Екіпажі 103-ї бригади територіальної оборони щодня виходять на чергування біля російсько-українського кордону на Сумщині, щоб перехопити російські безпілотники ще на підльоті. Мала ППО — перший ешелон, який приймає ворога. Після їхньої роботи вже значно менше цілей для великих груп ППО. Журналісти «Суспільне Суми» поговорили з військовими про те, як вони не пускають ворожі дрони углиб країни, а ми переказуємо у цій новині.
Як перехоплюють дрони на кордоні Сумщини
Екіпаж протиповітряної оборони 103-ї бригади ТрО першим зустрічає ворожі дрони у Сумській області під час свого чергування. За словами пілота з позивним Чіп, на цьому рубежі перехоплюють левову частку цілей, які тільки залітають на українську територію — далі летить значно менше. Вони збивають «Шахеди», FPV-дрони, «Молнії» й «Ланцети». Боєць з позивним Бармен розповідає, що його першою збитою ціллю була «Зала Z-16»
— Ми за нею ганялися-ганялися. Майже сіла батарейка, але ми її наздогнали й збили. Тоді, звісно, там такі крики були. Той момент, коли в ямі під землею перебувають три дорослих чоловіки, котрі в цивільному житті займалися абсолютно різними справами. У нас є одна справа, яку ми зробили. Після цього — сльози радості, ми обнімалися, цілувалися, — пригадує Бармен.
Військовослужбовиця Тера говорить, що все чергування вони відчувають напругу від очікування і відповідальності перед країною. Ворожі цілі захисники збивають за допомогою перехоплювачів Sting від виробника «Дикий шершень». Його робоча висота — п’ять тисяч метрів, при цьому він може розвивати швидкість до 300 кілометрів за годину. За словами військових, вони дуже добре себе зарекомендували на полі бою.
— Найскладніше — опановувати себе під час заходу на ціль й не панікувати. Перечікувати ці всі атаки й доводити роботу до кінця «нормально», — розповідає Чіп.
Хто збиває дрони на Сумщині
Бармен родом з Нової Каховки на Херсонщині. Каже, на початку вторгнення прийшов у військкомат, але його визнали непридатним через стан здоров’я. Понад рік тому зрештою мобілізувався. Після навчання служив у піхоті, потім отримав пропозицію працювати у складі малої ППО.
— Добре, що я потрапив до досвідчених хлопців, котрі мені все розказали, показали. Перші, мабуть, місяці три-чотири кожна пташка, котра не махала крилами, для мене була небезпекою. Наразі живемо в прекрасний час обізнаності і доступу інформації, — розповідає Бармен.
Тера приїхала на Сумщину зі Львова. До війни займалася рекламою і соцмережами. Говорить, що у війську звикаєш і до непростого побуту, і до високих ризиків, але відповідальність увесь час тримає в напрузі. Для неї в цій роботі найскладніше, коли ціль залишається ураженою й продовжує летіти. Тоді, пояснює військова, вони не знають, де буде наступна можливість її збиття і долетить вона до своєї точки призначення.
Її колега Чіп також зі Львова. У цивільному житті він працював тестувальником мобільних ігор, тож робота з джойстиками для нього вже знайома. Він полюбляє цю справу з дитинства. Тож захиснику не було важко опанувати джойстики, безпілотники й тому подібне. Говорить, що завжди хоче бути там, де перші.
— Ця робота схожа на полювання або риболовлю: тобі потрібно дочекатися цілі і витримати той момент, коли ця ціль стане твоїм трофеєм, — каже Тера.
Бармен ділиться, що в їхній роботі є емоційне, психологічне вигорання й фізична втома. Проте, вважає військовий, результат того вартий. Родина Бармена живе в Києві. Через їхню зону відповідальності також ідуть «Шахеди» й в інші регіони України. А отже, на думку захисника, вони захищають не лише Сумський регіон, а й всю Україну.
Чому Цукр про це пише
Багато в чому захист Сум залежить від роботи військових підрозділів, які боронять небо. А підтримати військових, що боронять Сумщину, ви можете через донат у громадський фонд «Суми» за цим посиланням. Окрім 103-ї бригади ТрО на Сумщині близько двох років працює 47 окрема механізована бригада «Маґура». Про те, як вони збивають ворожі цілі над Сумщиною ми писали у цьому матеріалі.
