Обстріли залізниці на Сумщині посилилися — росіяни руйнують рейки, тягові підстанції, атакують потяги, у яких їдуть люди. Це ускладнює сполучення з іншими регіонами, але не робить його неможливим. «Укрзалізниця» організовує комбіновані маршрути — потягами та автобусами, але пасажири все одно ризикують застрягти на пів дороги чи потрапити під обстріл. Як бути готовими до критичних ситуацій та діяти під час них і наскільки складно зараз відновлювати рух залізниці на Сумщині? Щоб розібратися в цьому, ми поговорили з транспортним експертом, тренером з тактичної медицини й сум’янином, який нещодавно опинився на вокзалі під час обстрілу.
«Росіяни почали обстріл вокзалу, я не зміг знайти укриття»
Минулого тижня сум’янин Андрій Богдановський став очевидцем обстрілу залізничного вокзалу в Сумах. Потяг мав відправитися о 14:50, чоловік прибув на місце раніше цього часу. Поблизу колії, де стояв поїзд, уже скупчилися люди. За 15 хвилин до відправлення трохи далі від вокзалу влучило приблизно п’ять російських безпілотників. Ці події розгорталися незрозуміло й хаотично, пригадує Андрій.
— Протягом обстрілу більшість людей розгубилися і не розуміли, як діяти. До того ж ніяких інструкцій я не чув: ні з гучномовців, ні від провідників чи працівників вокзалу. Не розумів, де сховище, бо не бачив потрібних вказівників. Поблизу також не було модульних бетонних укриттів. Усе це дуже дивно, бо ми живемо в прифронтовому місті, тож повинні мати зрозумілі підказки, як діяти в складних випадках. Мені довелося ховатися між «двома стінами» — будівлею та бетонним парканом. Більшість людей на вокзалі робили так само. Усі ми опинилися в невідомості: де укриття, коли вирушатиме потяг, чи чекатиме він на всіх пасажирів, які розбіглися по території вокзалу? — розповідає Андрій.
Коли затихло, чоловік запитав у провідників, як вони діють у таких ситуаціях. Ті ж відповіли, що мають продовжувати посадку і якщо безпечно — від’їжджати. Потяг до Києва вирушив із затримкою у п’ять хвилин. У вагоні Андрія повилітало десь половина вікон. Пасажирів було небагато, усі вони пробували вміститися у кілька купе, де скло вціліло. Їхали так аж до Києва, лише там вагон замінили на інший, пригадує чоловік. Того дня за інформацією поліції через російський удар на сумському вокзалі двоє людей отримали поранення.
За нашими спостереженнями наприкінці вересня росіяни посилили обстріли залізничної інфраструктури на Сумщині. Вони руйнують рейки, електро- чи тепловози, тягові підстанції, рухомий склад і вантажні вагони. 4 жовтня ворожий безпілотник влучив у пасажирський потяг сполученням Шостка-Київ, у якому перебували люди. На місці загинув 71-річний чоловік. Наприкінці жовтня росіяни кілька разів обстріляли територію залізничного вокзалу в Сумах. Саме тому ситуація із рухом потягів у нашому регіоні ускладнилася.
Яка ситуація із залізничним сполученням на Сумщині
Останніми обстрілами ворог прагне посилити паніку, а головне — ускладнити й позбавити сполучення між Сумщиною і Чернігівщиною та іншими українськими містами, пояснює Дмитро Власенко, представних Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури й кандидат економічних наук. Та попри все це «Укрзалізниця» всіма силами намагається стабілізувати ситуацію.
— Коли я бачу, що в соціальних мережах чи неякісних медіа ширяться повідомлення на кшталт «можливо, певні сполучення через Сумщину скасують», то переважно це інформаційні атаки, які не мають фактичних підґрунть. Спрогнозувати скасують чи ні теж не можливо. Якщо помоніторити в застосунку «Укрзалізниці» квитки сполученням Ужгород-Суми, Львів-Суми, де продаж відкривається за десять днів, то бачимо: усі білети доступні аж до 1 листопада. Це свідчить про те, що підприємство докладає усіх зусиль, аби зберегти сполучення із містами Сумщини, — пояснює Дмитро.
Переважну більшість трафіку у нашій області забезпечує саме залізниця. Тому «Укрзалізниця» розвиває резервні сполучення, а також перевозить пасажирів комбінованим способом — потягами й автобусами, хоч іноді й з затримками. Якщо потяг запізнюється на кілька годин і прибуває вже в комендантську, людей довозять автобусами. Так, наприклад, роблять у Сумах й Конотопі, каже експерт. «Укрзалізниця» організовує комбіновані перевезення у співпраці з Сумською ОДА та міськими головами. Дмитро наголошує: для екстрених випадків треба мати резервний рухомий склад якісних автобусів, які зможуть доїхати до будь-якого населеного пункту, де застряг потяг із пасажирами.
Для невеликої відстані люди можуть обрати доїзд маршруткою чи скористатися послугою BlaBlaCar. Проте, обираючи вид транспорту за принципом «ціна-якість», потяги на думку Дмитра все ж перемагають.
— Потяг залишається комфортнішим і доступнішим видом транспорту, ніж маршрутка чи старий автобус. Укрзалізниця — це все ж соціальний транспорт, де квиток коштує в кілька разів дешевше, ніж у приватних перевізників. Якщо за місце в купе до Києва можна заплатити лише 126 гривень, то поїздка маршруткою обійдеться близько 700. І різниця — не лише у вартості. У поїзді пасажир має елементарні зручності: туалет, гарячу воду для чаю чи кави, тепло, яке провідник підтримує вугіллям, можливість купити печиво чи вафлі. У старому «мерседесі» комфорту менше, — вважає Дмитро.
Як бути поінформованими та в безпеці
Стежити за затримкою потягів Дмитро Власенко радить на спеціальному сайті «Укрзалізниці». Уточнювати це, а також інформацію про зміни руху поїздів чи комбінованих маршрутів можна у диспетчерів вокзалу чи довідкової служби. До них можна прийти фізично чи зателефонувати. Зазвичай, там підказують, який автобус зможе вас довезти до потрібного місця, якщо потяг застряг, о котрій він прибуде та чи відправлятиметься якийсь потяг у визначений час, розповідає фахівець. Деякі міські та селищні голови на Сумщині пишуть про будь-які оновлення руху комбінованого маршруту на своїх сторінках у Facebook, про зміни сполучень у своїх соцмережах повідомляє й «Укрзалізниця».
— Якщо ваш потяг застряг на пів дороги, то головним комунікатором у цій ситуації має бути провідник вашого вагона. Працівники залізниці мають свій внутрішній зв’язок, якщо звичайний не працює. Тож приблизно розуміють, яка навколо обстановка, — пояснює Дмитро.
Як діяти, якщо у потязі вам загрожує обстріл, Цукр запитав у Євгена Титаренка — інструктора з тактичної медицини та керівника ГО «Купина», де навчають надавати першу домедичну допомогу. Якщо транспорт рухається, то влучити в нього, наприклад із дрона, складно, тож основні удари можуть бути не прямими, припускає Євген. Проте коли вибух трапився неподалік, то від вибухової хвилі можуть посипатися вікна. У поїздах вони особливо крихкі, тому важливо триматися від них подалі. Інструктор із тактичної медицини радить дотримуватися таких правил:
- Завжди беріть із собою аптечку та вмійте нею скористатися. Якщо їдете групою — то таких підсумків має вистачати на кожного. Не сподівайтеся на когось, а будьте готові діяти самостійно;
- Почувши небезпеку, лягайте на підлогу і відсуньтеся від вікна. Скрутіться в позу ембріона — підтягніть коліна до себе. Людина, яка лежить на підлозі, має більше шансів вижити;
- Багато травм також отримують не від осколків, а саме від паніки. Не вистрибуйте з вікна рухомого потяга. Його висота — близько трьох метрів, довкола — пагорби, рельси, бетонні шпали. Якщо вдаритися під час падіння, то можна щось зламати чи вивихнути;
- Якщо в потязі пожежа, до краще спробувати вибратися. Діяти потрібно швидко: розбивайте вікно аварійним молотком, проте якщо готові, то спершу допоможіть вибратися маломобільним людям, адже вони ризикують залишитися у вогні;
- Паніка перетворює людей на неконтрольований натовп. Водночас потяг не пристосований для бігу — вузькі проходи, гострі металеві кути, полиці. На підлозі можуть лежати поранені, яких у паніці затопчуть. Тож краще не рухатися різко і не бігати коридорами;
- Дослухайтеся до вказівок провідників — вони мають бути навчені правильно діяти в критичних ситуаціях.
Цукр також звернувся за коментарем до фахівців «Укрзалізниці». Ми запитали в них: яка ситуація із залізничними сполученнями на Сумщині, чи є в провідників та машиністів інструкції, як діяти в критичних ситуаціях, та до чого потрібно готуватися пасажирам. Поки відповіді нам не надіслали, проте якщо отримаємо їх, то доповнимо текст.
