Матеріал підготовлено спільно з соціальним проєктом «Твій сімейний лікар». Сайт та фейсбук-сторінка проєкту.
Повномасштабна війна змінила більшість сфер життя в Україні, зокрема й медицину. Є очевидні фактори, як от дефіцит ліків та стрес через постійну небезпеку. Та є й інші, менш видимі чинники, які теж позначаються на здоров’ї українців та українок. Наприклад, через тривожність люди забувають про хронічні хвороби, або ж навпаки — вигадують собі симптоми, яких не існує.
Сумбурні переїзди, необхідність пошуку нового сімейного лікаря чи лікарки, труднощі адаптації та зміна раціону — все це впливає на самопочуття та роботу органів. Навіть асортимент гуманітарної допомоги може мати критичне значення для здоров’я людей із груп ризику. Більше про те, як війна впливає на культуру піклування про здоров’я, а також про свій досвід роботи у надскладних обставинах, розповідає сумська сімейна лікарка Марія Гурьєн.
З Харкова до Сум
Марія переїхала з Харкова до Сум незадовго до вторгнення. Практику в сімейній медицині вона розпочала зовсім нещодавно, проте за короткий час вже відчула на собі медичну реформу, пандемію, війну, а також мала змогу дослідити, як усе це впливає на клієнтів і клієнток.
До первинної медичної ланки Марія працювала у COVID-відділенні харківської лікарні. Приймала людей, виписувала лікування, вакцинувала, тож на власні очі бачила наслідки ковіду, а також розуміла, як проходить хвороба та як може проявлятись постковідний синдром. Цей досвід став у пригоді на первинці, де щодня доводиться переконувати людей у важливості щеплень.
— Коли людина говорить, що боїться чи не хоче вакцинуватись, я розповідаю про побачене у COVID-відділенні. Пояснюю, чим підступна хвороба, наскільки це буває страшно, як зроблене щеплення може поліпшити наслідки. Після цього людина зазвичай погоджується щепитись, — розповідає лікарка.
— З лютого фокус людей змістився з хвороб на інші речі. Війна війною, але не забуваймо й про ковід. Деякі клієнти й клієнтки вже самі телефонують і запитують про третє щеплення. Зараз коронавірус стих, але ніхто не знає, що буде далі. Віруси мутують — ми, як лікарі й лікарки, маємо про це пам’ятати.
Щодо найпомітніших змін у здоров’ї своїх клієнтів, Марія підкреслює особливу небезпеку війни для людей з груп ризику та з хронічними захворюваннями. Їм треба ретельніше стежити за здоров'ям і в мирний час, а після дії тривалого стресу — тим паче.
— У Сумській області продовжуються обстріли, всі в місті постійно дивляться новини, через це нервують і тривожаться. Я рекомендую хоча б на ніч не дивитися телевізор та берегти своє психічне здоров’я, — каже лікарка.
Підступність згущеного молока
Клієнти й клієнтки старшого віку потребують особливої опіки сімейних лікарів і лікарок. Як би не було складно виділити більше часу на прийом, ретельне розпитування відіграє вкрай важливу роль. Бувають такі курйозні випадки, коли одне додаткове питання може розв'язати проблему на колективному рівні.
Наприклад, на одному прийомі лікарка з’ясувала, що причиною погіршення здоров’я одразу кількох клієнтів і клієнток стала місцева гуманітарка
— Нещодавно фіксували у клієнтів і клієнток загострення цукрового діабету. У спілкуванні виявилося, що людям 75+ років роздавали гуманітарну допомогу, в якій було згущене молоко. Якби не якісний діалог, причину проблеми можна було б і проґавити. Таким людям я рекомендувала згущене молоко віддати онукам, а не їсти самим. Усе налагодили, звернень поменшало.
Марія також зазначає, наскільки важливою є етична й відкрита комунікація.
— Якось клієнтка з коронавірусом скаржилася на сильний кашель. Я направила її на рентгенографію, там виявили велике утворення, а після КТ виявили рак легенів. У такі моменти розумієш необхідність базових навичок спілкування з людьми в складних ситуаціях: треба вміти повідомляти погані новини, знаходити слова для самої особи, її рідних та близьких, — запевняє лікарка.
Іншого разу в клієнтки діагностували жовчнокам'яну хворобу, на операції лікар-хірург виявив метастази в печінці, а гістологія показала, що це аденокарцинома. Після таких непростих ситуацій Марія Гурьєн закликає всіх людей звертатися до лікаря у разі будь-яких підозрілих симптомів та бути відкритими з лікарями.
Нова культура турботи про здоров'я
— Клієнт має бути другом лікарю, бо тільки так можна нормально піклуватися про своє здоров’я. Багато хто приходить і чекає на диво, перекладаючи всю відповідальність на лікарів. Але на прийомі відповідальні обоє. Чим відкритіша до мене людина, тим вищі шанси поставити правильний діагноз і допомогти. А коли йдеться про важкі хвороби, то раннє діагностування може взагалі врятувати життя, — розповідає лікарка.
На думку Марії, кожен сімейний лікар має бути хоча б на чверть психологом, тим паче зараз, бо психічне здоров'я — це важливо, особливо під час війни
Навіть звичну тривогу може приборкати не кожна людина. З цим має допомагати сімейний лікар чи лікарка, а для цього треба мати хоча б базові знання у цій сфері.
Своїм колегам по сімейній медицині Марія Гурьєн радить бути друзями для їхніх клієнтів — вміти слухати, зауважувати симптоми, тримати все у фокусі. Знайти баланс: бути водночас професійними та доброзичливим. Тільки так можна побудувати дійсно довірливі взаємини з клієнтами й клієнтками та розвивати нову культуру турботи про здоров’я.
