Тетяна Авдашкова — кримчанка, яка живе в Сумах вже п'ять років. У минулому працювала журналісткою, а зараз вона професійно займається розробкою текстів для бізнесу. Тетяна розказала Цукру свою історію переїзду із Сімферополя, про можливості маленького міста та чому їй зручно тут жити.
Приїхала в Суми й ніби повернулася у дитинство
П'ять років тому, на початку травня, я переїхала до Сум. Перший раз приїхала сюди сім років тому і це місто одразу нагадало Сімферополь — мій рідний дім. У Сумах дуже багато квітів, а мене в дитинстві часто батьки в них фотографували. Тому, коли переїхала сюди та побачила велику кількість клумб, я відчула себе маленькою дівчинкою. Мені стало тут так добре та затишно, бо я ніби повернулася назад у дитинство.
Переїзд не був легкою авантюрою, а скоріш важким та необхідним рішенням
У 2014 році я з тодішнім хлопцем, а потім чоловіком, жили у різних містах. Коли обирали, де будемо мешкати разом, я вирішила переїхати до чоловіка в Суми. Моїм батькам було дуже складно прийняти той факт, що я їду і вони не хотіли мене відпускати. У 2015 я народила сина, а коли йому виповнився місяць, переїхала до Сум. З дому було важко виїжджати: довелося замовляти машину до Запоріжжя, адже прямий потяг Суми – Сімферополь скасували. Зараз згадую, як їхала в машині без автокрісла із місячною дитиною на руках, і як це було складно. Не зважаючи на це, я все-таки рада, що переїхала сюди.
Класне місто для батьків з дітьми
Завжди порівнюю Суми із Сімферополем — ці міста дуже схожі, особливо архітектурою в центрі. Два роки тому до мене в гості приїхали друзі й кажуть: «Слухай, а тобі не здається, що Суми дуже подібні до Сімферополя?». Значить не тільки я відчуваю цю схожість, хоча, як на мене, Суми все-таки зручніші. Наприклад, у моєму рідному місті вузькі дороги та багато машин: хоч Сімферополь невеликий, але в заторах ти можеш простояти кілька годин.
Ми з дітьми живемо на Інтернаціоналістів — десять хвилин нам йти до Чешки, стільки ж до річки. Подобається, що в місті багато зелені. Ми часто беремо із собою обід та можемо цілий день провести на природі. Вважаю, що Суми — це класне місто для батьків з дітьми.
З коляскою можна спокійно прогулятися пішки центральними вулицями, парком або пройтися біля озера
На моїй батьківщині такого немає. Хоч я й жила в центрі, але щоб опинитися в парку, потрібно було йти 30 хвилин обабіч дороги. У Сумах дуже розвинена інфраструктура. Коли виходжу з дому, то в мене поруч п'ять магазинів ти ринок. Можливо для когось це не настільки важливо, але я ціную такі речі. У мене завжди є вибір, де і що можу купити. Наприклад, у Сімферополі біля мого дому є лише один магазинчик, в якому все утричі дорожче.
«Мамо, дивися, рівна доріжка!»
Я відчуваю не тільки переваги, але й недоліки міста, просто вже звикла до них. Нещодавно гуляли з сином на самокаті, а він говорить: «Мамо, дивися, рівна доріжка!» Через п'ять метрів ця доріжка закінчилася і були знову ями. Часом у нас немає нормальних з'їздів, але не зважаючи на ці недоліки, мені все одно комфортно тут жити.
Подобається, що в Сумах я можу просто перейти дорогу з коляскою, бо тут тільки два підземні переходи. У Сімферополі інколи немає взагалі наземної альтернативи, тому потрібно спускатися в підземку, яка заставлена квітами, ходить купа бабусь і там дуже важко пересуватися — особливо з візочком
Можливо, деякі сумчани не люблять своє місто, бо їм немає з чим його порівнювати. Але вони щасливчики як мінімум тому, що не знають незручностей підземних переходів! Хоча, люди часом просто незадоволені своїм життям: де б вони не жили, завжди знайдеться те, що буде бісити.
Можливості в голові, а не в місті
За своє життя я публічно виступала двічі й сталося це саме в Сумах. Перший раз відбувся у березні 2019, я проводила лекцію про тексти для бізнесу в Конгрес-центрі СумДУ. До цього я взагалі не мала досвіду публічних виступів.
Сподобалося, що мені допомагали з організацією виступу і я познайомилася з купою класних людей. Один із організаторів запитав мене, чи не боюся виступати на таку велику аудиторію, адже там були досвідчені підприємці. Але мені було не страшно, я ніби в той момент відчула, що хочу цим займатися.
Другий виступ відбувся восени, коли влаштовували фестиваль власної справи «BXID». Організатори заходу шукали третього спікера і я написала їм, що можу долучитися — вони погодилися. До речі, у березні я ще російською виступала, а у вересні вже українською.
Впевнена, що якщо у тебе немає якихось можливостей, то ти сам здатен їх створити. Люди чекають щось від держави, або думають, що роботодавці дадуть грошей для реалізації проєкту. Головне, що слід завжди пам'ятати: можливості в голові, а не в місті, якому ти живеш. Зараз я пишу книгу про різновиди текстів для бізнесу. Першу презентацію я хочу зробити у Сумах.
Класичні державні школи — це щось страшне
Моєму сину п'ять років і через рік я збираюся віддавати його до школи. Для мене класичні державні школи — це щось страшне. Я вважаю, що дітям треба знати економіку, вміти працювати з грошима та рахувати власний бюджет, освоювати основи бізнесу й підприємства. На мою думку, саме такі предмети слід викладати у навчальних закладах.
У Сумах немає шкіл, куди б я хотіла водити дітей. Саме тому я хочу переїхати до столиці. Є київська міжнародна бізнес-школа, і хоч вона дуже дорога, але я хочу навчати своїх дітей саме там. Заради цього нам доведеться переїжджати до Києва.
Це не специфіка лише Сум, просто звичайні школи не дають тих знань, які потрібні дітям
Поки важко уявляю, як житиму з двома маленькими дітьми у Києві й чесно кажучи не дуже хочу їхати з Сум, бо тут дуже зручно. Якби в місті була така школа, то я нікуди б звідси не переїжджала.
Слідами Чехова: із Криму в Суми
Мої найулюбленіші місця в Сумах — це Дитяча бібліотека, «Палац дітей та юнацтва» та «Будинок Чехова». У бібліотеку ходжу з дітьми кожного місяця, вона розташована в центрі й там нещодавно зробили ремонт. Хоч вона й не дуже велика і там лише один поверх, але книжок вистачає.
Кожного місяця ми приходимо туди і я щоразу думаю, що більше нічого не буду брати, але коли заходжу, то набираю багацько літератури. Ми з дітьми любимо читати, а деякі книжки беремо там по кілька разів.
У Палац дітей та юнацтва ходили два місяці. Вважаю, що це місце по-особливому класне, в ньому багато місця, гарно розмальовані стіни й там приємно перебувати. Мені здається, що не всі батьки знають, як там всередині цікаво. До того ж, функціонує багато різноманітних гуртків для дітей різного віку.
Будинок Чехова в Сумах став третім місцем, яке я відвідала. Перші два були в Криму. Я ніби досліджую місця, де він жив та йду його слідами.
Взагалі обожнюю місце, де я живу, і важко уявляю, як зможу звідси поїхати
Поряд із домом знаходиться ринок, купа магазинів, ресторан і можна прогулятися біля водойм. Буває, що ввечері разом з дітьми ми виходимо на балкон та спостерігаємо за заходом сонця. За рік встигли побачити стільки фарб неба, що діти просто у захваті. Якщо буває важкий день, то я виходжу на балкон і дивлюся на це різнокольорове небо. Я дуже рада, що життя подарувало мені цю квартиру, а головне цей вид з вікна.
Місце, де я живу і місто вцілому дуже пов'язане з моїми яскравими подіями в житті, тому воно стало настільки важливим та рідним для мене. Якщо описати Суми трьома словами, то це сто відсотків зелень, річка та зручність. Я п'ять років вже тут живу і це найсвідоміші роки мого життя. Трансформація моєї особистості сталася саме в Сумах і в цьому місті по-справжньому затишно.
