Після того, як кілька днів тому центр Сум обстріляли із РСЗВ з касетними частинами, серед сум’ян поширилися чутки, мовляв, росіяни просуваються на Сумщині й тому можуть тепер безперешкодно бити по місту з РСЗВ. Чи могли росіяни й раніше дістати до міста з РСЗВ, яким саме типом установки вдарили по місту 3 червня, та яку тактику для цього використали — запитали у військового експерта Defense Express Івана Киричевського.
Тепер РСЗВ дістає до Сум?
3 червня росіяни вдарили практично по центру міста з РСЗВ з касетною частиною. Військовий експерт Defense Express Іван Киричевський припускає, що по Сумах поцілили саме із «Торнадо-С». Це такий собі російський аналог HIMARS, створений на базі системи «Смерч». «Торнадо-С» має можливість для керування й може стріляти на відстань до 130 кілометрів, пояснює експерт.
Маса однієї ракети — 870 кілограмів, для порівняння маса балістичної ракети Іскандер, якою росіяни вдарили по центру міста 13 квітня, — до чотирьох тонн.
— Удар із РСЗВ — це, на жаль, не новий терористичний акт росіян, цього можна було від них очікувати. Пригадаймо, що трапилося 13 квітня. Удар РСЗВ за ефектом ураження був менший, проте психологічний вплив на людей справив на такому ж рівні, як і у Вербну неділю. Адже на це наклалося загострення ситуації на Сумському напрямку й повідомлення звідусіль на кшталт «росіяни наближаються до Сум». Крім того, існує уявлення, що РСЗВ — система для боротьби саме на фронті, а її використали проти цивільних, — пояснює Іван Киричевський.
Експерт пояснює, чому удар 3 червня був саме з РСЗВ «Торнадо-С». По-перше, якщо росіяни використовують озброєння із касетним спорядженням, то зазвичай обирають саме «Смерч» або «Торнадо-С». Різниця в тому, що перша система — некерована. По-друге, це ймовірно не була БМ-21 (бойова машина) «Град», адже стандартна дальність снаряда — 20 кілометрів. Відповідно до міста б росіяни не дістали. Можливо, дістав би «Ураган», але снаряди для нього в противника в дефіциті.
— Так із варіантів лишається «Торнадо-С» — більш керована версія «Смерча». Якщо враховувати максимальну дальність першої установки (130 кілометрів), вона могла стояти навіть в глибині на території Росії, до 90 кілометрів. Щоб вдарити по Сумах, цю РСЗВ не потрібно було підвозити близько до лінії фронту, — пояснює Іван Киричевський.
Із квітня 2022 року росіяни обстрілюють Суми й увесь регіон з різного типу озброєння. Просто вперше використали його саме по місту, за словами експерта. Тож цей удар не залежав від того, що ворог останніми днями просунувся на території Сумщини й окупував певні села. До того ж у травні по Сумській громаді було вісім ударів із РСЗВ, йдеться у повідомленні МВА.
Виключенням може бути, наприклад, 152-міліметрова гармата-гаубиця: щоб здійснити постріл по місту, треба підійти не менше ніж на 10 кілометрів, пояснює експерт.
Чи може ворог розмістити таку зброю в окупованих селах?
Останніми днями росіяни поступово просуваються на Сумщині. 1 червня речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко повідомив, що ворог продовжує тиснути в області, розширюючи територію для заходу своїх військ.
Тоді ж аналітичний проєкт DeepState написав про окупацію села Володимирівка на Сумщині. У ніч на 3 червня проєкт повідомив, що росіяни захопили ще Костянтинівку, а 4 червня — Андріївку та Водолаги нашої області. Наскільки ситуація критична та які ризики є для міста Цукр пояснював раніше.
— Зараз така обстановка, що розмірковувати чим росіяни зможуть бити, а чим ні — немає сенсу. Сьогодні вони просуваються на Сумщині, проте не вглиб, а намагаються ширше охопити прикордоння, — говорить Іван Киричевський.
Проте ворог не може просто поставити будь-яку зброю в окупованих селах й стріляти звідти, зменшуючи відстань, з якої можна вражати місто.
— Звісно, не можна сказати так про все озброєння, але більшість вони не поставлять в окупованих селах, адже ми його швидко виявимо і знищимо, росіяни не ризикують. Існує так звана «кіл-зона» — 10-15 кілометрів в обидві сторони від лінії фронту, по якій постійно працюють дрони. Росіяни не можуть завозити туди багато техніки, як це було в березні 2022 року. Тоді в нікого не було стільки дронів, як зараз. Це створює гостру ситуацію і для нас, і для росіян, — пояснює експерт.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
