На YouTube-каналі Цукру вийшов другий випуск «Хто ми після». Це щира розмова про те, що лунає в діалогах із рідними на дивані чи кухні, друзями в кафе й незнайомцями в купе потяга. У відео говоримо про те, як усі ми змінилися з 24 лютого 2022 року. У новому випуску героєм став Дмитро Дубовик — волонтер із Сум, який перед початком великої війни поїхав у справах до Києва на три дні, але повернувся назад лише за три місяці.
Такі відео ми знімаємо завдяки підтримці Клубу Цукру. Приєднуйтеся — ми робимо голоси сумʼян гучнішими.
«Радий, що можу бути корисним для війська і суспільства»
Дмитро розказує, що ще до повномасштабного вторгнення розумів, що воно буде, але не хотів у це вірити. Він згадує перший день великої війни, яку зустрів у Києві. Першою тоді йому подзвонила мати із Сум — питала, що відбувається.
— А я почав заспокоювати її, говорю: «Усе нормально. Це якісь навчання скоріш за все. Зараз усе пройде і якось розрулиться». Хоча сам уже тоді розумів, що ніфіга воно так не залишиться і не розрулиться. А потім усе, як у тумані, — розказує Дмитро.
Каже, що під час війни він нічого в собі глобального не втратив. Але здобув уміння «робити божевільні речі в стислі терміни». Водночас говорить, що для себе не виходить таке робити, а для війська — так.
У відео він також згадав про смерть. Каже, що були різні ситуації, зокрема, потрапляли під обстріли, коли з іншими волонтерами відвозили речі.
— Не можна сказати, що я взагалі не боюсь. Але можна сказати, що морально підготовлений. Не так, як раніше — що тебе в піт кидає і ти переживаєш про це. Зараз розумієш, що, так, це така особлива лотерея на Сумщині — ти лягаєш спати, і може все бути окей, а може і не окей, — говорить Дмитро.
«Туди можеш вже ніколи не поїхати»
Зараз постійно йому хочеться поїхати на Верхній Псел, за Могрицю. Раніше Дмитро туди їздив кожен рік на сплави й відпочинок. Це приблизно п’ять кілометрів від кордону з Росією та трохи більше шести кілометрів до окупованої території з іншого боку.
— Там дуже красива природа, насичена, там було повне перезавантаження. Іноді ти розумієш, що туди можеш вже ніколи не поїхати. Навіть коли закінчиться війна нашою перемогою, то все одно — дуже багато ці сволочі замінували. Скільки після Другої світової війни розміновували? 80 років, і то до кінця не розмінували. Навіть я ще пам’ятаю, коли ми ходили з металошукачем по Сумському району й області, то знаходили дуже багато бліндажів, мін, снарядів. Так і це ж уже скільки перед нами ходили, скільки розміновували, — згадує Дмитро.
У повному відео нижче дивіться, як волонтер розповідає про волонтерство, збори й бачення повоєнного часу та змін у світі.
Ви можете також допомогти війську й задонатити на збір БФ «МИРНИЙ СВІТ». Якщо закинете 100 гривень — берете участь у розіграші BMW 340. Ціль — 10 000 000 гривень для Сил оборони України. На ці гроші волонтери планують закупити засоби звʼязку, РЕБ, РЕР і БпЛА. Підтримати інші збори Фонду «Суми» можна на нашому Telegram-каналі.
