До спецпроєкту «Інші ми» МВС України потрапила історія Олександра Соніна — рятувальника ДСНС України Сумщини. До 2022 року чоловік працював автомаляром за кордоном. Однак після початку повномасштабного вторгнення повернувся до Сум — і тепер рятує людей з-під завалів. Про це розповіли в ДСНС України.
«Права на помилку в нас немає»
7 березня 2022 року ворог завдав авіаудару по вулиці Спартака (зараз Червоної калини). Олександр розповідає, що жив поруч і прибув на місце одним із перших.
— Тоді я ще не служив у ДСНС, але разом з професійними рятувальниками розбирав завали й шукав людей. Саме в ті хвилини я відчув, що означає бути там, де найважче. І зрозумів: це те, чим я хочу займатися, — згадує чоловік.
У червні 2022 року Олександр офіційно став рятувальником. Відтоді, розповідає, було багато виїздів, руйнувань і людського болю. Чоловік пам’ятає ракетний удар по енергетичному об’єкту в Роменському районі. Тоді під завалами він почув слабкий крик про допомогу.
— Колеги спершу нічого не чули, але я відійшов на кілька кроків і знову вловив звук. Почав розгрібати уламки — і раптом з-під плити з’явилася рука. У такі миті часу не існує. Є тільки ти, завал і людина, яку потрібно витягти. Ми врятували його. Тоді я остаточно усвідомив: права на помилку в нас немає, — говорить Олександр.
Як рятував лінорити Миколи Бондаренка
Один виїзд, ділиться рятувальник, був для нього особливим. 29 липня 2023 року ворожа ракета зруйнувала навчальний корпус Сумського міжрегіонального вищого професійного училища, де розташовувався Центр досліджень руху опору Голодоморів на Сумщині. Там експонувалася виставка графічних малюнків Миколи Бондаренка «Україна — 1933: кулінарна книга. Пам’ять людська». Колекція ліноритів опинилася під завалами цегли й бетону. Тоді вдалося врятувати всі 89 робіт.
— Здавалося, що ми все втратили. Та коли підняли першу плиту й побачили цілу роботу — з’явилася надія. Нам вдалося врятувати від знищення все. Тоді я відчув: важливо зберегти не лише життя, а й національну пам’ять, — каже чоловік.
Рятувальник Олександр Сонін працює всюди: від прикордоння під постійними обстрілами до зруйнованої буревієм Бурині, де до ранку перекривали дахи, щоб дощ не знищив оселі.
— Я більше не той чоловік, який мріяв про спокій за кордоном. Тепер я чітко знаю: найцінніше — це врятувати людину. І заради цього варто витримати все. Я досі є собою. Але я вже інший, — ділиться Олександр.
Чому Цукр про це пише
«Інші ми» — це спецпроєкт МВС України, де через особисті історії поліцейських, рятувальників, гвардійців і прикордонників показують внутрішню трансформацію кожного з нас через війну. Це розповіді про дорослість, прийняття власних змін і про силу, що народжується з особистих переживань, пишуть у МВС. Історії зібрали у фотовиставку «Інші ми», де поруч розмістили світлини людей, зроблені до початку повномасштабного вторгнення та їхні портрети сьогодні — після пережитого досвіду, втрат, внутрішніх змін. Про себе для проєкту розповів і сум’янин Олександр Сонін.
