Сьогодні місто перетворилося на квітковий хаос: тюльпани, гіацинти, орхідеї... Дівчата, жінки та їхні чоловіки йдуть з квітами. А чи задумувались ви колись, хто і звідки їх привозить? Ще задовго до свята хтось їх обирає, доставляє, не спить ночами, щоб вчасно віддати на продаж. Ми вирішили привідкрити завісу таємниці і познайомити вас з цією людиною. Зустрічайте, «квітковий барон» Данііл Ковган!
Сімейний бізнес. Історія
Я пам’ятаю перше розвантаження квітів у своєму житті. Мені було 14 років. Тоді ми з батьками розвантажували по одній квітці, всьому вчилися з нуля на власному досвіді.
Історія сімейної компанії «ЦветКов» почалася у 2002 році. Ідея моєї мами полягала в тому, щоб зробити магазин, у якому жінка змогла би купити все що завгодно: косметику, квіти, сумки. Але склалось так, що у результаті ми вирішили відкривати квітковий магазин.
Тоді батьки поїхали в Київ, накупили квітів, потім — в Харків. Тато у сімейному бізнесі від самого початку відповідав за логістику. Далі з’явилася ідея виходити на Голландію. Як ми це зробили? Мої друзі перекладали повідомлення моєї мами для голландців на англійську. Так ми потроху і розпочали роботу. Як-то кажуть: «Очі бояться, а руки роблять».
Змінювали постачальників, шукали за якістю квіток та пакування. Велику роль відіграла вартість. У нас за цей час були і злети, і падіння. І пожежі теж були. Одного разу згоріло все: товар на реалізацію, квіти... все! Просто поруч була сауна і хлопець її розтопив і забув.
Тепер у нас є гуртовий склад квітів та магазин. Цього вистачає. Час від часу подорожуємо різними країнами, спостерігаємо за оформленням вітрин і ресторанів. Реалізацією більше займаюсь я, а замовленнями — мама Ірина Ковган.
Доброго ранку, квіти замовляли?
Історій в нашій професії багато. До прикладу, одного разу о 2 годині ночі мені зателефонував незнайомий номер і попросив приїхати на склад, зробити букет. Довелося їхати. Просто хлопець хотів раніше за всіх привітати свою дівчину. А колись замовили на сьому ранку доставку 74 троянд на цвинтар. Страшнувато було, але така робота.
Декілька разів жінки ображалися на те, що чоловік квіти продає. Обурювались: «Мужик квіти продає, жах якийсь».
«Потрібно чимось виділитися і бути особливим»
Цього року, не намагався замовляти такі квіти як у всіх, стандарт: білі, жовті червоні. Я категорично відмовився від цього! Найбільше замовив оксамитових тюльпанів. Вони дуже високі, по довжині як моя рука, а в мені 187 см зросту, на секундочку;) Камера цього не передасть, якщо їх понюхати, то це типовий запах тюльпанів. Піоновидні тюльпани мої найулюбленіші, та і людям вони сподобались, зараз залишилась одна пачка.
Таких квітів я стараюсь більше знаходити. Останні два тижні практично живу в машині, їздив обирав тюльпани. Було таке що виїжджаєш в п’ятницю о 2 ночі, повертаєшся в понеділок о 6 ранку. Це важка робота, хоч зі сторони виглядає романтично.
Зараз надаю перевагу квітам з українських теплиць. Насправді хороший тюльпан він з України, польські і голландські квіти уступають на рівень. Чому так? Не знаю...є якийсь секрет.
Якщо говорити про голландські квіти, то вівторок квіти їдуть з Голландії до України, в неділю товар вже на місці. Ми його перебираємо для оптовиків, дівчата одразу дивляться чи не пошкоджені квіти чи все з ними добре і вони потрапляють на вітрини.
А по пропозиціях троянд мені можуть надіслати два листки А4 зі списком сортів та назв. Щось вже знаю, щось гуглю, щось обираю інтуїтивно...тут не вгадаєш. Іноді на чомусь виграєш, іноді програє...тільки ризикувати і пробувати, інакше ніяк!
Якщо мені щось подобається, замовляю та одразу комусь дарую. Частіше за все — мамі. Відразу ж дивлюся, скільки квітка стоїть. У мами 29 березня день народження. Колись я подарував квіти на 8-ме і вони простояли до 28-го! Так, вона щоденно змінювала воду, підрізала і виставляна їх на ніч на балкон. Але все ж, який результат!
Квіткова залежність
Ми з мамою унікальні люди. З квітами вже ніби награлися, а от був завіз восени — привезли орхідеї Елеодора. А вони так пахнуть! І ми з мамою так дивимось один на одного і говоримо: «Ну що беремо?». Мама: «Одну?», а я відповідаю: «Одну тобі, одну мені?».
Хоча зараз у мене вдома зовсім немає квітів — уже втомили. Поки я неодружений. Але, якщо колись захоче дівчина чи дружина ними вдома займатися, буду радий. Колись винаймав квартиру, і там була драцена та дифенбахії, то я в період 8 березня забував їх поливати.
До речі, мій найвищий ступінь сп’яніння також дуже легко визначити: це момент, коли я в гостях у друзів йду доглядати за рослинами 🙂
Про Україну і Суми
Завдяки квітковому бізнесу у мене була можливість переїхати в Голандію. Але мені привили любов до України. Покатавшись по Європі, я впевнено можу сказати, що хочу жити тут. Так, цей світ класний, чудово їздити у подорожі до інших країн, відпочивати. Кожного разу, коли я десь мандрую, я підмічаю, що є за кордоном і чого немає у нас. Але і у нас є перевага — величезний вільний ринок, де майже немає конкуренції. Заробляти тут значно легше.
Мені комфортно жити в Сумах. Так, тут «колхозненько» і це не мегаполіс, але тут немає заторів і усе близько.
Насправді, всеодно, де жити. Якщо ти вмієш добре заробляти, то хоч у Бездрику живи — будеш жити добре. Ти зможеш поїхати в Київ чи Суми пошопитись, розважитись. А якщо в тебе немає грошей, то живи хоч в Мілані чи Лондоні, всеодно будеш сидіти вдома. Тому головне — працюй і заробляй.
І не тільки про квіти
Освіта: Маю дві вищих освіти. Юридичну отримував у Ярослава Мудрого, а економічну — в СумДУ
Життєве кредо: не боятися проблем
Мрія: хочу старий мерседес і мандрувати на ньому по Європі
Улюблені міста: Відень та Барселона, але жити я хочу в Україні
Про скасування свята 8 березня: якщо скасують 8 березня, залишиться День Матері. Нам вже дійсно час подалі піти від «совка» і Росії. А згодом наші чоловіки можливо зрозуміють, що потрібно дарувати жінкам квіти не один раз на рік. Як говорить моя мама: «Ми торгуємо квітами, тому мій чоловік вважає, що мені квіти не потрібні. Ваше покоління вже інше».
