 днів на тиждень грав із друзями в тенісній академії. Мені особисто в Сумах не вистачає критих тенісних кортів. Зима прийшла — грати ніде. Правда і влітку складно, бо якісних відкритих кортів також небагато.
Про Суми та потенційних інвесторів
Дешевизна робочої сили — відносне поняття. Можна порівнювати з Києвом, але наші люди все більше починають себе цінувати. Почали розуміти, ринок праці — це все таки ринок. Уже не так, як раніше: будеш працювати і крапка. Ми продаємо свій життєвий час і своє здоров’я, і хочемо продати його якомога дорожче. Хтось готовий за тисячу гривень працювати, комусь і 20 тис. грн мало.
Інвесторів треба шукати, бо самі вони не приїдуть. Чому в Словаччині є завод KIA? У компанії працювала програма глобального розширення, Президент Словаччини поїхав до голови правління KIA, віддав візитівку і сказав, що, якщо вони прийдуть до Словаччини, він зробить усе від себе залежне, щоб їм було комфортно. У результаті завод у Словаччині виробляє автомобілі KIA для усієї Європи. У них не було нічого, а отримали все. Суто політична воля.
Місцевий приклад — завод "Технологія". Як би там не казали, що є до них якісь питання, вони, менше з тим, тут працюють і платять зарплату, зробивши все з нічого. Бо на їх місці реально не було нічого.
У нас великий розумовий потенціал. Ми ж бачимо, які розумні і креативні молоді люди у нас працюють. У тій же ІТ-сфері скільки людей працює на аутсорс?
Про професійні цілі та другу частину Мануфактури
На сьогоднішній день мій новий виклик та професійна ціль — друга черга "Мануфактури". Потрібно завершити цей проект. Я вже віддав йому 14 із 40 років свого життя і хочу довести його до логічного завершення. Сьогодні це буде зробити простіше, ніж коли будували першу частину "Мануфактури".
Коли будувалася перша частина, були інші часи: інші погляди на гроші, на заробітки та і самі заробітки в цілому були іншими, і правила ведення бізнесу. 5 років тому Україна вступила в жорстку еру капіталізму та конкуренції. Зараз рахується кожна копійка, і ми вже переходимо до західного підходу веденню бізнесу: кожна інвестована гривня чи долар повинні приносити результат.
Друга черга Мануфактури запланована як спортивно-оздоровчий комплекс. Першочергово в проекті був окремий проект "фізкультурного комплексу", але ми вважаємо, що сьогодні він економічно не обгрунтований, тому і не будуємо. Зараз ми розробили проект, який буде прибудований до "Мануфактури" і маємо шанс, що саме він і буде реалізований. З наступного тижня плануємо вже почати роботи.
На другому поверсі другої частини буде спортивно-оздоровчий комплекс з трьома басейнами: один розміром 25 на 20 м, інший, дитячий, — 14 на 5 м та ще один — для немовлят — 4 на 4 м. Також буде джакузі, чотири сауни і фітнес-зона. Загальна площа другого поверху — 4 тис. кв. м.
На першому поверсі тисячу квадратів займе підбасейний простір і 3 тис. кв. м віддамо під торгівлю. Із них, 1,4 тис. квадратів займе один ключовий оператор, 700 кв. м — атріум і дрібні магазини.
Якщо почнемо будівництво в березні, то за моїм графіком, маємо здати об’єкт наприкінці травня 2020 року. Як відбуватиметься фінансування і чи вплине на це політика — побачимо в процесі.
Про можливу міграцію та політичні амбіції
Були різні пропозиції. Двічі задумувався про перехід на інші проекти, але до сьогоднішнього дня знаходимо якісь спільні точки зору з власниками, і тому я досі лишаюся тут. Через два роки добудую проект — на місці просто топтатися не планую. Все залежить від розвитку, від кон'юнктури розвитку ринку України, але за кордон точно їхати не планую. Я там був. Там ніхто нас не чекає. А з нуля там починати треба років у 20-25, аби після 30 бути готовим до чогось. Хоча мої знайомі з Донбасу, які були вимушені переїхати, і в 45 змогли все кинути і почати з нуля.
Життя непередбачуване. Треба буде починати з нуля — почнемо з нуля. Але на найближчі два роки мої плани ось такі.
Політика? Може бути, а може й ні. Все залежить від того, з ким іти. Ходити аби з ким — вже надивилися.
У мене були спроби піти. Слава Богу, що він мене уберіг від цих необдуманих кроків і я просто два роки спостерігаю, отримую якісь пропозиції, але поки що на найближчий час не планую туди йти.
Я вважаю, що найбільш правильні інвестиції — це інвевстиції в дітей, у своє здоров’я та самоосвіту. Наскільки я буду готовий іти в 45 кудись далі, я не знаю. У нашій країні важко щось прогнозувати.
Я буду жити в цій країні. Не хочу звідси їхати. У мене відносно високі стандарти життя, але я вважаю, що якщо хочеш кращого, змінюй сам! Бидло завжди було і є. Тих, які хочуть щось зробити і змінити, завжди менше. 10-20-30%, але все одно це може досягти якоїсь критичної маси, яка хоче щось змінити.
Необхідні зміни та важливі поради
Кугутство в Сумах, на жаль, процвітає. Є також питання стосовно безпеки. Ці "двіженія малолєток"... Їх виховання боляче б’є по розвитку загалом. Їх навчили, що у них є права, але забули пояснити, що є і обов’язки.
Стоїть група таких на другому поверсі, перед дитячим куточком. Людей 6-7. Труть тьорки.
Я підійшов і запитую "Молоді люди, вибачайте, що вмішуюся. Може вам чимось допомогти?” Їх старший, голови на дві вищий за мене, каже “Собі поможи!”
І з ними, на жаль, можна тільки їхньою мовою вирішувати такі ситуації.
Робота з ними ніяка не ведеться. Ми постійно їх бачимо на території. Ми звертаємося до поліції, але... Зокрема, минулого року, коли була активізація цього руху, збиралися у голови ОДА, зверталися до профільних органів, пояснювали ситуацію, що реагувати на такі випадки — відповідальність влади. І це ж в центрі міста, а я боюся уявити, що відбувається у віддалених його районах.
Три речі, які треба змінити в Сумах:
- Комфортні зони відпочинку. В Сумах ніде відпочивати тим же дітям. Є класні місця, але не доведені до пуття.
- Система громадського транспорту. Маршрутки бісять просто і дивитися бридко. Самі маршрути незрозумілі. Я їжджу нечасто, але не можу зрозуміти їх. Між містами вже більш-менш із цим краще, дорогу на Харків та Київ трохи зробили, потяги хоч якісь ходять.
- Немає якогось просування міста. У нас є класні "ЧеховФест", "Ніч музеїв", у людей є запит на культурний розвиток, за яким і логічно послідують економічний розвиток та прихід інвесторів. Інвестор оцінює скільки людей живе, яка якість робочої сили, який рівень заробітної плати буде в таких умовах.
Поради молоді, аби стати затребуваним спеціалістом:
- На кожному етапі життя треба вчитися. Ти щоденно, щохвилинно "образовуєшся". Зараз щось актуально, через годину — неактуально.
- Самоосвіта — це не потреба, це необхідність. Треба бутм не тільки "за спеціальністю". Якщо ти спец в медіа, що тобі заважає розбиратися, наприклад, в інвестиціях? Я, за освітою, економіст-бухгалтер, юрист і магістр державного управління. При цьому мені довелося стати інженером-будівельником і мені вже мало хто зможе проїхатися по вухах що, де і як має працювати. Я через себе це пропускав і отримав досвід. Дуже комфортний спосіб навчання — спілкування з людьми. В університетах дають важливі базові знання, але їх треба потім постійно поповнювати та оновлювати.
Що робити, щоб знайти роботу та бути успішним
Треба хотіти, мріяти і думати про це. У процесі ви генеруєте можливі варіанти, шукаєте засоби та інструменти, і вони наче випадково згодом прилітають. Коли ви згодом це аккумулюєте, приходить усвідомлення того, що ти прийшов до того, що шукав.
Треба робити кроки. Ти не маєш права говорити, що у тебе не виходить, якщо ти не спробував цього зробити. Мріяти про збагачення — мало. Треба робити якісь кроки, якщо бачиш шлях до своєї мрії.
Мені було страшно починати проект, страшно будувати, часом страшно переступати через якісь моменти в керівництві, але треба переступати через це.
У книзі "Сім навичок високоефективних людей" 70% змісту говорить про наступне:
Щоб людина була успішною, вона має бути, в першу чергу, успішною у своїй сім’ї. Це той фундамент, який стимулює розвиватися далі.
Фото: Ольга Коренєва
