Найближчої зими в Україні за оптимістичним прогнозом відключатимуть електроенергію до 12 годин на добу, а за песимістичним — до 20 години. Це означає, що варто заздалегідь потурбуватися, як живити техніку вдома, залишатися з інтернетом і теплом.
Ми поговорили з електриком, зібрали поради спеціаліста з телекомунікацій і тепер пояснюємо — як підготуватися до зими, щоб пережити її легше.
Немає світла 20 годин — яку зарядну станцію обрати
Із першими відключеннями електроенергії внаслідок російських атак восени 2022 року українці почали шукати рішення, які допоможуть жити в цих умовах. Люди стали масово користуватися зарядними станціями — пристроями, які накопичують енергію від мережі, а під час відключень — можуть живити техніку. Вони отримали популярність завдяки зручності в користуванні.
За допомогою сервісу rewlogan можна визначити, яка зарядна станція потрібна для різних потреб на випадок графіку відключень -10 +2 годин, що й означає 20 годин без електроенергії на добу. Для розрахунку в спеціальному калькуляторі потрібно обрати, якими приладами й скільки часу ви плануєте користуватися, а також їхню номінальну потужність у ватах (Вт): сервіс запропонує типові значення, але можна вказати свої. Важливо враховувати, що техніці з двигунами, наприклад, холодильнику для запуску кілька секунд потрібно у 5-10 разів більше енергії — це називають пусковою потужністю.
Ми порахували три сценарії на випадок 10-годинних відключень. Найменша потреба — це протягом цього часу живити газовий котел. Калькулятор визначив, що нам потрібна мінімальна місткість зарядної станції в 600 Вт-годин. Він запропонував такі варіанти: Bluetti PowerOak EB70, EcoFlow River 2 Pro чи Jackery Explorer 1000 Pro. Такі зарядні станції коштують від 30 000 до 40 000 гривень.
Якщо протягом 10 годин плануєте живити крім газового котла ще й холодильник, то вам потрібна зарядна станція місткістю мінімум 1600 Вт. Калькулятор пропонує такі: Bluetti PowerOak AC200P, Bluetti AC200MAX або Jackery Explorer 2000 Pro. Вони коштують в межах 70 000 гривень.
Щоб 10 годин живити газовий котел, холодильник, Wi-Fi роутер, ноутбук, LED-лампу й ще пів години електроплиту, вам потрібна зарядна станція з місткістю щонайменше 2880 Вт-годин. Для цього сервіс пропонує Jackery Explorer 3000 Pro чи EcoFlow Delta Pro. Їхня ціна — в межах 120 000 гривень.
Інші способи лишатися зі світлом
Є кілька способів мати електроенергію вдома під час відключень. Її можуть генерувати сонячні панелі або власне генератори, які працюють від бензину, дизельного пального чи природного газу. Також електроенергію можуть накопичувати не лише зарядні станції, а також і системи з акумуляторів й інверторів — спеціальних перетворювачів струму. У чому переваги й недоліки кожного з варіантів пояснює Дмитро Макуха, асистент кафедри електроенергетики Сумського державного університету.
— Дешевша заміна зарядній станції — це система з акумулятора й інвертора. Вона може вдвічі менше коштувати, але не поступатися за потужністю станції. Серед недоліків — такі системи більш габаритні, їх важче переміщати. Ймовірно, більше часу знадобиться для доставлення компонентів і підключення електриком. Ще, можливо, доведеться змінити проводку, щоб вона витримувала напругу, якщо будинок старенький. Станцію ж можна купити й одразу користуватися.
Живити техніку можна за допомогою генератора, але їх заборонено встановлювати в житлових приміщеннях чи на балконах. Тому цей варіант підходить для приватних будинків.
— Обираючи генератор, враховуйте, що бажано не навантажувати його на понад 80% потужності. Наприклад, якщо він здатен виробляти 10 кВт енергії, то не варто споживати більш як 8 кВт. Менше навантаження продовжить термін його роботи. Якщо є можливість, краще придбати потужніший генератор. Крім того, необхідно вчасно обслуговувати: регулювати, змінювати мастило. Інформація про те, коли це робити, має бути в характеристиках виробу. Генератори, які коштують від 20 тисяч гривень, — це доволі надійні варіанти.
Інверторні генератори менші й легші, а також суттєво тихіші, порівняно зі звичайними. Серед недоліків — менша номінальна і пускова потужності. Дмитро Макуха говорить, що для приватних будинків зазвичай купують прилади потужністю від 3-5 кВт. Бензиновий генератор на 5 кВт коштує в межах 30 000 гривень. Наприклад, модель GX-50E від Dnipro-M за 10 годин безперервної роботи може спалити 22 літри бензину — це коштує приблизно 1 200 гривень. Витрати палива кожного генератора різняться, тому варто аналізувати характеристики окремо.
Дмитро Макуха пояснює, що важливою частиною систем живлення і зарядних станцій є акумулятори. У таких приладах переважно використовують літій-іонні, які включать кілька типів: зокрема, літій-залізо-фосфатні (LiFePO4) й літій-нікель-манган-кобальт-оксидні (NMC або LiNiMnCoO2), які часто живлять електромобілі, електросамокати. Але останні за неправильного використання можуть горіти, тому їх небезпечно використовувати в будинках. Окрім цього, існують кислотні акумулятори, але ми їх не враховуємо через тривале заряджання — від 12 до 24 годин.
Фахівець радить купувати прилади із літій-залізо-фосфатним акумулятором — вони більш безпечні, а також швидко заряджаються: акумулятор на 5 кВт-годин заряджається за дві години. Дмитро радить запам’ятати правило: жоден акумулятор не варто заряджати й розряджати повністю, краще — не більше 90% і не менше 10%. Також не можна заряджати літій-іонні акумулятори за температури нижче 0°C, а розряджати — можна. Щодо термінів роботи, то такі акумулятори можуть «жити» від 2000 циклів заряджання. Цього вистачить на декілька років безперервної роботи, каже Дмитро.
— До системи живлення квартири чи будинку можна під’єднати гібридні інвертори з акумуляторами, які заряджатимуться від сонячних панелей. Подібні системи з одним акумулятором коштують від п'яти тисяч доларів, із двома — до десяти тисяч. Сонячні панелі потужністю 30 кВт можуть влітку видавати стільки ж енергії, але взимку — у 5-10 разів менше, залежно від сонця й тривалості дня. Є сенс встановлювати їх для приватного будинку. В багатоквартирних — енергії від сонячних панелей може вистачити хіба, щоб живити спільне: ліфти, насоси, освітлення коридорів тощо. Але для кожної квартири цього буде замало.
Як залишатися з інтернетом, коли немає світла
Олег Ольшанський, спеціаліст із телекомунікацій ще два роки тому на лекції в Сумах пояснював, як залишитися з доступом до мережі, попри відключення. Нагадуємо його поради.
Деякі інтернет-провайдери в Сумах підключають інтернет за технологією PON (Passive optical network — технологія пасивних оптичних мереж). У такому разі, щоб мати з’єднання, вам потрібно буде живити лише роутер. Це можна зробити за допомогою зарядної станції чи павербанків, можливо, зі спеціальними перехідниками. Наприклад, підключення за технологією PON у провайдера «Радіо Системи» коштує від 3000 гривень, пишуть на сайті. Також із цією технологією працюють «Сумські комп’ютерні мережі», Xnet, Triolan, SITV. Але провайдери можуть підключити безперебійний інтернет не за всіма адресами, тому запитайте про можливість під'єднати ваш дім окремо.
Ще один варіант — купити супутникову систему Starlink. Нині вона коштує в межах 20 тисяч гривень. Термінал Starlink невеликий за розмірами й самостійно приймає сигнал супутника. Достатньо знайти простір із відкритим небом і увімкнути пристрій. Після цього через застосунок на iOS чи Android завершити налаштування й Starlink роздаватиме Wi-Fi. Для живлення термінала підійде генератор або зарядна станція. Додатково до Starlink можна через дріт під'єднати комп'ютер.
Також можливе рішення — модеми мобільного інтернету, які під’єднують до ноутбука. З ними ви матимете зв’язок, доки пристрій не розрядиться. За схожою схемою працюють роутери, які живляться від павербанка і роздають Wi-Fi. Але робота обох залежить від наявності сигналу з веж, адже через відключення світла люди під'єднуються до них телефоном і перевантажують мережу.
А якщо вимкнуть опалення
Ми також почитали поради фахівців у відкритих джерелах і тепер пояснюємо, як готуватися до інших можливих проблем узимку. Серйозна загроза — холод, тому, якщо вимкнуть опалення, варто спробувати його одразу ввімкнути. У приватних будинках на цей випадок слід мати твердопаливний котел і запас палива. У багатоквартирних будинках можна разом із сусідами купити генератор, який за можливості живитиме насоси системи опалення.
Якщо попередні варіанти не працюють, доведеться шукати альтернативні джерела тепла. Обігрівати приміщення можна електронагрівачами чи інфрачервоними панелями. Ці прилади часто споживають понад 1000 Вт, тому мережа будинку може не витримати навантаження, якщо багато жителів увімкнуть обігрівачі. Зігріти себе також можна електроковдрою, хімічними чи багаторазовими грілками. Наприклад, є туристичні грілки, які відновлюють свої властивості, якщо прокип'ятити їх у воді до розчинення кристалів. Ще варто подбати про зручний теплий одяг або й спальний мішок, у який ви залізете неначе в кокон і відчуватимете холодного повітря. Останні варіанти підійдуть за низької, але не критичної температури.
Варто простежити, аби з житла виходило якомога менше тепла через двері та вікна. За потреби — поновити ізоляцію вікон, закрити ущільнювачами щілини чи дірки. Між батареєю та стіною можна встановити тепловідбивний екран. Із більш глобальних робіт — можна утеплити внутрішні та/або зовнішні стіни будинку. За критично низької температури й масових проблем із теплом у місті, ймовірно, працюватимуть пункти обігріву, де люди зможуть знайти прихисток.
В умовах повномасштабної війни загалом варто мати вдома запаси питної й технічної води, а також продуктів тривалого зберігання: круп, консерв, борошна, олії тощо. Готувати їжу можна на газових пальниках, але слід дотримуватися правил користування й забезпечувати циркуляцію повітря.
