Доктор економічних наук і професор Сумського державного університету Олексій Пластун знаходить наукові видання на окупованих Росією територіях, які використовують український ISSN — Міжнародний стандартний номер серіальних видань. Російські науковці роблять це для того, щоб підвищити престиж матеріалів і отримувати гроші за них. Про це Олексій розповів «Суспільному».

Професор атакує країну-агресора в науці

Олексій Пластун, коли його запитують, чим він займається в науці, відповідає: разом із колегою атакує країну-агресора.

Він зробив скриншоти понад 30 кримських журналів, які мають російську реєстрацію, але на сайті Міжнародного центру ISSN ідентифікуються як українські. Номер ISSN присвоюють періодичним виданням, щоб їх можна було легше ідентифікувати, особливо в бібліотеках, базах даних чи під час посилань у наукових працях.

— Є багато донецьких видань, які не мають ISSN, бо донецькі газети не цікаві навіть донеччанам. Але якщо ти претендуєш на щось, навіть на умовний БРІКС1, тобі треба ISSN, бо це частина міжнародного простору, — пояснює Олексій Пластун.

Він розказав, що так званий Кримський федеральний університет (Таврійський національний університет імені В. Вернадського) видає 25 журналів. А таких закладів у Криму 20. Переважно в них друкуються псевдовчені, каже Олексій. Такі журнали не можуть вийти на бази індексування типу Google Scholar чи Index Copernicus, але вони є в Російському індексі наукового цитування.

— Навіщо друкуватися у журналі? Щоб довести свою наукову компетенцію й апробацію: рев’ювери прочитали статтю, видали рекомендацію. Якщо свідомий журнал опублікував її, значить, це нормальний матеріал. Це в нормальному світі так працює. А у світі російської науки це працює так: нам для захисту треба п’ять публікацій у журналах, що схвалила російська вища атестаційна комісія. Підійде будь-яка «мурзілка»: заплатили дві тисячі рублів, опублікували будь-який набір літер і отримали «галочку». Тобто карго-культ: відтворюємо те, що роблять інші, не розуміючи, для чого це нам. Але це бізнес. Журнал отримує ISSN, може працювати плюс-мінус повноцінно й отримувати гроші, — пояснює професор.

Боротися з російським шахрайством у науці

Олексій говорить, що журнали, які він перевіряв, на лютий 2024 року мали український ISSN. Він написав лист до Національного центру ISSN в Україні. Там йому відповіли через кілька тижнів, що будуть розбиратися із ситуацією.

З березня 2021 року Національний центр ISSN в Україні присвоїв близько 700 українським виданням. Керівниця центру Ірина Погореловська запевняє: журналам на тимчасово окупованих територіях номер видавав не український центр, а міжнародний, який працює з 1976 року у Парижі.

Проте Погореловська не знає, на основі яких документів їм видавали ISSN. Каже, що процедури відкликання номера немає. Але, за її словами, Книжкова палата разом із Міжнародним центром намагаються знайти вирішення проблеми та вже напрацювали один з алгоритмів.

  1. БРІКС — це міжнародна організація великих країн із середнім рівнем доходу, економіка яких на момент створення БРІКСу швидко розвивалася. До угруповання входять Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка. ↩︎

Вас може зацiкавити

Даша Приходченко
🎥 «Я думала, що війна на два-три тижні» — Дар’я Приходченко про перші дні в Сумах після 24 лютого
Про що ми говоримо при кожній зустрічі з близькими на кухні, друзями в кафе чи незнайомцями в купе потяга? Про прийняття, виклики та трансформації, які українці проходять під час великої війни. Тож Цукр вирішив запустити новий формат на YouTube. «Хто ми після» — це розмови зі звичайними сум'янами, які діляться своїми спогадами й розказують про […]
СумиХімпром
🏭 «Сумихімпром» знову виставили на продаж за 1,1 мільярда гривень. Аукціон відбудеться 13 січня
13 січня 2026 року відбудеться онлайн-аукціон з продажу 99,9952% акцій ПАТ «Сумихімпром». Стартова ціна лота — 1,088 мільярда гривень без ПДВ. Дату торгів визначили вдруге, після того, як на перший аукціон не з'явилося охочих. Про це повідомили у Фонді державного майна України. Умови аукціону Торги відбудуться в системі "Прозорро.Продажі". Прийом пропозицій триватиме до 12 січня […]
Генератори Суми
🛢️ Сумщина отримає ще 33,3 мільйона гривень на паливо для генераторів
З резервного фонду державного бюджету Сумщині виділили 33,3 мільйона гривень. Кошти спрямують на закупівлю паливо-мастильних матеріалів для роботи генераторів узимку. Таке розпорядження 12 грудня ухвалив Кабмін.  Звідки кошти на закупівлю палива для генераторів Протягом тижня Сумська ОВА має затвердити перелік витрат, які оплачуватимуть з додатково виділених коштів. Відзвітувати про закупівлю посадовці повинні до 26 грудня. […]
Processed with VSCO with kk2 preset
👚 Як вибрати ідеальну вишиванку для вашого стилю: поради для кожної жінки
Вишиванка – це не просто елемент традиційного одягу, а важливий символ, який виразно підкреслює стиль і індивідуальність. Щоб знайти ідеальну вишиванку для себе, потрібно враховувати багато факторів: від особистих уподобань до того, для яких подій ви хочете її носити. Якщо ви хочете купити жіночу вишиванку, в цій статті ми поділимося порадами, які допоможуть вам зробити правильний […]
Вікторія Мурич з Сумщини
👗 «Традиційний одяг можна й треба носити зараз». Вбрання з мотивами кролевецького ткацтва показали на модельному шоу у Великій Британії
У Блекбурнському соборі у Великобританії відбувся модельний показ Living Tradition — Ukrainian Heritage, Fashion & Folklore Show. Організаторка заходу, Вікторія Мурич з Сумщини, представила на ньому вбрання з мотивами кролевецьких рушників. Одяг створила майстриня Людмила Минтус. Про це повідомили на сторінці Музею кролевецького ткацтва. Цю новину ми написали завдяки підтримці учасників спільноти нашого медіа — […]
Ханука
 🕎 Запалили шамаш і пригощали суфганіями. Як у Сумах розпочали святкувати Хануку
У Сумах розпочали святкування Хануки. У центрі міста традиційно запалили менору — свічник із вісьмома гілками та центральною — шамашем. Цього року Ханука розпочалася із заходом сонця в неділю, 14 грудня, і триватиме до заходу сонця в понеділок, 22 грудня, — вісім днів поспіль. Про це повідомили в Сумській міськраді. Запалили менору та пригощали традиційними […]