Наші бабусі й дідусі знають багато легенд і бувальщин, які передавалися з покоління в покоління. На Сумщині особливо популярні містичні історії. Чого вартує тільки одна Конотопська відьма? Так старенькі люди розповідають про історії людей, потойбічних персонажів, походження гір і річок.

Працівники Сумського центру культури поспілкувалися з місцевими жителями та записали 46 казок, легенд, описів вірувань, бувальщин з 15 громад області та проілюстрували найцікавіші з них. У деяких розповідях науковці зберегли місцеву говірку. Про домовика, водяника, погану кішку та інші матеріали проєкту можна почитати на сайті центру культури або знайти у Facebook за хештегом #Давняказка. Ми вирішили переповісти деякі містичні легенди Сумщини.

Різдвяна історія про баранчика з села Куземин

Легенду про незвичайного баранчика від бабусі Марти переповіла жителька села Куземин Охтирського району Оксана Філатова 1967 року народження.

«Їхній будинок стояв під замком і було це напередодні Різдва. Вся сім’я зібралася за святковим столом і почали вечеряти. Світла не було, і в той час ніхто двері не запирав. Надворі розігралася велика завірюха. І от різко двері відчинилися і забіг до їхньої хати баранчик. І почав бігати по будинку, круги намотувати. «Ми сиділи, наче зачаровані, — розповідала бабуся, — Не могли поворухнутися». Баранчик побігав-побігав і вибіг із будинку. А вранці вся сім’я пішла до церкви і стали розповідати цю історію старим людям. І один із дідусів сказав, що якби до цього баранчика ми доторкнулись рукою, то він би розсипався кучою золота»

Легенда про Золоту гору

Однією з легенд про село Русанівка на Роменщині поділилася місцева жителька Галина Семеліт 1956 року народження. Це історія про походження назви Золотої гори в їхньому селі.

«У лісі села Русанівка є особлива гора, на ній ростуть могутні велетенські дуби. Старожили говорять, що під якимось із тих дубів-велетнів козаки Запорізької Січі закопали лантух золота. Інша версія говорить, що це золото закопали слуги шведського короля Карла XII, коли втікали додому після розгрому під Полтавою. У той час дійсно Карл XII ночував на одній із вулиць села Русанівка (нинішня вулиця Слобідська). Цей скарб постійно шукали, але не знаходили. А гору продовжили називати Золотою»

Як нечиста сила собакою оберталася

Ще одну легенду розповіла Тетяна Дзекунова 1960 року народження із села Ховзівка на Конотопщині. Вона ж дізналася про це від своєї бабусі 1904 року народження. Це історія про собаку, на яку оберталася нечиста сила.

«Ну бабушка була старєнькая, мене з собою все времня. Я було причеплюсь: «Бабушко, я з тобою пойду». Й було іду слідом ото. У нас там по сосєдству бабушки стариє були, і вона мене [брала], я було ото побіжу з єю слідом, посиджу. І особенно послє 12 часов ночі ідеш додому. Чьо воно послє 12, я не знаю, чого воно так всєгда. І послє 12 ночі вибігає собака. І на перехресті, бабушка каже: "Гля, це якась нечиста чи сила, чи…". І на перехресті хтозна-де дівається. Хтозна, перетворювався у собаку»

Легенда про Дівочу гору

«Легенда про Дівочу гору» — це історія про височину трохи вищу за сто метрів, яка розташована біля села Студенок Шосткинського району. Про неї тут ходить багато легенд. Про одну з них розповіла місцева жителька Софія Янчук-Тимошовець 2006 року народження.

«Закохався колись козак Назар у дівчину Василину. І вирішили вони побратися. Але в ті неспокійні часи, саме перед весіллям, почули козаки, що на Глухів ідуть поляки. І веде їх сам польський король Ян Казимир. Та й почали збиратися в похід. Нареченому Василини теж треба було вирушати в дорогу. Але пообіцяв Назар, що як тільки відіб’ють ворога, він повернеться й обов’язково зіграють весілля. Обіцяла Василина, що буде його чекати. З того часу, як вирушив в похід Назар, кожен вечір приходила Василина на найвище місце біля села, виглядаючи свого коханого.

Пройшов час, відбили козаки поляків з-під Глухова, та й повернулися додому. Але не повернувся її Назар, склав голову в бою. Розпачем і болем сповнилося серце дівчини, але вірна своєму слову не перестала чекати свого нареченого. З того часу часто бачили на схилах гори одиноку постать дівчини, що вдивлялася у бік Глухова. А в темну тиху ніч можна було почути дівочий плач та стогін. З того часу і назвали цю місцевість Дівочою горою»

Як відьма корів доїла

За розповідями стареньких людей, відьми були не лише на Конотопщині. Цю ж історію розповіла Ніна Кисіль, жителька села Жихове Шосткинського району.

«Приходять й кажуть: "Сьодні мая карова падоєна, завтра знов карова падоєна". І тей челавєк каже: "Я прослєжу, хто доє каров". І залєз на сєнавал. Вот пріходе, сєла, доє карову. Вєдьма ж. Абращається у вєдьму. І вона вєдьмує і доє каров. Він слєз із сєнавала і [взяв її] за валосся ззаді, патягнув до пєнька. І каже: "Клади руку". Вона не кладе. "А я табі кажу — клади руку". І вона положила руку. І він узяв і їй пальци атсьок. "Я ж кажу, тепер узнаю, хто єто дєлаєт, шо ходє каров доє". Ну коли атсьок, виходе, глядь — кума. Превращалася у вєдьму і хадила да нього карову доїть»

Містична історія про церкву

Жителька села Перемога Шосткинського району Наталія Кузнєцова 1977 року народження переповіла історію своєї бабусі. Та розказувала про церкву, в якій відбувалося щось дивне.

«У нас в селі була дуже гарна церква, але тоді її розвалили. Ішов парубок з гульні. Підійшовши до церкви, він почув: співали ангели й було освєщєніє, горіли свічки. У парубка піднялася шапка на голові. Дзвонили колокола. І він не опам’ятався, як очутився дома. Розказував батькам, і так з покоління в покоління передається»

Вершник

Історію про містичного вершника розповів Микола Довгополий 1953 року народження із села Некрасове Шосткинського району.

«Моє раннє дитинство, я з друзями організовував усі свої ігри та розваги як на території колишньої колгоспної бригади, так і біля неї. У бригаді налічувалася досить велика кількість коней, яких треба було доглядати, кормити. І кожне літо їх ганяли вночі на пасовисько, що називалося "ночлігом". В один із днів, незадовго до свята Івана Купала, коли ми гуляли, а біля бригади збиралися дідусі й працівники. Я почув від діда Петра Царика́ таку розповідь про вершника, що забирав коней, яких ганяли на ночліги в ніч на Івана Купала. Цей вершник з’являвся опівночі з гучним і досить різким батогом. Забирав коней у тих, хто пасе, а тих, хто там був — бив батогом. Він говорив, що його батько, коли погнав пасти коней на ніч на Івана Купала, заховався під кожух. Але від удару батога кожух лопнув і в нього була розсічена щока. [З того часу] коней на Івана Купала на ночліги не ганяли»

Легенда-загадка по-шаповалівськи

Жителька села Шаповалівка на Конотопщині Надія Лащ переповіла місцеву легенду-загадку. Вона дізналася про неї від Євдокії Федорівни 1925 року народження.

«У старі часи свататися ходили старости. І ось в одному селі була така гарна дівчина. Скільки до неї не приходило старостів — так ніхто й не посватав. Одного разу до неї завітало аж три пари старостів. Поклали на стіл по хлібині. Мати говорить: "Раз ти, донечко, прийняла старостів, то пригощай їх". Дівчина запитує: "Що давати вам на обід: чи одбутки, чи прибутки? Чи задериго́лови? Хто відгадає, як називається ця їжа, то за того й піду заміж". Що їм дівка дала на закуску?»

Відгадка тут

Сало, молоко та квашена капуста

Привіт! Пишіть в коментарях у наших соцмережах, чи відгадали ви загадку та які мали варіанти. А якщо хочете, щоб ми робити ще більше текстів, приєднуйтеся до нашого Клубу. Так ви підтримуєте нас, зокрема фінансово.
для сайту
Владислава Кріцька
редакторка стрічки новин Цукру

Вас може зацiкавити

photo 2024 11 14 15 24 00
💡 У Сумах знову вмикають світло на вулицях по всьому місту
Останніми днями сум’яни почали помічати, що ввечері вмикають вуличне освітлення не лише на центральних вулицях міста. Це підтверджують і повідомлення Сумської міської ради. Цукр запитав головного інженера КП «Міськсвітло», завдяки чому вдалося відновити освітлення всього міста. «Вуличне освітлення вмикають по всьому місту» До 8 листопада включно Сумська міськрада в щоденних зведеннях писала, що вуличне освітлення […]
DSC09376
🕵️ Хто забудовує набережну Псла і заважає сум’янам гуляти вздовж річки? Чи законно це, і що з цим робити
Набережна Псла вздовж вулиці Заливної поступово перетворюється на місце торгівлі. Тут з’явилися альтанки, дерев’яні платформи на воді та інші прибудови, які заважають сум’янам дістатися річки. Збудували їх майже на прибережній смузі заклади «Ребробар» та «Стріха». Але відповідно до закону, зводити щось у прибережній зоні можна лише на відстані 50 метрів. Чому сумські заклади цього не […]
photo 2024 11 13 15 13 12
🌱 Екобренд rekava виграв 250 тисяч гривень на розвиток свого бізнесу
Екобренд rekava, заснований в Сумах, посів третє місце у конкурсі «Бізнес-трамплін 2.0». Це конкурс підтримки малих та ветеранських підприємств. Про перемогу CEO екобренду написав у Facebook. Як команда виграла та на що витратить кошти — розповідаємо в новині. 763 людини проголосували за rekava Участь у конкурсі взяли 700 українських підприємців, десять з них стали фіналістами. […]
5ae9a467 eee3 4cbe aed9 7dd6636d3695 1100x619
🪖 «У роті лишилося сім бійців». Військові 117-ї бригади розповіли про недбале ставлення до них — відео «Кордон. Медіа»
Військові 155-го батальйону 117-ї бригади тероборони із Сумщини розповіли, як загострилася ситуація на фронті з вересня, і показали аудіозаписи із погрозами від командира одного батальйону 63-ї бригади. Цей батальйон мав забезпечувати сумських захисників на Лиманському напрямку. Відео з розповідями бійців опублікували журналісти «Кордон. Медіа». Скільки людей втратила рота 155-го батальйону, як проводять евакуацію на авто […]
зображення 2024 11 12 163718218
🎙 Про «дрони-квадробобери», аферистів і сучасне волонтерство. Переказуємо новий випуск «Подкасту про Суми»
На каналі «Подкаст про Суми» вийшов новий випуск. У ньому ведучі Дмитро Тіщенко й Олена Довгополова поговорили з волонтерами Дмитром Дубовиком та Павлом Борисовим про те, як аферисти обманюють на дрони й іншу техніку, куди йдуть 20% від суми збору, а також як допомогу військовим передавали літаками в кількох валізах. Відео можна подивитися в кінці, аудіо вже є на […]
photo 2024 11 12 13 05 43
👕«Його бачили всі покоління сум’ян»: Сумиґард і Rozmova створили футболку з найстарішою будівлею Сум
Автор проєкту «Сумиґард» спільно з сумським брендом Rozmova випустили футболку «Його бачили всі покоління сум'ян». На ній зобразили найстарішу кам'яну пам'ятку міста — Свято-Воскресенський собор. Розповідаємо детальніше про колаборацію, знак Кондратьєва та як купити футболку. Натхненна Воскресенським собором Автор проєкту «Сумиґард» й історичний мотиватор Євген Мурза каже, що ідея зробити таку футболку з'явилася у нього […]